29 січня 2026 р. Справа № 587/5210/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області (головуючий суддя І інстанції Вортоломей І.Г.) від 17.12.2025 по справі № 587/5210/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 від 30 жовтня 2025 року серії Х 10/25-188, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн., адміністративне провадження у справі закрити.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 17.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що враховуючи порушення відповідачем строку на подачу відзиву, то суд не повинен був брати його до уваги. Також вказує, що позивачем заявлялись клопотання про відтермінування проходження ВЛК, вважає, що проходження ВЛК є його обов'язком, але за умови надання йому можливості при проходженні ВЛК надати всі медичні документи, які впливають на ступінь придатності його до військової служби. Зазначає, що чинним законодавством встановлено імперативний обов'язок перед проходженням ВЛК надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну документацію, яка стосується стану його здоров'я, у тому числі медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о.
Відповідачі своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
За правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Сторони повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать довідки доставку електронних листів в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було запропоновано проходження військово-лікарської комісії (далі ВЛК) та виписано повістку № 4959 для проходження ВЛК та визначення призначення на особливий період, від отримання якої ОСОБА_1 відмовився, про що складено Акт відмови від отримання повістки від 21 жовтня 2025 року та зафіксовано на портативний відеореєстратор марки BOBLOV (а.с. 39, а.с. 39 зв.б.).
21 жовтня 2025 року виписано направлення, про що здійснено відповідний запис під № 32 в «Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду», проте ОСОБА_1 від підпису відмовився (а.с. 40), а також виписано картку № НОМЕР_1 обстеження та медичного огляду, від підпису якої ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить його підпис (а.с. 41).
Згідно із власноручно написаною заявою від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, мотивуючи тим, що ще триває досудове розслідування по факту відмови від повістки минулого року (а.с. 42).
Уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № Х 10/25-188 від 21 жовтня 2025 року щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з відмовою від проходження медичного огляду ВЛК та порушення вимоги абз. 4 ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації». Розгляд протоколу призначено на 30 жовтня 2025 року на 14 годину 30 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , каб. 11. У зазначеному протоколі міститься запис про роз'яснення ОСОБА_1 змісту ст. 63 КУ, прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а також про вручення примірника протоколу, що підтверджується його підписом. До протоколу додається: облікова картка, довідка доставки, направлення на ВЛК, заява, медична картка, копія з журналу направлень на ВЛК, копія повістки № 4959, акт відмови від отримання повістки, відеозапис з камери «boblov» (а.с. 7). Будь-яких зауважень, клопотань чи пояснень щодо змісту протоколу позивачем зазначено не було.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № Х 10/25-188 від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штраф у сумі 25500 грн (а.с. 6).
Так, відповідно до постанови № Х 10/25-188 від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 21 жовтня 2025 року, перебуваючи у приміщенні КУ «Сумська міська клінічна лікарня № 5» за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2, категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у формі направлення на ВЛК від 21 жовтня 2025 року № 5281370, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації», тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а. с. 6).
01 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлена на адресу ОСОБА_1 копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 30 жовтня 2025 року (а.с. 43 зв.б.).
Скориставшись правом на оскарження постанови у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами законність оскарженої постанови, яка винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 оголошено про проведення загальної мобілізації.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, згідно з абзацом 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За приписами частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок) резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 74-1 Порядку).
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3 у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (пункт 6 розділу ІІ Інструкції № 3).
Судом встановлено, що у даній справі предметом спору є саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № Х 10/25-188 від 30.10.2025, яка складена у зв'язку з тим, що 21.10.2025 о 15.50 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 5", категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі направлення на військово-лікарську комісію від 21.10.2025 № 5281370, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач написав власноруч відмову від проходження ВЛК, мотивуючи тим, що досі триває досудове розслідування по факту відмови від повістки минулого року.
З відеозапису відмови від отримання повістки для проходження ВЛК жодних підстав відмови ним не зазначено.
Що стосується доводів апелянта про те, що він клопотав про відкладення дати проходження ВЛК, колегія суддів зазначає, що таке твердження не підтверджується жодними доказами, адже такого клопотання ані заява від 21.10.2025 /а.с.42/, ані відеозапис не містять.
Стосовно доводів позивача про те, що він був позбавлений можливості надати необхідні медичні документи про стан свого здоров'я для проходження ВЛК, колегія суддів зазначає таке.
Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями і поширюється зокрема і на військовозобов'язаних та резервістів (далі - Положення).
Згідно з пунктом 3.8 Розділу 3 Положення постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Отже, військовозобов'язані повинні один раз на рік проходити медичне обстеження, що є не правом, а встановлений законом обов'язок військовозобов'язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність.
Згідно з абз. 3 пункту 3.4 Розділу 3 Положення лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Отже, у лікарів, які включені до складу ВЛК, наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного, а необхідність надання військовозобов'язаним додаткових документів про стан його здоров'я має вирішуватись лікарями ВЛК та не може бути підставою для відмови від проходження медичного огляду.
Водночас у разі незгоди з рішенням ВЛК таке рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.
Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 заявляв клопотання щодо перенесення проходження ВЛК на іншу дату та наявності у нього медичних документів про стан його здоров'я до матеріалів справи не надано, як і не долучено таку медичну документацію до позовної заяви.
Отже, ураховуючи досліджені докази, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З огляду на приписи ст. 139 КАС України у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 17.12.2025 по справі № 587/5210/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко
Повний текст постанови складений 29.01.2026 року