Постанова від 29.01.2026 по справі 420/19397/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19397/24

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення: 19.12.2025р., м. Одеса

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року по справі №420/19397/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області з 01.02.2021р. перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО100158 від 24.11.2023р., виданої станом на 01.01.2021р. у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021р. по день проведення перерахунку.

Судове рішення по справі №420/19397/24 набрало законної сили 02.09.2024р.

18.12.2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в порядку статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024р. по справі №420/19397/24, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області на його користь грошових коштів в сумі 224313,58 грн. за період з 01.02.2021р. по 28.02.2025р. з будь-якого рахунку Головного управління.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначав, що з дати набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/19397/24 по теперішній час територіальним органом ПФУ не виконано його у повному обсязі. Згідно проведених ОСОБА_1 розрахунків заборгованість ГУ ПФУ в Одеській області перед ним по пенсійних виплатах за період з 01.02.2021р. по 28.02.2025р. становить 224313,58 грн. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, в силу положень ст.378 КАС України, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024р. по справі №420/19397/24 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми нарахованої доплати пенсії за період з 01.02.2021р. по 31.01.2025р. у розмірі 190 944,47 грн.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу від 19.12.2025р. в частині розміру стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області на його користь грошових коштів в сумі 190 944,47 грн., та ухвалити нове судове рішення - про задоволення його заяви у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спірного питання порушено принцип змагальності та рівності процесуальних прав і обов'язків сторін. Зокрема, судом надано відповідачу строк 7 днів для надання відзиву на заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.378 КАС України, в той час як для надання відповіді на розрахунки Головного управління у ОСОБА_1 було лише 02 год. 15 хв. До того ж, неприбуття представника ГУ ПФУ в Одеській області в судове засідання, яке було призначене на 11 год. 20 хв. 18.12.2025р., і неподання ним визначених судом документів, не перешкоджало судовому розгляду 18.12.2025р. заяви ОСОБА_1 .

Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить заперечення щодо правильності проведених ГУ ПФУ в Одеській області розрахунків заборгованості по виплаті пенсії за рішенням суду у справі №420/19397/24. Зокрема, апелянт стверджує, що територіальний орган ПФУ істотно завищив розмір пенсії ОСОБА_1 , яку він нібито отримував протягом лютого-червня 2021 року, на загальну суму 33369,35 грн. Надання до суду завідомо неправдивої інформації кваліфікується в порядку частини 2 статті 222 КК України.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024р. №4094-IX, який набирав чинності 19.12.2024р., серед іншого, внесені зміни і до статті 378 КАС України.

Цим законом частину 3 статтю 378 КАС України було доповнено абзацом другим такого змісту:

«Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».

Таким чином, починаючи з 19 грудня 2024 року ч.3 ст.378 КАС України встановлює додаткову самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень такого судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, а також і встановлює конкретний спосіб виконання такого рішення - стягнення відповідних виплат з такого суб'єкта владних повноважень.

При цьому, абз.2 ч.3 ст.378 КАС України, у редакції Закону №4094-IX, не передбачає ймовірності жодного розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу.

Як вже зазначалося колегією суддів, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року по справі №420/19397/24, яке набрало законної сили 02.09.2024р., зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області з 01.02.2021р. перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО100158 від 24.11.2023р., виданої станом на 01.01.2021р. у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021р. по день проведення перерахунку.

На виконання судового рішення по справі №420/19397/24 ГУ ПФУ в Одеській області 13.01.2025р. здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2021р. по 31.01.2025р., згідно якого сума доплати складає 190944,47 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного розрахунку за пенсійною справою №ЮО100158.

Докази виплати ОСОБА_1 донарахованих сум за рішенням суду в матеріалах справи відсутні.

Оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024р. набрало законної сили і залишається невиконаним більше двох місяців в частині виплати позивачу нарахованої доплати до пенсії за період з 01.02.2021р. по 31.01.2025р. у розмірі 190944,47 грн., тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловив незгоду із правильністю проведеного територіальним органом ПФУ розрахунку доплати до пенсії, що має місце у зв'язку із завищенням відповідачем розміру пенсії, яку позивач нібито отримував протягом лютого-червня 2021 року, на загальну суму 33369,35 грн.

Колегія суддів зазначає, що перевірка правильності проведених розрахунків пенсії не охоплюється положеннями статті 378 КАС України. У випадку, якщо ОСОБА_1 вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, останній не позбавлений процесуальної можливості звернутися до суду з відповідною заявою в порядку ст.383 КАС України.

Що ж до посилань апелянта на окремі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в т.ч. на порушення принципу змагальності та рівності процесуальних прав і обов'язків сторін, то колегія суддів зазначає, що у відповідності до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому, наведені апелянтом обставини не визначено ч.3 ст.317 КАС України в якості обов'язкової підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення його заяви, а тому підстав для задоволення скарги та скасування ухвали від 19.12.2025р. колегія суддів не вбачає.

Згідно ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч.2 ст.328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції про зміну способу і порядку виконання судового рішення (п.19 ч.1 ст.294 КАС України), після її перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 січня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук

Попередній документ
133678624
Наступний документ
133678626
Інформація про рішення:
№ рішення: 133678625
№ справи: 420/19397/24
Дата рішення: 29.01.2026
Дата публікації: 02.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (06.01.2026)
Дата надходження: 20.06.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
18.12.2025 11:20 Одеський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
СТУПАКОВА І Г
суддя-доповідач:
БОЙКО О Я
БОЙКО О Я
СТУПАКОВА І Г
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
за участю:
Татарин Б.Т.
позивач (заявник):
Гаврилюк Олександр Іванович
представник позивача:
адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна
секретар судового засідання:
Гудзікевич Яніна
суддя-учасник колегії:
БІТОВ А І
ЛУК'ЯНЧУК О В