П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7812/22
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025р. про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці для перерахунку його пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також щодо відмови в оформленні і поданні до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020р., відповідно до ст.ст.43, 63 Закону України від 9.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького, складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р., з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 1.02.2020р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести перерахунок розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оформити і надіслати до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020р., відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України від 9.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р., з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 1.02.2020р..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 , викладеної у листі від 24.02.2022 №943/1871, у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1.01.2020 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1.01.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 1.02.2020.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,4грн..
20.10.2025р. від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю у справі №420/7812/22.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025р. відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №420/7812/22.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 31.10.2022р..
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку із необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно із довідкою про доставку електронного листа вищевказана ухвала надіслана до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної В.А. 23.12.2025р. о 16:43.
Станом на 26 січня 2026р. (з урахуванням наданого в ухвалі строку для усунення недоліків апеляційної скарги) скаржником не виконано вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025р. про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Одеського окружного адміністративного суду прийнята 21.11.2025р., отримана представником позивача в електронному кабінеті ЄСІТС 21.11.2025р. о 19:50, а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 15.12.2025р., тобто з пропуском 15-денного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження представник позивача посилається на постійній повітряні тривоги, відключення електроенергії, проблеми з Інтернетом і зв'язком, що створили об'єктивні перешкоди для організації роботи, доступу до систем електронного документообігу та доступу до системи ЄСІТС, належної комунікації з судами.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Щодо посилань представника апелянта на введений в Україні воєнний стан та постійні повітряні тривоги, суд вказує, що дійсно, введений в країні воєнний стан, повітряні тривоги суттєво ускладнили (подекуди унеможливили) повноцінну роботу громадян України. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що представником скаржника не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що в період з 21.11.2025р. по 15.12.2025р. були постійні відключення електроенергії, не працював зв'язок, був відсутній доступ до мережі Інтернет тощо.
При цьому, судова колегія зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Інших доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником не наведено.
Апеляційний суд зазначає, що ст.44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання строків звернення до суду.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обставини зазначені апелянтом як поважні, самі по собі не можуть свідчить про вжиттям апелянтом всіх дій для виконання останнім вимог КАС України.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вказує, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, однак у даній справі представник апелянта вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025р. про залишення апеляційної скарги без руху не виконав, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надав, клопотання із зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження також не подав, а тому у зв'язку з відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025р. про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко