П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25494/25
Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:26.09.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) ДПС в Одеській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області №621/15-32-24-07-19 від 30 червня 2025 року "Про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ";
- зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області поновити їй - ФОП ОСОБА_1 , реєстрацію платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ТОВ "ФК "Єдиний простір"" сплачував за неї єдиний? податок з фізичних осіб, однак кошти не були зараховані з підстави "не визначено платника", оскільки сплачувала їх не вона. Як наслідок кошти повернуті ТОВ "ФК "Єдиний простір"". ГУ ДПС прийнято оскаржуване рішення за результатом камеральної перевірки, однак за правовою позицією Верховного Суду прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки (постанови від 19 лютого 2019 року у справі №826/7216/17, від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а). Також зазначила, що вона самостійно сплачувала єдиний податок з фізичних осіб, однак такі платежі зараховано на бюджетний рахунок за іншим платежем, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Однак за змістом п.35-1.6 ст. 35-1 ПК України реєстр платежів з єдиного рахунку формується з урахуванням наявних у такого платника сум помилково сплачених грошових зобов'язань. Законодавець передбачає можливість зарахування помилково сплачених коштів в рахунок погашення податкового боргу при наявності податкового боргу на підставі ст.87.1 ПК України. Таким чином, у випадку зарахування відповідачем таких коштів, податкового боргу взагалі би не було.
Позивач вважав, що відповідач протиправно не зарахував кошти у рахунок виконання податкового зобов'язання, що спричинило наявність обліку податкового боргу, та як наслідок прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області №621/15-32-24-07-19 від 30 червня 2025 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Гу ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1 700 грн.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що було проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування ,обліку та звітності ФОП ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено ,що платником єдиного податку третьої групи порушено умови перебування на спрощеної системи оподаткування , а саме : - Наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (аб.8 пп.298.2.3 п.298.2.ст. 298 ПК України) єдиний податок з фізичних осіб ( 18050400). Станом на 01 жовтня 2024 року сума податкового боргу - 27 264,03 грн; станом на 01 січня 2025 року сума податкового боргу -46 431,36 грн; Станом на 01 квітня 2025 року сума податкового боргу -71336,18 грн. Відповідно до п.299.11ст.299 ПКУ та встановлених порушень згідно вимог абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України ФОП ОСОБА_1 було проведено анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за рішенням ГУ ДПС в Одеській області ,прийнятим на підставі акта перевірки ,з першого числа місяця ,наступного за кварталом ,в якому допущено порушення, тобто з 30 червня 2025 року. На підставі вищевикладеного вважаємо, що рішення ГУ ДПС в Одеській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи №621/15-32-24-07-19 від 30 червня 2024 року прийнято законно та обґрунтовано.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем в періоди: з 30 травня 2017 року по 30 червня 2017 року, з 03 грудня 2019 року по 23 квітня 2020 року, з 27 квітня 2020 року по 29 липня 2020 року та з 12 березня 2021 року по 18 серпня 2025 року, що підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_2 на підставі п.299.11 ст. 299 ПК України проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт №18789/15-32-24-07-11 від 21 квітня 2025 року.
Згідно з актом перевірки головним державним інспектором, використовуючи інформаційні системи центрального рівня, встановлено, що платником єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів єдинии? податок з фізичних осіб, а саме: станом на 01 жовтня 2024 року сума податкового боргу 27 264,03 грн, станом на 01 січня 2025 року сума податкового боргу 46 431,36 грн., станом на 01 квітня 2025 року сума податкового боргу 71 336,18 грн.
Не погоджуючись з прийнятим актом, позивач 30 квітня 2025 року подала до ГУ ДПС заперечення (вхід. №49758/6 від 01 травня 2025 року), за результатом розгляду яких Комісія з розгляду заперечень платників податків та пояснень до акту перевірки на заперечення прийняла висновок №131/15-32-24-07 від 09 травня 2025 року про залишення заперечень без задоволення.
30 червня 2025 року ГУ ДПС прийнято рішення №621/15-32-24-07-19 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 30 червня 2025 року.
Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку отримано позивачкою 05 липня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690920401844.
Вважаючи рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №621/15-32-24-07-19 від 30 червня 2025 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган, маючи інформацію про помилкове надходження коштів та про обраний платником самостійно напрям використання таких коштів, на виконання п.87.1 ст.87 ПК України був зобов'язаний вжити заходів для належного їх зарахування в рахунок податкового зобов'язання з єдиного податку. Неврахування таких коштів як джерела сплати податкових зобов'язань призвело до штучного формування податкового боргу та, як наслідок, до прийняття оскаржуваного рішення.
Суд першої інстанції вважав, що ГУ ДПС приймаючи оскаржуване рішення діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , від чого залежить реалізація її права на застосування спрощеної системи оподаткування.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ПК України, Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 35-1 ПК України центральними органами виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №321.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно пп.62.1.3 п.62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За положенням п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Положеннями п.291.2 ст. 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. ПК України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Згідно п.291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
За приписами пп.4 п.291.4 ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно п.299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп.4 п.291.4 та п.291.5-1 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Згідно п.299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Відповідно до положень пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема: 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
З урахуванням вищенаведених правових норм діючого законодавства колегія суддів дійшла висновку, що підставою для винесення рішення про скасування реєстрації платника єдиного податку є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 06 травня 2020 року у справі №812/1137/16, від 10 листопада 2021 року у справі №200/697/20-а
Вищезазначений висновок неодноразово підтверджувався, зокрема постановою Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі №320/1040/19, в якій зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом; при цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ГУ ДПС в Одеській області було прийняте на підставі камеральної перевірки позивача щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування та встановлено порушення позивачем абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України.
Відповідно абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Отже, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг: 1) поштового зв'язку; 2) телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого); 3) послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не заперечує факт існування заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб, проте наполягає, що вона виникла внаслідок протиправних дій відповідача, який не зарахував помилково сплачені нею кошти на інший рахунок у рахунок погашення боргу з цього податку.
За змістом п.87.1 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Абзацом 3 п.87.1 ст. 87 ПК України встановлено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Відповідно пп.14.1.115 п.14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно ст. 35-1 ПК України єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.35-1.3 ПК України початком використання єдиного рахунку платник податків зобов'язаний здійснювати сплату грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 35-1.1 цієї статті.
У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями.
Згідно п.2 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 35-1 ПК України центральними органами виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №321 (далі - Порядок №321) для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, в Казначействі на ім'я ДПС в установленому порядку відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном.
Відповідно п.9 Порядку №321 під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до п.35-1.3 ст.35-1 Кодексу платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Платник має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені, наявних на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника, які повинні враховуватися під час формування такого реєстру (п.19 Порядку №321).
Згідно з п.20 Порядку №321 суми помилково та/або надміру сплачених платником грошових зобов'язань і пені, зобов'язань з єдиного внеску, за даними ДПС, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, та враховуються ДПС під час формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника на дату формування такого реєстру в такий спосіб:
- визнаються зарахованими за одним і тим самим видом доходів до державного та/або місцевих бюджетів, а у частині зобов'язань з єдиного внеску - до бюджетів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, за якими такі кошти обліковуються;
- перераховуються Казначейством між різними видами доходів державного та/або місцевих бюджетів за висновком органів ДПС, поданим в установленому законодавством порядку Казначейству, на підставі визначеного напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені таким платником.
Положення цього пункту не позбавляють платника права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу.
Як вбачається з листа ГУ ДПС №12516/6/15-32-13-05-06 від 21 березня 2025 позивача повідомлено, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на 19 березня 2025 року за платником податків ОСОБА_1 формується податковий борг за єдиним податок з фізичних осіб у загальній сумі 71 336,18 грн, який виник з 19 серпня 2024 року по 19 лютого 2025 року. Зазначено, що грошові кошти в сумі 34 174 грн відповідно до наданої на запит платіжної інструкції №Н53В-РЗНН-5В1С-4ТТМ від 17 листопада 2024 року перераховано ОСОБА_1 за реквізитами єдиного рахунку: банк Казначейства України, отримувач Державної податкової служби України, код отримувача 43005393, рахунок UA168999980385599000043005393
Крім того, в листі зазначено, що кошти дорученнями від яких надійшли платіжними 15 серпня 2024 року №0.0.3824247811.1 на суму 23 753,22 грн, від 17 лютого 2025 року №0.0.4198336874.1 на суму 24 905 грн від платника ОСОБА_1 надійшли на рахунок єдиного податку від фізичних осіб Одеської міської територіальної громади, рахунок НОМЕР_1 . Відповідно до п.35-1.3 ст.35-2 ПК України вищевказані кошти вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та автоматично зараховані на ІКП "Платежі до з'ясування", оскільки ОСОБА_1 від 13.04.2021 року перебуває в Реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок та не надавала заявку про відмову від використання єдиного рахунку.
Листом №20916/6/15-32-19-04-06 від 06 травня 2025 ГУ ДПС повідомлено позивача про сплачені ТОВ "ФК "Єдиний простір"" на її користь платежі, які повернуті підприємству з підстави "не визначено платника". Крім того зазначено, що сплачені нею особисто платежі за платіжними дорученнями від 15 травня 2024 року №29842994 на суму 21 975,01 грн та від 08 серпня 2024 року №34063321 на суму 23 753,22 грн розглядалися ІКС ДПС не "як помилка заповнення чи розбіжність, залежно від того, чого не можна визначити відповідальність оплати відповідному одержувачу", а як платіжні доручення, що надійшли не від платника єдиного рахунку, який отримав позначку про вирахування документ " 1" - "не визначено платника", тому сформовані платіжні інструкції щодо повернення коштів та повідомлення про помилки в електронному кабінеті платника не спрямовувалися.
Також в листі вказано, що повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності надіслано в електронному кабінеті платника ОСОБА_1 за №20015 від 17 листопада 2024 року після надходження платежу в єдиний рахунок від суми 34174 грн UA168999980385599000043005393 17 листопада 2024 року №666141068.1 від ОСОБА_1 з банківського рахунку НОМЕР_2 в АТ "Універсал Банк", МОО 322001. Згідно з ІКС ДПС визначено платника відповідача коштів " ОСОБА_3 ", але виявлено помилки у виконанні поля "Призначення платежу".
З урахування вищенаведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що позивачем фактично здійснено сплату єдиного податку, однак частина коштів була перерахована на інший рахунок та віднесена органом ДПС до платежів "до з'ясування".
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що така сплата була здійснена з технічною помилкою у реквізитах, кошти реально надійшли до бюджету та не повернулися платнику.
За таких обставин, колегія суддів вказує, що формальне невідображення їх у інтегрованій картці платника не може розцінюватися як невиконання податкового обов'язку, що вірно вказано судом першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що відповідно п.87.1 ст. 87 ПК України сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Таким чином, помилково зараховані платежі платника підлягають обліку та спрямуванню контролюючим органом на погашення податкового боргу.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган, маючи інформацію про помилкове надходження коштів та про обраний платником самостійно напрям використання таких коштів, на виконання п.87.1 ст. 87 ПК України був зобов'язаний вжити заходів для належного їх зарахування в рахунок податкового зобов'язання з єдиного податку.
Колегія суддів доходить висновку, що неврахування таких коштів як джерела сплати податкових зобов'язань призвело до штучного формування податкового боргу та, як наслідок, до прийняття оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 січня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.