29 січня 2026 р. Справа № 520/19530/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 р. (ухвалене суддею Горшковою О.О.) по справі № 520/19530/25
за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство "Золота нива 1" (в подальшому - ПП "Золота нива 1") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо нездійснення коригування даних в інтегрованій картці платника Приватного підприємства «Золота Нива 1» за кодом платежу 18050500, шляхом анулювання нарахованої пені у розмірі 19967,43 грн.; зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника Приватного підприємства «Золота Нива 1» за кодом платежу 18050500 шляхом анулювання нарахованої пені у розмірі 19967,43 грн., в тому числі: 2.1. по КАТОТТГ UA63040090000021240-Ізюмська МТГ пені в сумі 198,61 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку четвертої групи за 1 кв. 2024 року, нараховану за період з 18.06.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 369,40 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку четвертої групи за 2 кв. 2024 року, нараховану за період з 29.10.2024 р. по 22.11.2024 р.; 2.2. по КАТОТТГ UA63040110000053205 - КУНЬЄВСЬКА СТГ пені в сумі 60,21 грн. за несвоєчасну сплату за податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2024 р. № 0/31025/0408 нараховану за період з 18.06.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 1429,87 грн. за несвоєчасну сплату за податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2024 р. № 0/31020/0408 нараховану за період з 18.06.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 891,16 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку четвертої групи за 1 кв. 2024 року, нараховану за період з 30.07.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 1448,69 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку четвертої групи за 2 кв. 2024 року нараховану за період з 29.10.2024 р. по 22.11.2024 р.; 2.3. по КАТОТТГ UA63040130000098894 - ОСКІЛЬСЬКА СТГ пені в сумі 489,61 грн. за несвоєчасну сплату за податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2024 р. № 0/31014/0408 нараховану за період з 18.06.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 21,79 грн. за несвоєчасну сплату за податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2024 р. № 0/31018/0408 нараховану за період з 18.06.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 14318,81 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку четвертої групи за 1 кв. 2024 року, нараховану за період з 30.07.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 252,55 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку четвертої групи за 1 кв. 2024року, нараховану за період з 30.07.2024 р. по 22.11.2024 р.; пені в сумі 486,73 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку четвертої групи за 2 кв. 2024 року, нараховану за період з 29.10.2024 р. по 22.11.2024 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 р. позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Судовим розглядом встановлено, що ПП «Золота Нива 1», відповідно до пп. 298.8.1. п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, подано до контролюючого органу за місцем знаходження платника податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом документа «звітна» від 19.02.2024 р. № №9033583548, 9033564221, 9033561562, «загальна» від 19.02.2024 р. № 9033584144, яка визнана контролюючим органом неподаною, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 520/12271/24, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 р. без змін, адміністративний позов ПП "Золота нива 1" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, а саме: визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ПП «Золота нива 1» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області надати ПП «Золота нива 1» документальне підтвердження (довідку) про підтвердження ПП «Золота нива 1» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік; зобов'язано Державну податкову службу України внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ПП «Золота нива 1» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку; визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області з невизнання як податкової звітності поданих ПП «Золота нива 1»: податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033561562 від 19.02.2024 р., № 9033564221 від 19.02.2024 р., № 9033583548 від 19.02.2024 р.; розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033565521 від 19.02.2024 р.; податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024 р.; розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033586177 від 19.02.2024 р.; зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом -19.02.2024 р. подані ПП «Золота нива 1»: податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033561562 від 19.02.2024 р., № 9033564221 від 19.02.2024 р., № 9033583548 від 19.02.2024 р.; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033565521 від 19.02.2024 р.; податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024 р.; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033586177 від 19.02.2024 р.
На виконання вищевказаного рішення суду по справі № 520/12271/24 відповідачем видано ПП «Золота Нива 1» довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 20.11.2024 р. № 6085/АП/20-40-04-08-03 та зареєстровано датою фактичного отримання - 19.02.2024 р. податкові декларації з єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033561562 від 19.02.2024 р., № 9033564221 від 19.02.2024 р., № 9033583548 від 19.02.2024 р.; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033565521 від 19.02.2024 р.; податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024 р.; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033586177 від 19.02.2024 р.
22.11.2024 р. позивачем після виконання Головним управлінням ДПС у Харківській області рішення суду від 06.09.2024 р. у справі № 520/12271/24 сплачено єдиний податок з четвертої групи за 1-3 квартали, що підтверджується платіжними інструкціями № 906 від 22.11.2024 р., № 907 від 22.11.2024 р. та № 905 від 22.11.2024 р.
Після сплати позивачем єдиний податок з четвертої групи за 1-3 квартали 22.11.2024 р., податковим органом нараховано пеню у розмірі 19967,43 грн., з яких 17965,95 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку 4 групи та 2001,48 грн. - за несвоєчасну сплату податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням.
Вказана заборгованість відображена податковим органом у інтегрованій картці платника податку - ПП «Золота Нива 1».
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області із листом, відповідно до якого просив анулювати нараховану пеню у розмірі 19967,43 грн на підставі п.п. 129.9.3 п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України,
За результатами розгляду вищевказаного звернення позивача, листом Головного управління ДПС у Харківській області вих. № 2903/6/2-40-19-04-14 від 22.01.2025 р. позивачу повідомлено про відсутність підстав для анулювання пені та здійснення коригування даних в інтегрованій картці платника ПП «Золота Нива 1».
Не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу пеню на суму 19967,43 грн, у зв'язку з чим протиправно нездійснено коригування даних в інтегрованій картці платника ПП «Золота Нива 1» за кодом платежу 18050500, шляхом анулювання нарахованої пені у розмірі 19967,43 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п. 137.1, 137.2, 137.3, 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи встановлені приписами ст. 112 Податкового кодексу України
Пунктами 112.1.- 112.6 статті 112 Податкового кодексу України встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом: Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом. Особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу. Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов'язку, а також іншого обов'язку, передбаченого цим Кодексом, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності.
Згідно з п. 112.7. ст. 112 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Відповідно до п. 112.2 ст. 112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у контролюючого органу наявний обов'язок дослідити кожний факт несвоєчасної сплати, несвоєчасного перерахування, з'ясувати наявність достатніх обігових грошових коштів на розрахункових рахунках позивача та їх розмір задля можливості такого перерахування податку, здійснити перевірку можливості недопустити порушення та чи вчиняв позивач подальші дії та які саме для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
Проте, відповідачем ні під час розгляду справу у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано відповідних доказів.
Згідно з п.п. 49.18.6 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Податковий кодекс України передбачає такі види відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань: застосування штрафних санкцій (ст. 124 Податкового кодексу України) та нарахування пені (ст. 129 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 129.1.3 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно з п.п. 129.9.3 п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України, якими визначено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку.
Судовим розглядом встановлено, що пеня нарахована після сплати позивачем єдиного податку з четвертої групи за 1-3 квартали після підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та прийняття поданих декларацій на виконання рішення суду по справі № 520/12271/24.
Таким чином, відповідачем протиправно нараховано ПП «Золота Нива 1» пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань єдиного податку четвертої групи за 1-3 квартали 2024 року у розмірі 17965,95 грн.
Крім того, відповідач нарахував ПП «Золота Нива 1» пеню у розмірі 2001,48 грн., у зв'язку із порушенням термінів сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з єдиного податку четвертої групи ПП «Золота Нива 1», на підставі акту перевірки від 24.04.2024 р. № 18990/20-40-04-08-03/33897138 (за періоди 3 квартал 2022 року, 2-4 квартал 2023 року від 24.04.2024 р.) винесені контролюючим органом податкові повідомлення - рішення від 03.06.2024 р. № 0/31025/0408 на суму 894 грн., № 0/31020/0408 на суму 21232,32 грн., № 0/31014/0408 на суму 7270,21 грн. та № 0/31018/0408 на суму 323,60 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані до Електронного кабінету платника 03.06.2024 р.
07.06.2024 р. ПП «Золота Нива 1» сплачено вищевказані податкові зобов'язання, що підтверджується платіжними інструкціями № 340, № 341, № 342, № 343, № 344.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями, які надіслані в Електронний кабінет позивача 03.06.2024 р., та сплачені позивачем 07.06.2024 р.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу пеню на суму 19967,43 грн, а тому нездійснення коригування даних в інтегрованій картці платника Приватного підприємства «Золота Нива 1» за кодом платежу 18050500 шляхом анулювання нарахованої пені у розмірі 19967,43 грн. є неправмірним.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив додаткове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 р. по справі № 520/19530/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич