22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1628/25
Головуючий суддя І інстанції - Рищенко А.Ю.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 в адміністративній справі № 160/1628/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу періодів роботи з 17.03.1992 по 10.01.1995, врахувати заробітну плату за період з 01.03.2020 по 28.02.2022 та здійснити перерахунок пенсії з 23.04.2024, тобто з моменту призначення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 17.03.1992 по 10.01.1995 та відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врахувати під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 17.03.1992 по 10.01.1995 та здійснити перерахунок пенсії з 23.04.2024, тобто з моменту призначення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 17.03.1992 по 10.01.1995 та здійснити перерахунок пенсії з 23.04.2024, тобто з моменту призначення.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
ОСОБА_1 не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо врахування заробітної плати за період з 01.03.2020 по 28.02.2022 та врахування під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії періодів з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що відповідач виключаючи (оптимізуючи) з періоду заробітної плати позивача період з березня 2020 по лютий 2022 діяв самовільно, всупереч вимогам чинного пенсійного законодавства.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 17.03.1992 по 10.01.1995, оскільки у записі трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.12.1981 про прийняття на роботу дописано номер наказу, що суперечить вимогам пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58. Також, відповідач зазначає про те, що заробітну плату ОСОБА_1 розраховано за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2024 за даними системи персоніфікованого обліку, у тому числі за період роботи з 01.03.2020 по 28.02.2022. З періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключено 44 календарних місяці страхового стажу (періоди з 01.09.2015 по 31.01.2018, з 01.06.2018 по 31.10.2018 та періоди отримання допомоги по безробіттю з 01.06.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2008 по 30.06.2009), що складає 10% тривалості страхового стажу, та додатково 22 календарних місяці страхового стажу (періоди страхового стажу під час карантину з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022).
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 23.05.2024 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 звернулась до територіального органу ПФУ із заявою від 09.12.2024, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням стажу з 17.03.1992 по 10.01.1995, а також врахувати заробітну плату для обчислення пенсії за періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022.
Листом від 06.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку, з огляду на те, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з 17.03.1992 року по 10.01.1995 року, оскільки у запис про прийняття на роботу дописано номер наказу, що суперечить вимогам п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Крім того, заробітну плату розраховано за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2024 за даними системи персоніфікованого обліку, у тому числі за період роботи з 01.03.2020 по 28.02.2022. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації - 1,14084. Згідно статті 40 Закону №1058 з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь - яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь - якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково можуть бути виключені, зокрема, періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. Враховуючи зазначене, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключено 44 календарних місяці страхового стажу (періоди з 01.09.2015 по 31.01.2018, з 01.06.2018 по 31.10.2018 та періоди отримання допомоги по безробіттю з 01.06.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2008 по 30.06.2009), що складає 10% тривалості страхового стажу, та додатково 22 календарних місяці страхового стажу (періоди страхового стажу під час карантину з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,26098. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021 - 2023 роки складає 17098,14 грн. (13559,41 грн. х 1,26098). Загальний розмір пенсійної виплати з 23.05.2024 складає 6548,52 грн.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою відповідача звернулася з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів, а саме з 17.03.1992 по 10.01.1995 містить достатні відомості, які свідчать про його роботу в цей період. Відмовляючи у задоволенні позову в частині врахування під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періодів з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять довідки про заробітну плату підтвердженої відповідними первинними документами.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок на час заповнення трудової книжки ОСОБА_1 у спірний період з 17.03.1992 по 10.01.1995 було врегульовано Інструкціією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974 № 162, а в подальшому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до п.1.2 Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно з п.2.2 Інструкції №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно з підпунктами 2.11-2.13 Інструкція № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
При цьому відповідно до пункту 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналогічні норми містяться й у постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників» № 301, якою передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок правильного ведення трудової книжки на адміністрацію підприємства, у зв'язку з чим недотримання відповідного порядку останньою не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до її страхового стажу.
Верховний Суд у постановах у справі № 490/12392/16-а від 24.05.2018, у справі №423/1881/17 від 04.09.2018 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Зважаючи на те, що записи трудової книжки серії НОМЕР_1 за спірний період (з 17.03.1992 по 10.01.1995) відповідають хронологічному порядку, містять посилання на відповідні накази, колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, що «у записі про прийняття на роботу дописано номер наказу» як на підставу для не зарахування цього періоду до страхового стажу є безпідставним.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 17.03.1992 по 10.01.1995 та здійснення у з зв'язку з цим перерахунку пенсії, а отже апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періодів з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х КС, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Статтею 40 Закону № 1058-IV установлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Наведеними нормами Закону №1058-ІV установлено, що пенсіонер має право обирати заробітну плату (дохід), з якого обчислюється пенсія та періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Верховним Судом у постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 вказано, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Як вбачається з листа від 06.01.2025 №664-52144/Л-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про те, що з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключено 44 календарних місяці страхового стажу (періоди з 01.09.2015 по 31.01.2018, з 01.06.2018 по 31.10.2018 та періоди отримання допомоги по безробіттю з 01.06.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2008 по 30.06.2009), що складає 10% тривалості страхового стажу, та додатково 22 календарних місяці страхового стажу (періоди страхового стажу під час карантину з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022).
Враховуючи те, що з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, додатково, може бути виключено періоди страхового стажу під час карантину, лише за бажанням особи, при цьому позивач не звертався до відповідача з заявою про виключення періодів страхового стажу під час карантину з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022, колегія суддів вважає, що відповідач протиправно здійснив таке виключення (оптимізацію).
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність надання довідки про заробітну плату підтвердженої відповідними первинними документами, адже спірні відносини виникли щодо розрахунку пенсії під час її призначення, а не перерахунку пенсії на підставі наданої довідки. Слід зауважити й на тому, виключаючи періоди страхового стажу під час карантину з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, відповідач не зазначає про відсутність у нього відомостей щодо заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання дій протиправними та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періодів з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 у відповідності до вимог статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і здійснити у зв'язку з цим перерахунок пенсії починаючи з 23.04.2024 з прийняттям нової постанови про задоволення цієї частини позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 в адміністративній справі № 160/1628/25 - скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання дій протиправними та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періодів з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 у відповідності до вимог статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і здійснити у зв'язку з цим перерахунок пенсії починаючи з 23.04.2024 та в цій частині прийняти нову постанову.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виключення під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періодів страхового стажу з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 23.04.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком врахувавши під час підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 у відповідності до вимог статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 в адміністративній справі № 160/1628/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко