Справа № 320/63120/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
28 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі Красновій О.Р.,
за участю: Бородіч Д.М., - представника відповідача,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року про відмову у роз'ясненні ухвали від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЯМБДА" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, -
30 грудня 2024 року в Київський окружний адміністративний суд звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЛЯМБДА" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у м. Києві про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20 листопада 2024 року №713/26-15-04-16-12 про виключення ТОВ "ЛЯМБДА" з Реєстру платників єдиного податку;
- зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві поновити реєстрацію ТОВ "ЛЯМБДА" в Реєстрі платників єдиного податку, як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01 жовтня 2024 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку (а.с.1-33).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.35).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року заяву ТОВ "ЛЯМБДА" - задоволено. Вжито заходів забезпечення адміністративного позову. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/63120/24 зупинено дію рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20 листопада 2024 року №713/26-15-04-16-12 про виключення з 01 жовтня 2024 року ТОВ "ЛЯМБДА" з Реєстру платників єдиного податку.
23 травня 2025 року ГУ ДПС у м. Києві подано заяву про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову в адміністративній справі №320/63120/24 (а.с.42-44).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у задоволенні заяви представника ГУ ДПС в м. Києві про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову в адміністративній справі №320/63120/24 - відмовлено (а.с.49-50).
Відмовляючи 30 травня 2025 року у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що критерієм для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах. Представник відповідача у своїй заяві фактично просить Київський окружний адміністративний суд не роз'яснити ухвалу про забезпечення позову від 04 лютого 2025 року, а встановити порядок її виконання. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для роз'яснення ухвали суду від 04 лютого 2025 року по справі №320/63120/24 в порядку, передбаченому статті 254 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України відсутні, оскільки зазначене рішення є цілком обґрунтованим та зрозумілим, а зміст резолютивної частини судового рішення повністю розкрито змістом його мотивувальної частини, у зв'язку з чим зазначене рішення суду роз'яснення не потребує.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, ГУ ДПС у м. Києві (далі - апелянт) 16 червня 2025 року подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що не погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №320/63120/24. З поданої до суду першої інстанції заяви вбачається, що контролюючому органу не зрозумілі мотиви Київського окружного адміністративного суду щодо зупинення дії рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20 листопада 2024 року №713/26-15-04-16-12 про виключення ТОВ «ЛЯМБДА» з Реєстру платників єдиного податку. Представник відповідача вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 254 КАС України.
Представник ТОВ «ЛЯМБДА» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що критерієм для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах. На думку представника позивача, відсутні підстави для роз'яснення ухвали суду першої інстанції від 04 лютого 2025 року, оскільки вказана ухвала є цілком обґрунтованою та зрозумілою, резолютивна частини ухвали Київського окружного адміністративного суду повністю розкриває зміст її мотивувальної частини, у зв'язку з чим зазначена ухвала суду першої інстанції роз'яснення не потребує.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні представник ГУ ДПС у м. Києві підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 30 травня 2025 року про відмову у задоволенні заяви представника ГУ ДПС в м. Києві про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову в адміністративній справі №320/63120/24, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин другої та третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина друга статті 254 КАС України).
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягає рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності, як правило, резолютивної частини такого рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.
Відповідно до пункту 19 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведені у заяві від 23 травня 2025 року твердження та доводи стосуються фактично зауважень щодо мотивувальної частини ухвали та не згоду із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову по справі №320/63120/24.
Апеляційний суд звертає увагу, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову у справі №320/63120/24 була предметом апеляційного оскарження і залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року.
З огляду на вищевикладені обставини справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції від 30 травня 2025 року про відсутність підстав для задоволення заяви ГУ ДПС у м. Києві про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду 04 лютого 2025 року про забезпечення позову в адміністративній справі №320/63120/24.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року про відмову у задоволенні заяви представника ГУ ДПС в м. Києві про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову в адміністративній справі №320/63120/24 постановлена з додержанням норм права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року про відмову у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС в м. Києві про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову в адміністративній справі №320/63120/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак