Справа № 640/15754/22 Суддя (судді) першої інстанції: Олішевська В.В.
27 січня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Карпушової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Головного управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, у якому просив про:
визнання протиправною бездіяльності, яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті за період з 01.01.2016 по 11.12.2017 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року і березень 2018 року;
зобов'язання перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.12.2017, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Позивач, покликаючись на практику Верховного Суду, зазначає, що останнє підвищення посадового окладу відбулось у січні 2008 року.
У відзиві на апеляційну скаргу, Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України зазначає, що станом на 01.01.2008 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України була відсутня в переліку органів, які здійснюють виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та відповідно схеми посадових окладів працівників даної установи не були затверджені вказаною постановою. Також, Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вважає належним відповідачем у даній справі лише Головне управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
У відзиві на апеляційну скаргу, Головне управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Відповідач вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розповсюдила свою дію на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України лише з 01.09.2011 у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів від 01.09.2011 № 917 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», що виключає застосування січня 2008 року, як базового місяця для визначення індексації грошового забезпечення. Також, відповідач заперечує проти застосування березня 2018 року, як базового місяця для визначення індексації грошового забезпечення позивача, так як останній був звільнений 31.12.2017.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, відповідно до довідки Головного управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 10.03.2025 № 79 у період з 01.01.2016 по 31.12.2017, проходив військову службу за контрактом на посадах:
- з 01.01. по 31.10.2016 - начальника Відділу кадрового забезпечення Головного управління президентського зв'язку;
- з 01.11.2016 по 31.03.2017 - начальника Відділу кадрової роботи Головного управління президентського зв'язку;
- 01.04. по 31.12.2017 - заступника начальника Відділу кадрової роботи Головного управління урядового зв'язку.
Наказом начальника Головного управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 11.12.2017 № 166-ос позивача виключено зі списків особового складу з 31.12.2017.
Суд зазначає, що Головне управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України є правонаступником Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1327423 від 28.04.2025.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення позивача, яку долучено Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до відзиву на позов, у січні 2016 року позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась, у лютому 2016 року розмір індексації становив 1 168,64 грн, у березні-травні 2016 року - 581,52 грн щомісячно, у червні - липні 2016 року - 732,25 грн щомісячно, у серпні - листопаді 2016 року - 602,13 грн щомісячно, у грудні 2016 року - 677,33 грн, у січні-лютому 2017 року - 677,33 грн щомісячно, у березні 2017 року - 741,03 грн.
Відповідно до довідки Головного управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 101 від 21.10.2021, розмір індексації грошового забезпечення позивача становив: у квітні 2017 року - 650,13 грн, у травні-грудні 2017 року - 684,65 грн щомісячно.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що помилковість доводів позивача відносно застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для цілей визначення січня 2008 як базового місяця для проведення індексації, оскільки, дію вказаної Постанови
поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України лише з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів від 01.09.2011 № 917 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності з 01.09.2011.
Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині використання березня 2018 року як місяця підвищення споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації грошового забезпечення позивача задоволенню не підлягають, оскільки, останній був звільнений 31.12.2017.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
На виконання ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Частина 1 ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1-4 та 6 ст. 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.
Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з абз. 2 п. 4 Порядку № 1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
За приписами пунктів 2 та 6 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
З 01.12.2015 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З 01.01.2016, відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Як встановлено вище, за спірний період індексація грошового забезпечення позвачу виплачувалась. Однак, позивачем не доведено, що спірна індексація виплачена у неналежному розмірі.
Щодо визначення січня 2008 року базовим місяцем для нарахування індексації колегія суддів зазначає наступне.
Визначальним критерієм для визначення «базового місяця» проведення нарахування індексації грошового забезпечення є встановлення, в якому місяці відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).
Так, 15.11.2006 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 1588 «Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» (далі - Постанова № 1588, набрала чинності з 01.01.2007).
Відповідно до п. 1 Постанови № 1588 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації складається з грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення і визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
До грошового утримання належать посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, до додаткових видів грошового забезпечення - надбавки до грошового утримання і посадового окладу, доплати, одноразова та щомісячна винагорода, матеріальна і грошова допомога та премія.
Пунктом 2 Постанови № 1588 затверджено схеми посадових окладів та окладів за спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації згідно з додатками 1-3.
Отже, посадовий оклад для осіб, які проходили службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації прочинаючи з 01.01.2007 був визначений Постановою № 1588.
07.11.2007 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294, набрала чинності з 01.01.2008).
Відповідно до п. 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови № 1294 (в редакції станом на 01.01.2008) встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.
Постановою № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками до неї, серед яких відсутні схеми посадових окладів рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Таким чином, колегія суддів вважає вірними доводи відповідачі та суду першої інстанції, що станом на 01.01.2008 Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України була відсутня в переліку органів, які здійснюють виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, в порядку визначеному Постановою № 1294, та відповідно схеми посадових окладів працівників даної установи не були затверджені вказаною постановою.
31.08.2011 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 917 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 917, набрала чинності з 01.09.2011).
Постановою № 917 визнано такою, що втратила чинність Постанова № 1588 та дію Постанови № 1294 було поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Зокрема, Постанову № 1294 було доповнено додатками № 30-33, якими визначалась Схема посадових окладів осіб середнього і старшого начальницького складу Адміністрації та регіональних органів Держспецзв'язку за основними типовими посадами.
Таким чином, розмір посадових окладів осіб рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в період з 01.01.2007 по 31.08.2011 визначався саме Постановою № 1588.
Тоді як з 01.09.2011 посадові оклади працівників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації вже визначалися Постановою № 1294.
Таким чином, враховуючи те, що Постанова № 1294, яка набула чинності 01.01.2008, не розповсюджувалась на осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а тому за посадою, яку займав позивач станом на спірний період не відбулися зміни в грошовому забезпечення з 01.01.2008, у зв'язку із запровадження Постановою № 1294 нових посадових окладів.
Як встановлено вище, за військовими посадами на які було призначено позивача у спірний період, виплачувалися різні суми індексації, оскільки останнє підвищення тарифної ставки (окладу) відбулося з 01.09.2011 згідно з Постановою № 917. Розрахунок індексації здійснювався згідно з законодавством індивідуально по кожній особі, враховуючи підвищення розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення (крім премії).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.12.2017, оскільки розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у вказаний період визначався Постановою № 1588 і станом на 01.01.2008 Постановою № 1294 не було запроваджено зміни посадових окладів вказаних осіб.
Також, є вірним висновок суду першої інстанції, про відсутність підстав для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням березня 2018 року, як базового місяця, так як позивач станом на цю дату вже не проходив службу.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не спростовано належними доводами та доказами, які б відповідали вимогам статей 73-76 КАС України, факт правомірності дій відповідача.
Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Головного управління урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Карпушова