Справа № 580/8068/24 Суддя (судді) першої інстанції: Руденко А.В.
28 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР» до Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,
ТОВ «ФЕС УКР» звернулося з позовом до Черкаської митниці, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA902000/2024/000010/1 від 12.07.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Черкаської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902040/2024/000043.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не навів у рішенні належних та допустимих доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів, та ту обставину, що взаємопов'язаність позивача та продавця вплинула на вартість товару.
Стверджує, що вплив зв'язку покупця з продавцем на ціну товару не може бути обґрунтований лише тим, що іншому або цьому ж покупцю товар продано чи продавався в інший період за більш високою ціною. Твердження митного органу про наявність значного впливу на ціну товару взаємозв'язку продавця і товариства, лише з підстав, що в нього наявна інформація про те, що у попередні періоди аналогічні/ідентичні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, без більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари, є необґрунтованим та немотивованим, не доведеним належними та допустимими доказами. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у справі товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР» зареєстроване 19.05.2011 в якості юридичної особи згідно українського законодавства; основним видом економічної діяльності Позивача є виробництво чаю та кави (код КВЕД 10.83); єдиним учасником Товариства є юридична особа - нерезидент України FUTURE ENTERPRISES PTE. LTD. (Республіка Сінгапур), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Між позивачем (покупець) та FUTURE ENTERPRISES PTE. LTD. (Республіка Сінгапур) (постачальник) був укладений договір від 01.01.2021 №S-FS/21 на поставку сировини, пакувальних матеріалів і інших матеріалів для виробництва та упаковки сухих напоїв на основі кави, чаю, готової продукції (товару).
01.07.2024 сторонами по Договору було підписано Додаток №26, згідно якого було встановлено асортимент та ціни на Товар, які набувають чинності з дати його укладання. Зокрема у Додатку №26 від 01.07.2024 встановлена ціна на Вершки MOKA FI CW 35 C02 у розмірі 2,30 долари США за кілограм.
На підставі Договору, враховуючи умови Додатку № 26 від 01.07.2024, комерційного інвойсу від 04.07.2024 №2024150149, позивачем було ввезено на митну територію України партію придбаної у продавця сировини - Вершки рослинного походження (не молочні) для додавання в каву та чай в сухому стані (порошок) MOKA FI CW 35 C02, виробником яких є Mokate Sp.Zo.o (Польща), в обсязі 20000 кг, за ціною 2,30 долари США за один кілограм і загальною вартістю - 46 000,00 доларів США (надалі - Товар). Умови поставки Товару - FCA ZORY (Польща).
08.07.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Черкаси» Черкаської митниці позивачем було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) №24UA902040404726U1, за якою в режимі імпорт задекларовано товари: - товар № 1 «Вершки рослинного походження (не молочні) для додавання в каву та чай в сухому стані (порошок) MOKA FI CW 35 C02- 20000 кг. Торговельна марка: MOKATE Виробник: Mokate Sp.z o.o Країна виробництва PL.».
Митна вартість товару задекларована позивачем за одиницю товару - 2,3193 доларів США/кг. та визначена за основним методом визначення митної вартості - за ціною угоди.
На підтвердження митної вартості товару декларантом (позивачем) були надані документи: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №2024150149 від 04.07.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 04.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №Т-947-24 від 04.07.2024; рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №5224369836 від 04.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №S-FS/21 від 01.01.2021; додаткову угоду №1 від 29.08.2022; додаткову угоду №2 від 01.12.2022; додаткову угода №3 від 01.02.2023; додаток №26 від 01.07.2024; договір (контракт) про перевезення №ТР/27/4 від 27.04.2020; договір страхування №CRG0066898 від 01.11.2023; заявку на перевезення № 13985 від 26.06.2024; страховий сертифікат № 27.1 від 04.07.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL335010E0843297 від 04.07.2024.
В графі 9а) та 9б) декларації митної вартості до МД від 08.07.2024 №24UA902040404726U1 декларантом заявлено про наявність відносин взаємопов'язаності продавця та покупця при продажу партії оцінюваних товарів (в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року) та про те, що наявність таких відносин не вплинула на ціну товару.
10.07.2024 відповідач направив електронне повідомлення до Позивача, в якому зазначив, що неможливо здійснити контроль заявленої Товариством митної вартості партії оцінюваного Товару у повному обсязі у відповідності зі статтею 54 Митного кодексу України з наступних підстав:
- в Інвойсі від 04.07.2024 №2024150149 та в додатку №26 від 01.07.2024 до договору відсутні відомості про числові значення витрат з пакування та маркування партії оцінюваного товару, окремі рахунки щодо вартості зазначених не надано, тому не відомо чи були вони враховані у вартості партії оцінюваного товару;
- не надано відповідних ліцензійних/авторських договорів з власником торгівельної марки, які б встановлювали правовідносини щодо використання та реалізації товарів торгівельної марки MOKATE;
- у транспортному перевізному документі від 04.07.2024 №24PL335010E0843297 відсутнє посилання на з/е договір 01.01.2021 №S-FS/21, відсутні відомості про істотні умови зовнішньо-економічної операції, що не дає змоги ідентифікувати даний документ з партією оцінюваного товару;
- в транспортному перевізному документі від 04.07.2024 №24PL335010E0843297 зазначено номер рахунку 5224369836, який надано до митного оформлення, однак числове значення вартості Товару, яке наявне в рахунку від 06.07.2024 №5224369836 відрізняється від зазначеної в транспортному перевізному документі від 04.07.2024 №24PL335010E0843297, що не дає змоги ідентифікувати даний документ з партією оцінюваного товару;
- не надано об'єктивні, документально підтверджені дані, які піддаються обчисленню щодо зменшення вартості Товару, як складової митної вартості та на якій базується визначена та заявлена митна вартість партії оцінюваного товару (порівняно з наявною інформацією про вищу вартість ідентичного товару).
Керуючись ч.3 ст. 53 МК України, відповідач запропонував надати протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості Товару, а саме: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а саме: «Mokate Sp.Zo.o» (Польща), виробник, продавець; FUTURE ENTERPRISES PTE LTD (Республіка Сінгапур), покупець; -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення.
Також відповідач зазначив, що відносини взаємопов'язаності між Позивачем та продавцем Товару вплинули значною мірою на вартість партії оцінюваних товарів, а відтак Товариство на підставі ч. 4 статті 53 Митного кодексу України може надати: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) виробника.
11.07.2024 декларантом надано пояснення (лист № 366 від) щодо відомостей у документах, наданих разом МД та які викликали сумніви у митного органу, та додатково надано висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 09.07.2024 № 1320.
12.07.2024 декларантом проінформовано митницю, що надати додаткові документи не має можливості.
12.07.2024 за результатами розгляду пояснень відповідач направив позивачу повідомлення про те, що декларантом не надані об'єктивні, документально підтверджені відомості, які піддаються обчисленню, у тому числі відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, які б давали можливість підтвердити або спростувати наближеність заявленої митної вартості партії оцінюваних товарів до вартості однієї з операцій, визначених ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України, тим самим документально підтвердити відсутність впливу наявності відносин взаємопов'язаності продавця та покупця в розумінні п.п. d), е) п. 4 статті 15 Угоди про застосування статті V11 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року на ціну оцінюваного товару, тому обраний декларантом основний метод визначення митної вартості - за ціною угоди, не відповідає умовам частини 1 статті 58 МК України. На підставі ч. 6 статті 54 МК України митницею відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом за основним методом митною вартістю.
Також 12.07.2024 відповідач направив позивачу повідомлення, яким запропонував надати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, або інформацію. яка може бути використана для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 62, 63 МК України, якою володіє декларант.
12.07.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA902000/2024/000010/1 від 12.07.2024 та оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902040/2024/000043.
Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA902000/2024/000010/1 від 12.07.2024 встановлено, що відповідно до відомостей зовнішньоекономічного договору від 01.01.2021 №S-FS/21, продавцем партії оцінюваних товарів є FUTURE ENTERPRISES PTE LTD (Республіка Сінгапур), покупцем - ТОВ «ФЕС УКР» (Україна). Декларантом заявлено виробника товару - «Mokate Sp.Zo.o» (Польща).
Засновником ТОВ «ФЕС УКР» є «FUTURE ENTERPRISES PTE LTD» (31, Harrison Road#08-01, Food Empire Building, Singapore 369649, Республіка Сінгапур), що відповідає критеріям, визначеним п.п. d), e) п. 4 статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року щодо встановлення наявності відносин взаємопов'язаності продавця та покупця.
Митницею встановлено:
- наявність продажу на експорт в Україну ідентичних товарів, вироблених одним виробником, що мають однаковий артикул та продавались на експорт в Україну з тієї ж країни, за одним з/е договором, на однакових умовах поставки та комерційних рівнях, однаковим обсягом партій та пакуванням, у максимально наближений час із часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів та за ціною вищою (2,43 долари США/кг), ніж вартість оцінюваного товару (2,3 долари США/кг), митну вартість яких було визнано митницею за основним методом - за ціною угоди за МД від 20.05.2024 № 24UA902040403541U7;
- наявність продажу на експорт в Україну подібних товарів, країною виробництва яких є Польща (виробник «Mokate Sp.Zo.o»), та які хоча і не є однаковими за всіма характеристиками, але мають подібний склад товару, завдяки чому виконують однакові функції та можуть вважатись комерційно взаємозамінними порівняно з оцінюваними товарами, які продавались на експорт в Україну за «прямим» контрактом між невзаємопов'язаними продавцем на покупцем, на однакових умовах поставки та за ціною вищою (3,27 долари США/кг) порівняно з оцінюваними товарами, митну вартість яких було визнано митницею за ціною угоди.
Також згідно інвойсу від виробника «Mokate Sp.Zo.o» (Польща) від 04.07.2024 № 5224369836 продажу на експорт в Україну партії оцінюваного товару передував її продаж між «Mokate Sp.Zo.o» (Польща) та «FUTURE ENTERPRISES PTE LTD» (Сінгапур) за вартістю за одиницю товару 1,85 долари США/кг, яка є сталою як щодо партії оцінюваного товару так і щодо партії ідентичних товарів, яка продавалася на експорт в Україну за ціною вищою (2,43 долари США/кг), порівняно із заявленою митниці щодо партії оцінюваного товару (2,3 долари США/кг).
Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 09.07.2024 № 1320 містить відомості щодо цінової інформації, отриманої від виробника «Mokate Sp.Zo.o» (Польща), а саме рівень цін на сухі вершки Creamer MOKA FI CW 35 C02, пакування: мішок 25 кг, який становить від 1,8 до 1,95 доларів США/кг на умовах поставки FCAZORY (Польща). Таким чином, ціна товару, який пропонується до продажу виробником «Mokate Sp.Zo.o» (Польща) непов'язаним покупцям може коливатись від 1,8-1,95 доларів США/кг на умовах поставки FCAZORY (Польща).
Таким чином, числові значення ціни оцінюваного та ідентичного товарів базуються на його сталій вартості у виробника - «Mokate Sp.Zo.o» (Польща), що свідчить про однаковість числових значень вартості сировинної та виробничої складових, закладених виробником у партіях оцінюваного та ідентичного товарів, які продавались на експорт в Україну зі зниженням ціни від 2,43 доларів США/кг до 2,3 доларів США/кг.
Враховуючи наявність відносин взаємопов'язаності продавця та покупця при продажу партії оцінюваних товарів на експорт в Україну декларантом не надано об'єктивні, документально підтверджені дані, які піддаються обчисленню щодо зменшення вартості товару, як складової митної вартості та на якій базується визначена та заявлена митниці митна вартість партії оцінюваного товару (порівняно з наявною інформацією про вищу вартість ідентичного товару), у зв'язку з чим визначена та заявлена декларантом митна вартість за ціною угоди не відповідає "дійсній вартості товару" в розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947.
В наданих декларантом документах відсутні відомості, які б давали можливість підтвердити або спростувати наближеність заявленої вартості партії оцінюваних товарів до вартості однієї з операцій, визначених ч. 18 статті 58 МК України.
За висновком відповідача враховуючи наявність у митниці відомостей про вищі вартості операцій при продажу оцінюваного та ідентичних товарів за сталої ціни такого товару у виробника, а також подібних (аналогічних) товарів, у тому числі непов'язаним покупцям для експорту в Україну, наявність відносин взаємопов'язаності продавця та покупця в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, вплинули на вартість оцінюваних товарів при їх продажу на експорт в Україну та, відповідно, на визначену декларантом та заявлену митниці митну вартість за ціною угоди.
За результатами консультацій з декларантом митна вартість партії оцінюваних товарів, визначена за методом визначення митної вартості щодо ідентичних товарів становить за ціною одиниці товару 2,43 долари США.
За джерело інформації митницею взято МД ТОВ «ФЕС УКР» від 20.05.2024 №24UA902040403541U7.з ідентичним товаром, обсягом партії, комерційними умовами та умовами поставки.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA902000/2024/000010/1 від 12.07.2024 та оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902040/2024/000043, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволення позовних вимог виходив з того, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартість товару що базується на ціні що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування, чинними на час прийняття спірного рішення.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо митний орган має обґрунтовані сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також має обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Суд зазначає, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за основним методом - ціною договору, і складає 2,30 долари США/кг.
Для підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів декларант разом з митною декларацією №24UA902040404726U1 від 08.07.2024 надав: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №2024150149 від 04.07.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №б/н від 04.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №Т-947-24 від 04.07.2024; рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №5224369836 від 04.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №S-FS/21 від 01.01.2021; додаткову угоду №1 від 29.08.2022; додаткову угоду №2 від 01.12.2022; додаткову угода №3 від 01.02.2023; додаток №26 від 01.07.2024; договір (контракт) про перевезення №ТР/27/4 від 27.04.2020; договір страхування №CRG0066898 від 01.11.2023; заявку на перевезення № 13985 від 26.06.2024; страховий сертифікат № 27.1 від 04.07.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL335010E0843297 від 04.07.2024.
В графі 9а) та 9б) декларації митної вартості до МД від 08.07.2024 №24UA902040404726U1 декларантом заявлено про наявність відносин взаємопов'язаності продавця та покупця при продажу партії оцінюваних товарів (в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року) та про те, що наявність таких відносин не вплинула на ціну товару.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказує на те, що митниця мала підстави вважати, що взаємопов'язаність між продавцем та покупцем вплинули на ціну товару, а декларант у наданих до митного оформлення та додаткових документах не зміг довести, що заявлена вартість товару наближена до однієї з вартостей, визначених частиною 18 статті 58 МКУ, відповідно до вимог частини 1 статті 58 основний метод не міг бути використаний для декларування митної вартості. З даного приводу, колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є основний метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Так, частинами 4-5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частинами 12-15 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.
Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов'язані між собою в рамках змісту статті 15, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.
Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за основним методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Згідно частини 19 статті 58 МК України у разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
Наведений системний аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за основним методом - за ціною договору, якщо декларант при поданні митної декларації покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Таким чином, саме декларант зобов'язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов'язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.
Отже, саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари, придбані у пов'язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв'язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце, та витребувати додаткові документи, що передбачені частиною 4 статті 53 МК України.
Таким чином, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути самодостатньою підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.
Так, позивач вказує, що його єдиним учасником є юридична особа - нерезидент України FUTURE ENTERPRISES PTE. LTD. (Республіка Сінгапур), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач зазначає, що у графі 9а) та 9б) декларації митної вартості до МД від 08.07.2024 №24UA902040404726U1 декларантом заявлено про наявність відносин взаємопов'язаності продавця та покупця при продажу партії оцінюваних товарів (в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року) та про те, що наявність таких відносин не вплинула на ціну товару.
Тобто, обставина пов'язаності покупця (позивача у справі) та продавця в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року не є спірною.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що під час митного контролю оцінюваного товару на підставі відомостей, наявних у відповідача, встановлено:
- наявність продажу на експорт в Україну ідентичних товарів, вироблених одним виробником, що мають однаковий артикул та продавались на експорт в Україну з тієї ж країни, за одним з/е договором, на однакових умовах поставки та комерційних рівнях, однаковим обсягом партій та пакуванням, у максимально наближений час із часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів та за ціною вищою (2,43 долари США/кг), ніж вартість оцінюваного товару (2,3 долари США/кг), митну вартість яких було визнано митницею за основним методом - за ціною угоди за МД від 20.05.2024 № 24UA902040403541U7;
- наявність продажу на експорт в Україну подібних товарів, країною виробництва яких є Польща (виробник «Mokate Sp.Zo.o»), та які хоча і не є однаковими за всіма характеристиками, але мають подібний склад товару, завдяки чому виконують однакові функції та можуть вважатись комерційно взаємозамінними порівняно з оцінюваними товарами, які продавались на експорт в Україну за «прямим» контрактом між невзаємопов'язаними продавцем на покупцем, на однакових умовах поставки та за ціною вищою (3,27 долари США/кг) порівняно з оцінюваними товарами, митну вартість яких було визнано митницею за ціною угоди.
Також встановлено, що згідно інвойсу від виробника «Mokate Sp.Zo.o» (Польща) від 04.07.2024 № 5224369836 продажу на експорт в Україну партії оцінюваного товару передував її продаж між «Mokate Sp.Zo.o» (Польща) та «FUTURE ENTERPRISES PTE LTD» (Сінгапур) за вартістю за одиницю товару 1,85 долари США/кг, яка є сталою як щодо партії оцінюваного товару так і щодо партії ідентичних товарів, яка продавалася на експорт в Україну за ціною вищою (2,43 долари США/кг), порівняно із заявленою митниці щодо партії оцінюваного товару (2,3 долари США/кг); висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 09.07.2024 № 1320 містить відомості щодо цінової інформації, отриманої від виробника «Mokate Sp.Zo.o» (Польща), а саме рівень цін на сухі вершки Creamer MOKA FI CW 35 C02, пакування: мішок 25 кг, який становить від 1,8 до 1,95 доларів США/кг на умовах поставки FCAZORY (Польща).
Таким чином, ціна товару, який пропонується до продажу виробником «Mokate Sp.Zo.o» (Польща) непов'язаним покупцям, може коливатись від 1,8-1,95 доларів США/кг на умовах поставки FCAZORY (Польща).
Вказані обставини стали підставою для висновку відповідача про те, що числові значення ціни оцінюваного та ідентичного товарів базуються на його сталій вартості у виробника - «Mokate Sp.Zo.o» (Польща), що свідчить про однаковість числових значень вартості сировинної та виробничої складових, закладених виробником у партіях оцінюваного та ідентичного товарів, які продавались на експорт в Україну зі зниженням ціни від 2,43 доларів США/кг до 2,3 доларів США/кг.
Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження наближеності заявленої вартості партії оцінюваних товарів до вартості однієї з операцій, визначених ч. 18 статті 58 МК України.
Враховуючи зазначене а також наявність відомостей про вищі вартості операцій при продажу оцінюваного та ідентичних товарів за сталої ціни такого товару у виробника, а також подібних (аналогічних) товарів, у тому числі непов'язаним покупцям для експорту в Україну, відповідач дійшов висновку, що відносини взаємопов'язаності продавця та покупця в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року вплинули на вартість оцінюваних товарів при їх продажу на експорт в Україну та, відповідно, на визначену декларантом та заявлену митниці митну вартість за ціною угоди.
Надавши оцінку вказаним обставинам суд погоджується з доводами відповідача та вважає, що з вказаних документів вбачається, що відносини взаємопов'язаності позивача з продавцем вплинули на митну вартість товару, визначену як 2,30 долари США/кг, отже визначена та заявлена декларантом митна вартість за ціною угоди не відповідає "дійсній вартості товару" в розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947.
При цьому позивачем під час митного контролю не надано належних обґрунтувань, які б свідчили, що вартість 2,30 долари США/кг є близькою до вартості операцій, зазначених у частині 18 статті 58 МК України, а саме операцій, які здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Позивачем також не надано до суду доказів та не наведено логічних обґрунтувань, які б спростовували вказаний висновок відповідача.
Відповідно ч. 3 статті 57 МК України, у разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, застосовується послідовно кожний наступний метод.
Відповідно до вимог ч. 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно частини 2 статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частини 3 вказаної статті у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно частини1 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Згідно частин 3, 4 вказаної статті незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті; ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Згідно частини 7 вказаної статті у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Наразі, при визначенні митної вартості оцінюваних товарів відповідач застосував ціну ідентичних товарів за ціною угоди згідно МД ТОВ «ФЕС УКР» від 20.05.2024 №24UA902040403541U7, а саме: 2,43 долари США/кг.
При цьому, як вірно було зазначено судом першої інстанції, відповідачем враховано, що ідентичні щодо оцінюваних товарів товари згідно МД №24UA902040403541U7 від 20.05.2024 вироблені однаковим виробником, мають однаковий артикул, продавались на експорт в Україну з тієї ж країни, за одним з/е договором, на однакових умовах поставки та комерційних рівнях, однаковим обсягом партій та пакуванням, у максимально наближений час із часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів.
Отже, колегія суддів зазначає, що у даній справі, позивач не надав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували дійсну вартість товарів, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору (контракту).
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Черкаської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA902000/2024/000010/1 від 12.07.2024 та картка відмови Черкаської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902040/2024/000043 прийняті на законній підставі і скасуванню не підлягають.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕС УКР» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 28.01.2026р.)