П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31087/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (суддя Бездрабко О.І.., м. Одеса, повний текст рішення складений 02.12.2025) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНОС-АГРО РС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
11.09.2025 року ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.03.2025 р. №2837 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "КРОНОС-АГРО РС";
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову товариства відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначається, що комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення від 14.03.2025 р. №2837 про відповідність ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття цього рішення став п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції по ТОВ "КРОНОС-АГРО РС", а саме: "11" - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності та/або за відсутності придбаних послуг зберігання; "14" - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуг, що постачається. Так, відповідно до аналізу інформаційно-комунікаційних систем ДПС України встановлено, що вид діяльності ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Щодо об'єктів оподаткування - складські приміщення (загальною площею 620 кв. м), стан об'єктів оподаткування - орендуються. Разом із цим відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності за період з 01.08.2024 р. по 04.02.2025 р. СГ придбано товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю, на суму 15374,9 тис. грн.., що складає 33,17 % від загального придбання товарів, робіт, послуг СГ за вказаний період у тому числі: ПП "АЛЬФА ЛЮКС" будівельні матеріали (газобетоні блоки, цегла, цемент, сітка та інше) на суму 6060,0 тис. грн., або 13 %; ТOB "БУДКОМФОРТ УМАНЬ" (клеєва суміш для кріплення і армування плит утеплювача, блоки) на суму 3290,0 тис. грн., або 7,1 %; ТOB "МОТОТЕХІМПОРТ" (мотоблок Kentavr НОМЕР_1 , велосипед із електромотором) на суму 2680,0 тис. грн., або 5,8 %; ТОВ "СТАНДАРТ БУДІВЕЛЬНИЙ" на суму 2050,0 тис. грн., або 4,42 % (клеєва суміш, личкувальна плитка); ТOB "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОДЕСАЦЕМЕНТ" (цемент) на суму 1294,8 або 2,79 %.
З огляду отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів подані документи не відображали у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
Апелянт/відповідач також наполягає на тому, що було детально проаналізовану усю наявну податкову інформацію для прийняття оскаржуваного рішення. За наслідками наявної податкової інформації ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" зареєстроване як юридичну особу 01.04.2018 р., реєстраційний номер 417541515115, з видами діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 Розведення свиней; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
14.03.2025 р. у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №2837 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" критеріям ризиковості платника податку.
Підставою прийняття рішення від 14.03.2025 р. №2837 визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: "11" - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності та/або за відсутності придбаних послуг зберігання; "14" - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуг, що постачається.
У графі "Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" вказано наступне: тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 25.09.2024 р. по 14.03.2025 р., код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1005, податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції - 41754159, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 14.03.2025 р.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням товариства до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Так, з 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, які є вичерпним переліком. Зокрема, пунктом 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв:
«у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі установлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої установлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Разом з цим, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
- у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або
- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.
Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є правомірність прийнятого Головним управлінням ДПС в Одеській області рішення від 14.03.2025 року №2837 про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято контролюючим органом на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Колегія суддів наголошує, що у формі спірного рішення указано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта п. 8 критеріїв ризиковості необхідно також зазначити, яка саме інформація слугувала підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
Тобто, комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Як слідує з матеріалів справи, у вказаному рішенні податковим органом в графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" не розшифровано та не зазначено суть і характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення.
Зокрема, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення останнім законодавства України.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкових накладних та розрахунків коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем як постачальником, так і його контрагентами також у статусі постачальників, з порушенням норм Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
У свою чергу, обов'язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, як це передбачено п. 6 Порядку №1165.
Також, слід зазначити, що наказом ДПС України від 11.01.2023 р. №17 "Про підтвердження довідника кодів податкової інформації" затверджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі Довідник кодів).
Так, в оскаржуваному рішенні міститься графа «коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» у якій вказано:
"11" накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності та/або за відсутності придбаних послуг зберігання;
"14" постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуг, що постачається.
Колегія суддів зазначає, що зазначення ж контролюючим органом кодів податкової інформації не є свідченням дотримання відповідачем вимог Порядку №1165, оскільки визначені контролюючим органом коди повинні гуртуватися на податковій інформації, яка, в свою чергу, повинна бути розшифрована в рішенні про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.
Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов'язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов'язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.
В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18.
Апеляційний суд зазначає, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 р. у справі №160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі №340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі №813/1301/15.
Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Також колегія суддів зауважує, що вказана у рішенні від 14.03.2025 р. №2837 підстава віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку та інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, не відповідає кодам податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, зазначаючи в оскаржуваному рішенні п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, комісією у графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" відображено наступне: тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 25.09.2024 р. по 14.03.2025 р.; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1005; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 41754159; дата включення платника податку, заподіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 14.03.2025 р.
Таким чином, податкова інформація, яка на думку контролюючого органу, свідчить про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Порядку №1165, стосується виключно фактів постачання ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" кукурудзи у період з 25.09.2024 р. по 14.05.2025 р.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що у графі оскаржуваного рішення "У разі відповідності вимогам пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено коди "11", "14", які взагалі не пов'язані з інформацією, за якою встановлено відповідність ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" критеріям ризиковості платника податку.
Суд зауважує, що в періоді з 25.09.2024 р. по 14.03.2025 р., враховуючи вказану в оскаржуваному рішенні інформацію щодо типу операції, періоду її здійснення та коду УКТЗЕД операції, позивачем здійснювалася поставка кукурудзи ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕССА", ТОВ "ЛУЧ БЕССАРАБІЇ", ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" на підставі договорів поставки та купівлі продажу від 10.10.2024 р. №КГ2410-1007, від 28.06.2024 р. № 29-2024/П, від 23.12.2024 р. №ОДЕ25-19797, від 10.12.2024 р. №ОДЕ25-18606, від 12.11.2024 р. №ОДЕ25-15161, від 08.11.2024 р. №ОДЕ25-14735, від 03.11.2024 р. №ОДЕ25-13717, від 06.10.2024 р. №ОДЕ25-09937, від 01.10.2024 р. №ОДЕ25-09293, від 29.09.2024 р. №ОДЕ25-08908, від 23.09.2024 р. №ОДЕ25-08119, від 19.09.2024 р. №ОДЕ25-07543, від 07.09.2024 р. №ОДЕ25-05798, від 05.09.2024 р. №ОДЕ25-05454, за результатами чого позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за декілька місяців до прийняття оскаржуваного рішення (зокрема, остання податкова накладна за фактом поставки кукурудзи ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕССА" від 13.10.2024 р. №11 зареєстрована в ЄРПН 16.10.2024 р.; остання податкова накладна за фактом поставки кукурудзи ТОВ "ЛУЧ БЕССАРАБІЇ" від 24.12.2024 р. №16 зареєстрована в ЄРПН 03.01.2025 р.; остання податкова накладна за фактом поставки кукурудзи ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" від 23.12.2024 р. №10 зареєстрована в ЄРПН 26.12.2024 р.).
Відповідач не надав до суду жодних доказів того, що зазначені у рішенні господарські операції з поставки позивачем кукурудзи цим контрагентам свідчать або можуть свідчити про наявність підстав для віднесення ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" до переліку ризикових платників податку, враховуючи і те, що рішення від 14.03.2025 р. №2837 не містить відомостей про віднесення ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕССА", ТОВ "ЛУЧ БЕССАРАБІЇ", ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" до ризикових платників податків, що в свою чергу могло б вказувати і на ризиковість позивача.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта, викладені а апеляційній скарзі, щодо придбання ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" у періоді з 01.08.2024 р. по 04.02.2025 р. товарів, не пов'язаних із господарською діяльністю, на суму 15374,9 тис. грн., що складає 33,17 % від загального придбання товарів, робіт, послуг, у ПП "АЛЬФА ЛЮКС", ТОВ "БУДКОМФОРТ УМАНЬ", ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ", ТОВ "СТАНДАРНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОДЕСАЦЕМЕНТ", так як апелянтом не обґрунтовано, яким чином ця інформація впливає на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та яке відношення вона має до інформації з поставки ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" кукурудзи у період з 25.09.2024 р. по 14.03.2025 р., яка відображена комісією в якості інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості.
Щодо зазначеного вище в оскаржуваному рішенні коду "11", то відповідачем не надано до суду жодних доказів того, що на час прийняття рішення про відповідність ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" критеріям ризиковості платника податку мав нереалізований товар, у якій кількості та який саме, як і не надав обґрунтування неможливості зберігання товару на орендованих складських приміщеннях, площею 620 кв. м, які знаходяться в с. Олександрівка Болградського району Одеської області, наявність яких контролюючим органом не заперечуються.
Зміст прийнятого відповідачем рішення свідчить про те, що останній формально послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, хоча затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п. 8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.
Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.
Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 р. у справі №640/10988/20.
Так, відповідачем не дотримано зазначених принципів при прийнятті оскаржуваного рішення про відповідність ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Більше того, Головним управлінням ДПС в Одеській області в апеляційній скарзі зауважено про те, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, посилаючись лише на припущення про його участь у ризикових операціях.
У свою чергу, перевірка господарських операцій позивача, відповідачем не проводилась, первинні документи під час перевірки не досліджувались, висновки про нереальний характер господарських операцій не приймались.
За наведених обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що у ГУ ДПС в Одеській області не було законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 14.03.2025 року №2837 про відповідність ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" критеріям ризиковості платника податку.
З урахуванням вище наведених висновків колегія суддів дійшла висновку про протиправність рішення ГУ ДПС в Одеській області від 14.03.2025 року №2837 про відповідність ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" критеріям ризиковості платника податку, та наявність підстав для його скасування.
Також, колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Приписами абзацу 15 пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відтак, колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ "КРОНОС-АГРО РС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку №1165, чим спростовуються доводи скаржника у цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги ГУ ДПС висновків суду про порушення контролюючим органом порядку (послідовність) прийняття оскаржуваних рішень не спростовують та не доводять неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідних передумов для скасування оскаржуваних рішень суду в частині вирішення спору на суті.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя В.А.Голуб
Суддя Ю.В.Осіпов