29 січня 2026 р.Справа № 440/10805/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 по справі № 440/10805/25
за позовом ОСОБА_1
до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
05.01.2026 на рішення суду 7 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 апеляційна скарга залишена без руху, в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
22.01.2026 на виконання вимог ухвали суду апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання посилається на ведення воєнного стану на території України, дислокацію відповідача у Донецькій області, що є територією активних бойових дій, постійні перебої з електропостачанням, відсутність в штаті пожежно-рятувального загону фахівця з юридичного напрямку, що призвело до неможливості своєчасного долучення доказів сплати судового збору та невідкладного подання апеляційної скарги.
Дослідивши клопотання апелянта, матеріали електронної справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду ухвалено 08.10.2025, копію якого отримано відповідачем через систему "Електронний Суд" 09.10.25 о 13:00, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Апеляційна скарга подана вперше 07.11.2025, тобто з дотриманням строку, передбаченого ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 повернута скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору.
Копію вказаної ухвали апелянтом отримано 01.12.2025 о 21:14, згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".
Повторно із апеляційною скаргою 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернувся до суду лише 05.01.2026 разом з платіжною інструкцією від 20.11.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на воєнний стан, дислокацію відповідача на території Донецької області, де ведуться активні бойові дії, постійні перебої з електропостачанням, відсутність в штаті відповідача фахівця з юридичного напрямку, що унеможливило своєчасне подання доказів сплати судового збору та подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Так, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який, після його продовження, діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Необхідно зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про воєнний стан" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт посилався на введення в Україні воєнного стану, дислокацію відповідача в регіоні, де ведуться бойові дії, відсутність електропостачання.
Суд не заперечує, що вказані обставини могли ускладнити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак зазначені доводи не підтверджені достатніми та належними доказами (як-от, наприклад, актами про відсутність електропостачання).
Суд враховує, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Посилання апелянта на наявність в штаті лише однієї особи та відсутність фахівця в сфері права, суд ваажає такими, що також не є достатніми підставами для визнання підстав пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.
Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків представників суб'єкта владних повноважень не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що апелянт є суб'єктом владних повноважень, наділений відповідним для реалізації свої повноважень кадровим ресурсом, тому покликання на велику завантаженість, відсутність необхідної кількості працівників не може бути достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що підстави пропуску заявником строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку із наведенням обставин, які унеможливили звернення до суду з 02.12.25 (дата отримання ухвали суду від 01.12.2025) до 05.01.2026 (день повторної подачі апеляційної скарги).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, враховуючи, що судом апеляційної інстанції визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в клопотанні, суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 на десять календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 169, 296, 298, 299, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Визнати наведені у клопотанні 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 по справі № 440/10805/25 підстави пропуску строку - неповажними.
Продовжити 7 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова