П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30458/25
Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. про передачу справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії на розгляд іншого суду,
У вересні 2025р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про оголошення в розшук ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати Приморський РТЦКСП м.Одеси внести інформацію до інформаційної системи «Оберіг», Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває в розшуку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Приймаючи ухвалу про передачу адміністративної справи до іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірні правовідносини та обставини, які спричинили їх виникнення пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, то вирішення питання у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, за правилами КАС України, з урахуванням того, що окружні адміністративні суди не наділені повноваженнями перевіряти дії/бездіяльність суб'єктів владних повноважень стосовно правовідносин, які вчинені за правилами КУпАП.
Проте, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про передачу адміністративної справи №420/30458/25 до іншого суду, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За правилами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із ч.ч.1,3 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З наведеного слідує, що законодавцем визначена обов'язкова умова для звернення до суду у порядку ст.286 КАС України - наявність відповідного рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, дана стаття встановлює комплексний підхід для вирішення питання щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому включає можливість перевірки дій посадових осіб чи органу, вчинених у межах процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте обов'язковою умовою для її застосування є прийняття рішення у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, юрисдикція місцевих загальних судів як адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних осіб про притягнення до адміністративної відповідальності та може включати перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при притягнені особи до адміністративної відповідальності, виключно у разі оскарження таких рішень.
На підтвердження відповідних висновків суду свідчить також визначення спеціального порядку розгляду таких справи та встановлення спеціальних скорочених строків, яких мають дотримуватись суди.
При цьому, вирішення питання правомірності дій суб'єкта владних повноважень, які вчинені ним поза межами процедури накладення адміністративного стягнення не потребують спеціального порядку розгляду та віднесені до юрисдикції окружних адміністративних судів, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є рішення Приморського РТЦКСП м.Одеси про оголошення в розшук ОСОБА_1 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести інформацію до інформаційної системи «Оберіг», Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що ОСОБА_1 не перебуває в розшуку.
Згідно із ч.5 ст.33 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджено Постановою КМУ від 30 грудня 2022р. №1487, яким, зокрема, регламентовано ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Практика Верховного Суду дає змогу констатувати, що під час розгляду матеріалів Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не встановив підстав для визнання справ про оскарження дій та бездіяльності посадових осіб ТЦК такими, що розглянуті з порушенням предметної підсудності, водночас відмовив у відкритті касаційного провадження або повернув касаційні скарги з інших правових підстав (зокрема, це ухвали від 10.02.2025р. в справі №560/9615/24, від 25.09.2025р. в справі №260/8402/24, від 23.10.2025р. в справі №400/3648/25, від 23.10.2025р. в справі №260/8400/24, від 24.10.2025р. в справі №560/11256/25, від 4.12.2025р. в справі №400/2559/25, від 30.12.2025р. в справі №400/5725/25 та інших).
З огляду на викладене вбачається, що судова практика в справах, предметом спору в яких є визнання протиправними дій щодо звернення до органів Національної поліції з метою доставлення громадян до ТЦК як осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; визнання протиправними дій посадових осіб ТЦК щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення фізичною особою-позивачем правил військового обліку; звернення до органів Національної поліції з метою доставлення фізичної особи - відповідача до ТЦК і зобов'язання посадових осіб ТЦК вилучити або виправити такі відомості у реєстрі, є усталеною.
Апеляційний суд зауважує, що з огляду на предмет позову, слід констатувати, що відсутній факт наявності адміністративної справи відносно позивача, або факт прийняття суб'єктом владних повноважень рішення у справі про адміністративне правопорушення щодо апелянта, зокрема постанови про притягнення до адміністративної відповідальності або накладення адміністративного штрафу, правомірність якого може бути переглянута за особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначеними ст.286 КАС України.
Отже, аналізуючи наведені норми права та враховуючи предмет позовних вимог у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір предметно підсудний Одеському окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду, як указав суд першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до обмеження права позивача у доступі до правосуддя, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,320,322,325,328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. про передачу справи до іншого суду скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко