Ухвала від 27.01.2026 по справі 420/24607/25

УХВАЛА

27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24607/25

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Шевчук О.А.,

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 р. позовні вимоги задоволено частково.

На зазначене рішення суду 297 комендатура охорони та обслуговування подала апеляційну скаргу, в якій також просять відстрочити сплату судового збору на визначений судом строк. В обґрунтування клопотання апелянт фактично посилається на відсутність необхідного фінансування передбаченого на сплату судового збору. Також, апелянт зазначає, що наразі у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень, оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано, а в 2025 році не надходили.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2026 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: апелянту необхідно було надати документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення. Роз'яснено 297 комендатурі охорони та обслуговування, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету 297 комендатури охорони та обслуговування 09.01.2026 року о 16:52.

12 січня 2026 року до суду надійшла заява 297 комендатури охорони та обслуговування, в якій апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заяви апелянт фактично посилається на відсутність необхідного фінансування передбаченого на сплату судового збору. Також, апелянт зазначає, що ними вчиняються додаткові дії спрямовані на сплату судового збору.

Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду було ухвалено в порядку письмового провадження 27 листопада 2025 р.

На зазначене рішення суду першої інстанції 297 комендатурою охорони та обслуговування було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у задоволенні клопотання 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у задоволенні заяви 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу 297 Комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року повернуто скаржнику.

02 січня 2026 року 297 Комендатурою охорони та обслуговування повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року.

Колегія суддів звертає увагу, що однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху була відсутність заяви про поновлення строку з обґрунтуванням причин такого пропуску, як це передбачено ст. 298 КАС України.

Заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом до суду не надано.

Таким чином, апелянтом на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не порушено питання поновлення строку, як це передбачено ст. 298 КАС України.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху була відсутність документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим 12 січня 2026 року до суду надійшло клопотання 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору.

Зважаючи на те, що апелянтом не порушено питання поновлення строку на апеляційне оскарження, наслідком чого є відмова у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з чим заява 297 комендатури охорони та обслуговування про вістрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 298 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 22 січня 2026 р.

Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2026 року, в частині надання до суду заяви про поновлення строку, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 р.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.А. Шевчук

Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко

Попередній документ
133678595
Наступний документ
133678597
Інформація про рішення:
№ рішення: 133678596
№ справи: 420/24607/25
Дата рішення: 27.01.2026
Дата публікації: 02.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.02.2026)
Дата надходження: 19.02.2026
Предмет позову: про виправлення помилки у судовому рішенні