П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1688/25
Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:21.07.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі за позовом приватного підприємства "АЛЬФА ЛЮКС" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,
У січні 2025 року приватне підприємство (далі - ПП) "АЛЬФА ЛЮКС" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA500090/2025/000002/1 від 02 січня 2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2025/000002 від 02 січня 2025 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що до Одеської митниці була подана митна декларація (МД) №24UА500090013827Ш від 31 грудня 2024 року, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ПП "АЛЬФА ЛЮКС", а саме: сіль харчова, придатна для споживання людьми, рафінована, не йодована:
- SALT GRIND 0 (FINE 0.2-1.2) - 500 біг-бегів по 1,5 тонни кожний з п/п прокладкою (додатково упаковані в поліпропіленові мішки по 25кг) - 750,00 тонн;
- SALT GRIND 1 (МІХ 0.2-2.0) - 1 000 біг-бега по 1,5 тонни кожний з п/п прокладкою (додатково упаковані в поліпропіленові мішки по 25кг) - 1 500,00тонн. Торговельна марка SINA AND SIWA SALT. Виробник: SINA AND SIWA FOR SALT CO. Країна виробництва Єгипет".
Відповідачем було направлено повідомлення декларантові, в якому вимагались додаткові документи, окрім тих документів, що були подані. Позивач направив на цю вимогу документи та пояснення. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA500090013827U1 від 31 грудня 2024 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, поданими розбіжності не спростовано, а тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов ПП "АЛЬФА ЛЮКС" задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500090/2025/000002/1 від 02 січня 2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2025/000002 від 02 січня 2025 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ПП "АЛЬФА ЛЮКС" судовий збір в розмірі 24 256,24 грн.
В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- по товару № (1) наявний ризик заниження митної вартості. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості". Дані форми контролю були обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускалося. Таким чином, Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. Спрацювання системи АСАУР є додатковим підтвердженням сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості товарів, з чим погоджується і Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі №620/1735/20 - "… враховуючи спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, а також виявлені розбіжності в документах, які не дають можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості тягача, відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості";
- на виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500090013827U1 від 31 грудня 2024 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2025/000002/1 від 02 січня 2025 року. Відповідно до пп."в" п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 та п.5.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) ціна за товар включає в себе вартість пакування, маркування. 2) згідно п.6.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі поставки товару на умовах CIF Інкотермс-2010 усі витрати на організацію транспортування товару покладаються на продавця. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар; 3) згідно п.6.3.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) Продавець передає Покупцеві з вантажем експортну митну декларацію. При цьому , експортна митна декларація до митного оформлення не надана; 4) у наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару код документу: 0865) №А1094170 від 19 грудня 2024 року у графі 10 зазначені інвойси №№1558/2024, 1562/2024 від 28 листопада 2024 року. При цьому до митного оформлення надано рахунок-проформу з іншою датою (код документа 0325) №1558/2024 від 18 листопада 2024 року;
- для перевірки такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням не було надіслано розрахунку ціни (калькуляції) або іншого документу, що підтверджує яка сама тара та упаковка була включена та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Каталоги та специфікації надані не були. Каталог - це систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг складений за певними ознаками для полегшення їх пошуку та ознайомлення з їх характеристиками та цінами. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МК України;
- судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500090013827U1 від 31 грудня 2024 року містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю;
- за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 - 0,13 дол. США за 1 кг. ваги нетто (МД № UA500110/2024/008771 від 10 листопада 2024 року), ніж заявлено декларантом - за 1 кг. ваги нетто. Верховний Суд України в постанові від 03 серпня 2021 року у справі № 640/13657/20, дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. Вищенаведеним спростовується доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.
- У рішенні про коригування митної вартості №UA500090/2025/000002/1 від 02 січня 2025 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500090/2025/000002/1 від 02 січня 2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2025/000002 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП "АЛЬФА ЛЮКС".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Між ПП "АЛЬФА ЛЮКС" (Покупець) та SINA AND SIWA FOR SALT СО. (Продавець) укладено Контракт №30/04 від 30 квітня 2024 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити сіль згідно рахунків.
Відповідно до умов Контракту, ціна товару визначається в проформі-інвойсі (п.3.1.). Остаточна вартість партії поставленого товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від проформи-інвойсу (п.3.2.). У вартість товару входить вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети, крафт-пакети, позначки на пакетах (п.3.3.). Валютою Контракту є долар США (п.3.4.). Вартість упаковки, маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням включена у вартість товару (п.5.4.).
Згідно п.4.1. Контракту товари поставляються окремими партіями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). Транспортні витрати покладаються на Покупця, якщо товар поставляється на умовах FOB згідно Інкотермс-2010. У разі поставки на умовах CIF згідно Інкотермс-2010, усі витрати на організацію транспортування товару покладаються на Продавця (п.6.1.). Всі податки та мита на відправку товару в країні походження сплачуються продавцем (п.7.1.).
На виконання вищевказаного Контракту позивач придбав у продавця товар вартістю 141 750,00 доларів США.
З метою митного оформлення вказаного товару позивачем 31 грудня 2024 року подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500090013827U1, у графі 31 якої вказано:
1. Сіль харчова, придатна для споживання людьми, рафінована, не йодована:
- -SALT GRIND 0 (FINE 0.2-1.2)-500 біг-бегів по 1,5 тонни кожний з п/п прокладкою (додатково упаковані в поліпропіленові мішки по 25кг) - 750,00 тонн;
- -SALT GRIND 1 (МІХ 0.2-2.0)-1000 біг-бега по 1,5 тонни кожний з п/п прокладкою (додатково упаковані в поліпропіленові мішки по 25 кг) - 1 500,00 тонн.
Торговельна марка SINA AND SIWA SALT. Виробник: SINA AND SIWA FOR SALT CO.
Країна виробництва Єгипет.
Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 141 750,00 доларів США (графа 42 митної декларації).
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №30/04 від 30 квітня 2024 року;
- рахунок-проформу (Proforma Invoice) №1558/2024 від 18 листопада 2024 року;
- рахунок (Commercial Invoice) №2010/2024 від 10 грудня 2024 року;
- платіжну інструкцію про оплату товару №392 від 19 листопада 2024 року;
- платіжну інструкцію про оплату товару №399 від 02 грудня 2024 року;
- платіжну інструкцію про оплату товару №401 від 09 грудня 2024 року;
- платіжну інструкцію про оплату товару №410 від 23 грудня 2024 року;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №А1094170 від 19 грудня 2024 року;
- лист вих.№03/25 від 01 січня 2025 року щодо розбіжностей;
- експортну декларацію країни відправлення №124533-1-351-2024 від 11 грудня 2024 року;
- оборотну-сальдову відомість по рахунку 632 за 18 листопада 2024 року - 23 грудня 2024 року;
- пакувальний лист (Packing list) Б/н від 09 грудня 2024 року;
та інші документи, що зазначені митним органом деклараціях, спірному рішенні та картці відмови.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500090013827U1 від 31 грудня 2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2025/000002/1 від 02 січня 2025, а саме:
1) відповідно до п.п.в) п.2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 та п.5.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) ціна за товар включає в себе вартість пакування, маркування.
2) згідно п.6.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі поставки товару на умовах CIF Інкотермс-2010 усі витрати на організацію транспортування товару покладаються на продавця. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар;
3) згідно п.6.3.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) Продавець передає Покупцеві з вантажем експортну митну декларацію. При цьому, експортна митна декларація до митного оформлення не надана;
4) у наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару (код документу: 0865) №А1094170 від 19 грудня 2024 року у графі 10 зазначені інвойси №№1558/2024, 1562/2024 від 28 листопада 2024 року. При цьому до митного оформлення надано рахунок-проформу з іншою датою (код документа 0325) №1558/2024 від 18 листопада 2024 року.
02 січня 2025 року було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2025/000002 та запропоновано подати нову митну декларацію зі сплатою митних платежів в повному обсязі.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відмінність дат інвойсів у сертифікаті про походження товару не може бути недоліком, який унеможливлює обчислення митної вартості товару. Незважаючи на відмінності в датах інвойсів, сертифікат про походження товару №А1094170 від 19 грудня 2024 підтверджує країну походження товару, що є його основним призначенням, та містить усі необхідні дані, що дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару на основі наданих документів, зокрема проформи-інвойсу №1558/2024 від 18 листопада 2024 і комерційного інвойсу №2010/2024 від 10 грудня 2024 та дозволяють обчислити митну вартість. Митна вартість базується на комерційних документах і не залежить від сертифікату походження. Таким чином, на момент прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, у відповідача були усі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ст.ст. 53, 58 МК України.
Суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням вищенаведених обґрунтувань, викладених судом щодо визначення митної вартості на підставі документів наданих до митного оформлення, твердження відповідача про розбіжності при визначенні митної вартості є не є підтвердженими, а відповідно вимога про надання додаткових документів є необґрунтованою.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, МК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно ст. 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частинами 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегія суддів вказує, що вищенаведені правові норми діючого законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи становлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.
Однією з підстав коригування митної вартості митним органом зазначено відсутність даних про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Матеріалами справи встановлено, що вартість упаковки, маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням товару згідно п.3.3. та п.5.4. Контракту включена до ціни товару, отже твердження про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні даних щодо включення вартості пакування до ціни товару для визначення складової митної вартості не відповідають дійсності.
Суд не погоджується з висновками відповідача та враховує пояснення позивача, оскільки відповідно до п.3.3. та п.5.4 Контракту, обов'язок упаковки і маркування Товару покладений на Постачальника. Витрати з пакування та маркування товару покладаються на Постачальника. Ці витрати закладаються у вартість товару і додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають.
Суд зазначає, що у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі та інших супровідних документах правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною.
Згідно Інкотермс-2010, термін CIF - продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. З урахуванням п.А.4., А.6. умов поставки CIF (Інкотермс 2010) Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна в порту відвантаження та нести всі витрати, пов'язані з товаром, до цього моменту.
За умовами CIF (стаття А.9) визначено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.
Включення витрат на упаковку, пакувальні матеріали та роботи, пов'язані з пакуванням, до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар. Враховуючи те, що вартість тари, упаковка та маркування входять до вартості товару, ці витрати не додаються при визначенні митної вартості товару.
Таким чином, вимоги митного органу про надання числових даних щодо вартості пакування не ґрунтуються на вимогах митного законодавства.
Щодо посилань апеляційної скарги про витрати на транспортування товару та відсутності у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо даної складової митної вартості товару, позивач зазначив, що витрати на транспортування товару, відповідно до умов поставки CIF, не підлягають додатковому відшкодуванню, оскільки вони вже включені в ціну товару за умовами контракту.
Так, згідно п.4.1. Контракту товари поставляються окремими партіями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). Транспортні витрати покладаються на Покупця, якщо товар поставляється на умовах FOB згідно Інкотермс-2010. У разі поставки на умовах CIF згідно Інкотермс-2010, усі витрати на організацію транспортування товару покладаються на Продавця (п.6.1.). Всі податки та мита на відправку товару в країні походження сплачуються продавцем (п.7.1.).
Колегія суддів вказує, що вимоги митного органу не ґрунтуються на вимогах митного законодавства.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не надано експортної митної декларації до митного оформлення, колегія суддів зазначає наступне.
Судом перевірені зазначені обставини і встановлено, що за вих.03/25 від 01 січня 2025 ПП "АЛЬФА ЛЮКС" до відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморське", Одеської митниці у відповідь на повідомлення митниці щодо надання документів, які підтверджують митну вартість товарів за ЕМД від 31 грудня 2024 року №24UA500090013827U1, позивачем були надані пояснення та додано експортну митну декларацію. (а.с.30-31)
Так, згідно ч.2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів, та є додатковим документом, який було подано декларантом за власним бажанням згідно ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо наявності у сертифікаті про походження товару дат інвойсів, які не збігаються з датами у відповідному документі, позивач зазначив, що сертифікат про походження товару №А 1094170 від 19 грудня 2024 року видано компетентним органом країни продавця, і декларант не несе відповідальності за правильність його оформлення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відмінність дат інвойсів у сертифікаті про походження товару не може бути недоліком, який унеможливлює обчислення митної вартості товару. Незважаючи на відмінності в датах інвойсів, сертифікат про походження товару №А1094170 від 19 грудня 2024 підтверджує країну походження товару, що є його основним призначенням, та містить усі необхідні дані, що дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару на основі наданих документів, зокрема проформи-інвойсу №1558/2024 від 18 листопада 2024 і комерційного інвойсу №2010/2024 від 10 грудня 2024 та дозволяють обчислити митну вартість. Митна вартість базується на комерційних документах і не залежить від сертифікату походження.
Таким чином, на момент прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, у відповідача були усі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ст.ст. 53, 58 МК України.
В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.
Натомість, декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та що треба усунути додатковими документами.
Такий підхід Одеської митниці суперечить нормам діючого законодавства, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, при цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.00724.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
Колегія суддів вказує, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Крім того, відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №820/307/17.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені ст. 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару. Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.
Колегія суддів наголошує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару колегією суддів не виявлено.
Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 02 лютого 2018 року у справі №809/1884/16.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ПП "АЛЬФА ЛЮКС".
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 січня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.