П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19680/25
Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У червні 2025р. ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило:
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб - 16 666,67грн. на бюджетний рахунок UA348999980314000715000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18011000, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Одеса/18011000.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у боржника фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , обліковується податковий борг на загальну суму 16 666,67грн. по транспортному податку з фізичних осіб, що виник в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню №2327303-2407-1551-UA51100270000073549 від 26.06.2023р. на суму 16 666,67грн. Докази погашення відповідачем заборгованості відсутні.
У зв'язку із непогашенням податкового боргу відповідачем податковий орган звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час прийняття ГУ ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №2327303-2407-1551-UA51100270000073549 вiд 26.06.2023р. та податкової вимоги від 21.02.2024р. №0001726-1305-1532, відповідачка була зареєстрована та проживала за іншою адресою, аніж тою, на яку податковим органом направлялись ППР та податкова вимога.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету ОСОБА_1 станом на 11.06.2024р., за ОСОБА_1 рахується заборгованість по транспортному податку у сумі 16 666,67грн.
Вказана сума заборгованості виникла на підставі нарахування податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню №2327303-2407-1551-UA51100270000073549 вiд 26.06.2023р., яке направлялося на адресу відповідачки: АДРЕСА_1 , однак повернуте відправнику з відміткою АТ “Укрпошта» - “за закінченням терміну зберігання».
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 21.02.2024р. ГУ ДПС в Одеській області виставлена відповідачеві податкова вимога №0001726-1305-1532, яка направлена на адресу відповідачки: АДРЕСА_2 , - однак повернута відправнику з відміткою АТ «Укрпошта» - “за закінченням терміну зберігання».
Докази погашення відповідачкою заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Перевіряючи правомірність та законність підстав звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення податкового боргу, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.15.1 ст.15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп.14.1.175, п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;
За правилами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Відповідно до п.36.1, п.36.2, п.36.3 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Приписами п.59.1, п.59.3 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За правилами п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пп.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи те, що з дня надіслання контролюючим органом відповідачу податкової вимоги минуло 30 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
Станом на час розгляду даної справи, відповідачка не надала суду доказів щодо самостійної сплати податкового боргу.
Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що згідно з довідкою №О1-149312-ю/о від 24.06.2025р., яка надана Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради на запит суду, ОСОБА_1 з 31.05.2014р. і по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Тобто, станом на час прийняття ГУ ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №2327303-2407-1551-UA51100270000073549 вiд 26.06.2023р. та податкової вимоги від 21.02.2024р. №0001726-1305-1532, відповідачка була зареєстрована та проживала за іншою адресою, аніж тою, на яку направлялись ППР та податкова вимога.
Вказаний факт свідчить про те, що суми податкового боргу відповідачки не є узгодженими, а тому вимоги податкового органу не підлягають задоволенню.
Відтак, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко