Справа № 640/27190/21 Суддя (судді) першої інстанції: Прасов Олександр Олександрович
29 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 з 26.02.2021;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 з врахуванням періодів до пільгового стажу Списку №2 з 20.07.1983-30.09.1983, 15.03.1984-20.03.1986, 27.03.1986-29.01.1987, 14.04.1987-11.12.1989, 19.03.2008-18.11.2008, 17.08.2011-29.02.2012, починаючи з 26.01.2021.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 з 26.02.2021.
Визнано протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві НОМЕР_3 від 02.03.2021 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 з врахуванням періодів до пільгового стажу Списку №2 з 20.07.1983 по 30.09.1983, з 15.03.1984 по 20.03.1986, з 27.03.1986 по 29.01.1987, з 14.04.1987 по 10.12.1989, з 19.03.2008 по 18.11.2008, з 17.08.2011 по 29.02.2012, починаючи з 26.02.2021.
В іншій частині позовної заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У листі ГУ ПФУ в м.Києві від 23.03.2021 за №2600-0303-8/48958 на адресу позивача зазначено: «… Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянуло Вашу заяву від 26.02.2021 № 2153 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) та повідомляє наступне. Відповідно до п.2 частини 2 статті 114 Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудовою стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці мас бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Таким чином період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Атестація робочого місця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Управлінням розглянуті документи, додані до заяви. Згідно довідки від 24.04.2019 №3 виданої АТ "Завод Маяк", Ви працювали з 20.07.1983 по 20.03.1986 на посаді електрозварника з 20.07.1983 по 30.09.1983, на посаді газозварника з 15.03.1984 по 20.03.1986. Згідно довідки від 21.10.2020 №4-вк виданої ПАТ "Гідромеханізація", Ви працювали на посаді електрогазозварника з 19.03.2008 по 18.11.2008. Відповідно наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, військовий квиток, диплом, уточнюючі довідки) Ваш страховий стаж складає 30 років 11 місяців 5 днів. До загального страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1978 по 12.07.1981, оскільки навчання перетинається з проходженням військової служби. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній, оскільки: - з 20.07.1983 по 20.03.1986, в картці Т-2 та наказі про прийняття від 19.07.1983 №505/к вбачається невідповідність Вашої дати народження згідно паспортним даним (12.12.1962, а не ІНФОРМАЦІЯ_1); згідно картці Т-2 з 01.09.1985 по 20.03.1986, Ви працювали на посаді електрогазозварника; у наказі про звільнення від 19.03.1986 №631 вказано посаду елекрозварник, згідно пільгової довідки на посаді газозварника. - з 19.03.2008 по 18.11.2008 в довідці від 21.10.2020 №4-вк відсутній кутовий штамп та завірена лише директором; в довідці йде не вірне посилання на Постанову від 11.03.1994 №162, потрібно на Постанову від 16.01.2003 №36; відсутня атестація робочого місця, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи (6 років 3 місяці), у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно заяви від 26.02.2021 №2153 Вам відмовлено. Відповідно до статті 16 Закону України «Про звернення громадян» у випадку незгоди з розглядом Вашого звернення, Ви маєте право оскаржити його до органів Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. …».
У Трудовій книжці НОМЕР_1 зазначено про навчання позивача у ПТУ №10 з 01.09.1978 по 10.07.1981 та проходження служби у Радянській Армії з 24.04.1981 по 16.05.1983.
Також, у Трудовій книжці НОМЕР_1 зазначено про наступну трудову діяльність позивача, зокрема:
-з 20.07.1983 по 20.03.1986 робота на Київському заводі «Маяк» (з 20.07.1983 по 30.09.1983 електрозварником у ремонтно-енергетичному цеху (підрозділ 750); з 01.10.1983 по 14.03.1984 перекваліфікантом слюсаря сантехніка у ремонтно-енергетичному цеху (підрозділ 750); з 15.03.1984 по 20.03.1986 перекваліфікантом газозварника (підрозділ 750));
-з 27.03.1986 по 23.03.1987 робота у Військовій частині НОМЕР_2 (газозварником);
-з 14.04.1987 по 10.12.1989 робота на Київській кіностудії ім.О.П. Довженко (газоелектрозварником);
-з 19.03.2008 по 18.11.2008 робота у ВАТ «Гідромеханізація» (електрогазозварником);
-з 17.08.2011 по 29.02.2012 робота у ПАТ «Оболонь» (електрозварником ручного зварювання).
У Рішенні ГУ ПФУ в м.Києві НОМЕР_3 від 02.03.2021 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » зазначено: 26.02.2021 № 2153 звернувся гр. ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.2 частини 2 статті 114 Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового: стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років б місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше полонини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада: характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Управлінням розглянуті документи, додані до заяви. Згідно довідки від 24.04.2019 №3 виданої АТ "Завод Маяк" де, Ви працювали з 20.07.1983 по 20.03.1986. На посаді електрозварника з 20,07.1983 по 30.09.1983, на посаді газозварника з 15.03.1984 по 20.03.1986. Згідно довідки від 21.10.2020 №4-вк виданої ПАТ "Гідромеханізація", де Ви працювали на посаді електрогазозварника з 19.03.2008 по 18.11.2008. Відповідно наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, військовий квиток, диплом, уточнюючі довідки) Ваш страховий стаж складає 30 років 11 місяців 5 днів. До загального страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1978 по 12.07.1981, оскільки навчання перетинаються з проходженням військової служби. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній, оскільки: - з 20.07.1983 по 20,03.1986, в картці Т-2 та наказі про прийняття від 19.07.1983 №505/к вбачається невідповідність дати народження заявника ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ІНФОРМАЦІЯ_1); згідно картці Т-2 з 01.09.1985 по 20.03.1986, Ви працювали на посаді електрогазозварника; у наказі про звільнення від 19.03.1986 №631 вказано посаду елекрозварник, згідно пільговій довідки на посаді газозварника. - з 19.03.2008 по 18.11.2008 в довідці від 21.10.2020 №4-вк відсутній кутовий штамп та завірена лише директором; в довідці йде не вірне посилання па Постанову від 11.03.1994 №162, потрібно на Постанову від 16.01.2003 №36; відсутня атестація робочого місця, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком № 2. …».
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує трудовий стаж особи, є трудова книжка. Механізм підтвердження наявного трудового стажу у випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що встановлюють право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах або за вислугу років, передбачене для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки, видані підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками (додаток №5). У таких довідках обов'язково зазначаються: періоди роботи, що включаються до спеціального стажу; професія або займана посада; характер виконуваних робіт; розділ, підрозділ, пункт, назва або номер списків, до яких належить відповідний період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких оформлено довідку. Окрім цього, в довідці додатково зазначаються такі відомості: щодо трактористів-машиністів сільськогосподарських підприємств (у тому числі колгоспів) - інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; щодо жінок, які працювали доярками (операторами машинного доїння) та свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (у тому числі колгоспах), - відомості про виконання встановлених норм обслуговування; щодо жінок, зайнятих на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - дані про зайнятість на зазначених роботах протягом повного сезону. У випадках, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники знаходяться на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, спеціальний трудовий стаж може бути підтверджений за інформацією, наявною в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Якщо правонаступник відсутній, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Згідно з пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок застосування Списків №1 і №2), при встановленні права на пенсію за віком на пільгових умовах використовуються Списки, що були чинними в період виконання роботи особою. До пільгового стажу включається повний період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями незалежно від часу їх включення до Списків, за умови документального підтвердження відповідних умов праці за час роботи до 21.08.1992 та на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 1 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці), який набрав чинності з 21.08.1992, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на всіх підприємствах і в організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у яких технологічний процес, використовуване обладнання, сировина і матеріали є потенційними джерелами шкідливих або небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працівників, а також на здоров'я їхніх нащадків як у теперішньому, так і в майбутньому.
Головною метою проведення атестації є врегулювання правовідносин між роботодавцем і працівниками у сфері реалізації права на безпечні та здорові умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, а також надання пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах, що передбачено пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, атестація здійснюється атестаційною комісією, склад і повноваження якої затверджуються наказом по підприємству або організації, у строки, визначені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років. До складу такої комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а у разі її відсутності - представник, уповноважений найманими працівниками.
Як передбачено абзацом другим пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, відповідальність за своєчасність та належну якість проведення атестації покладається на керівника підприємства або організації.
У Порядку застосування Списків №1 і №2 зазначено, зокрема, таке: «… 4.2. Результати атестації, як первинної, так і чергової, застосовуються при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протягом п'яти років з дати затвердження її результатів, за умови, що протягом цього періоду на відповідному підприємстві не відбулося докорінних змін умов та характеру праці (виробництва, роботи, робочого місця), які надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі суттєвої зміни умов і характеру праці для підтвердження такого права має бути проведена позачергова атестація. Аналогічний порядок застосовується у випадку припинення діяльності підприємства, установи чи організації з визначенням правонаступника. 4.3. Якщо право на пільгову пенсію підтверджене результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (протягом п'яти років після набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць), до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на цьому підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці до дати видання наказу про результати атестації, а також період роботи протягом наступних п'яти років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.4. У разі якщо атестація вперше була проведена після 21.08.1997 і за її результатами підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, п'ятирічний період роботи на цьому підприємстві, що передував даті видання наказу про результати атестації, а також період роботи протягом наступних п'яти років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.5. Якщо ж з 21.08.1992 атестація не проводилася або за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не було підтверджено, до пільгового стажу включається лише період роботи зі шкідливими умовами праці на цьому підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж і в разі, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгову пенсію не було підтверджено. …».
Під час встановлення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що діяли в період виконання роботи особою. До пільгового стажу включається весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх включення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час роботи до 21.08.1992 та на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992, що також підтверджується Листом Міністерства соціальної політики України від 24.11.2017 №22862/0/2-7/28 щодо застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19) дійшла висновку, що особи, які виконували роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, але на підприємствах з вини власника не було проведено атестацію робочих місць, мають право на зарахування відповідного стажу роботи до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Такий правовий висновок є застосовним також і до осіб, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1. При цьому на працівника, який виконує роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, не може бути покладена відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення чи несвоєчасне проведення атестації з боку власника підприємства або уповноваженого ним органу не може бути підставою для позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за дотриманням підприємствами вимог щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні державні контролюючі органи, зокрема Державну службу України з питань праці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутність або несвоєчасність проведення атестації робочих місць з вини власника підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за проведення атестації покладається саме на власника підприємства, а не на працівника, тоді як функція контролю за цим процесом належить державі в особі відповідних уповноважених органів.
Таким чином, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства чи уповноваженим ним органом не може обмежувати чи позбавляти громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, зокрема права на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах та зарахування відповідної роботи до пільгового стажу.
Відповідно до пункту 2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої 29.07.1993 наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі - Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників), усі записи, що вносяться до трудової книжки щодо прийняття працівника на роботу, переведення його на іншу постійну роботу, звільнення, а також щодо нагородження чи заохочення, здійснюються власником підприємства або уповноваженим ним органом після видання відповідного наказу (розпорядження), але не пізніше одного тижня з моменту його видання, а у разі звільнення - безпосередньо в день звільнення. При цьому такі записи мають повністю відповідати змісту наказу (розпорядження). Записи у трудовій книжці здійснюються арабськими цифрами, при цьому число та місяць зазначаються двозначними. Так, у разі прийняття працівника на роботу 5 січня 1993 року в графі 2 трудової книжки робиться запис « 05.01.1993». Записи мають бути виконані охайно, кульковою ручкою або пером, чорнилом чорного, синього чи фіолетового кольору, та підлягають засвідченню печаткою - записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі встановлення неправильності або неточності записів щодо відомостей про роботу, переведення, нагородження, заохочення та інших аналогічних відомостей, внесення виправлень здійснюється власником або уповноваженим ним органом за місцем, де було зроблено відповідний запис. Водночас власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівникові необхідну допомогу для усунення таких недоліків, що передбачено пунктом 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Зміна записів у трудових книжках щодо прізвища, імені, по батькові та дати народження здійснюється власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі належних підтвердних документів, зокрема паспорта, свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені чи по батькові тощо, із зазначенням номера та дати відповідного документа. Такі зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. При цьому попередні відомості закреслюються однією рискою, після чого вносяться нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки та засвідчуються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів, що відповідає вимогам пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у разі звільнення працівника всі записи про роботу та нагороди, внесені до трудової книжки за період роботи на відповідному підприємстві, мають бути засвідчені підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи, а також печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як визначено пунктом 1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж підлягає встановленню на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби чи навчання, а також документів архівних установ.
Пунктом 2 наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, передбачено, що з моменту набрання чинності зазначеним наказом Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (у редакції постанови від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою від 19.10.1990 №412), не підлягає застосуванню.
Разом із тим пунктом 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, передбачалося, що всі записи в трудовій книжці щодо прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, а також нагородження та заохочення здійснюються адміністрацією підприємства після видання відповідного наказу (розпорядження), але не пізніше одного тижня, а у разі звільнення - у день звільнення, і повинні повністю відповідати тексту такого наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 13 Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженої наказом МВС України від 17.08.1994 №316, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.1994 за №211/421 (яка втратила чинність 18.07.2006), під час оформлення паспорта працівник паспортної служби зобов'язаний одночасно із заповненням паспорта виконати визначені дії, зокрема зазначити на зворотному боці фотокартки прізвище та ініціали власника, наклеїти її на заяву встановленої форми, зробити відповідні відмітки в паспорті у разі його обміну чи втрати, зазначити попередні анкетні дані у разі зміни прізвища, імені чи по батькові, списати паспорт на витрату, проставити відповідні штампи та оформити реєстрацію місця проживання.
Згідно зі статтею 64 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавча дирекція Пенсійного фонду України та її територіальні органи наділені правом безоплатно отримувати від органів державної влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання покладених на них функцій, зокрема щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також здійснювати планові та позапланові перевірки документів, поданих для оформлення пенсії, з метою визначення права особи на пенсійні виплати.
Відповідно до пункту 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), головні управління Фонду мають право безоплатно отримувати необхідні відомості, користуватися інформаційними базами державних органів, а також проводити планові та позапланові перевірки документів, поданих для призначення пенсії, з метою встановлення права на пенсійні виплати.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що неналежне оформлення трудової книжки та інших документів з боку роботодавця, навчального закладу або інших уповноважених осіб не може бути підставою для позбавлення працівника права на пенсійне забезпечення та не може слугувати підставою для неврахування його трудового або страхового стажу при призначенні пенсії.
Суд також зазначає, що відповідач, не зарахувавши до пільгового стажу та страхового стажу періоди роботи позивача з 20.07.1983 по 30.09.1983, з 15.03.1984 по 20.03.1986, з 27.03.1986 по 29.01.1987, з 14.04.1987 по 10.12.1989, з 19.03.2008 по 18.11.2008, з 17.08.2011 по 29.02.2012, безпідставно не скористався наданими йому повноваженнями, передбаченими статтею 64 Закону України №1058-IV та пунктом 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України, з метою перевірки відомостей, поданих позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Суд вважає, що у відповідача були наявні всі необхідні документи для зарахування зазначених періодів роботи до пільгового та страхового стажу позивача, які в сукупності становлять 6 років 11 місяців 1 день.
Таким чином, періоди роботи з 20.07.1983 по 30.09.1983, з 15.03.1984 по 20.03.1986, з 27.03.1986 по 29.01.1987, з 14.04.1987 по 10.12.1989, з 19.03.2008 по 18.11.2008, з 17.08.2011 по 29.02.2012 підлягають зарахуванню до пільгового та страхового стажу позивача.
Конституційний Суд України у Рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, визнав такими, що не відповідають Конституції України, окремі положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції змін 2015 року та визначив, що для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на відповідних посадах, підлягає застосуванню редакція закону, чинна до внесення зазначених змін.
З урахуванням положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20, а також фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач станом на 26.02.2021 досяг необхідного віку, мав достатній пільговий та загальний страховий стаж і, відповідно, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
З метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, керуючись положеннями частини другої статті 9 та частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві НОМЕР_3 від 02.03.2021 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рушення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Т.Р. Вівдиченко
В.В. Файдюк