21 січня 2026 р. Справа № 520/20470/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Пономаренко Ганни Олександрівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025, суддя Сліденко А.В., по справі № 520/20470/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
третя особа Головне управління ДПС у м.Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00286990707 від 13.06.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначив, що посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку із порушенням процедури її призначення, оскільки визначена фактична підстава не відповідача юридичній. Встановленій п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Крім того, у ході перевірки контролюючим органом здійснення контрольну розрахункову операцію за грошові кошти, відмінні, від бюджетних асигнувань податкового органу. Стосовно суті виявлених порушень апелянт зазначив, що судом не враховано докази початку ведення платником податків обліку товарних залишків з 15.05.2025. Також, позивач зазначав, що датою набуття обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів позивачем є 15.05.2025 внаслідок отримання зі складу до магазину «Symbol BUNT» біжутерії (ювелірного виробу) BV804847VAHUO, що підтверджуєтеся накладною на внутрішнє переміщення товару (біжутерії) № 1 від 15.05.2025, товарно-транспортною накладною на переміщення товару зі складу до магазину "Symbol Bunt" №150525 від 15.05.2025. Крім того, звертав увагу, що товар за видатковими накладними №42 від 01.03.2025 та №43 від 15.03.2025 був проданий протягом березня-квітня 2025 в магазині позивача - «Off Whitе», а тому вартість товарів за видатковими накладними №42 від 01.03.2025 та №43 від 15.03.2025 не повинна включатися до вартості товарних залишків, яка є розміром застосованих штрафних санкцій відповідно податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується.
У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважала рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у м. Києві 09.05.2025 проведена фактична перевірка господарської одиниці: магазину «Symbol Bunt», розташованого за адресою - м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.05.2025 за реєстраційним № 41513/Ж5/26/15/07/2676007342, яким зафіксовано порушення позивачем п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», порушення ведення обліку товарних запасів, здійснення продажу товару, які не відображено в обліку; а саме в ході перевірки 15.05.2025 придбано ювелірний виріб Bottega Veneta за ціною 37268 грн. з відбитком проби "Ag 925" (назва товару відповідно до фіскального чеку "Біжутерія жін BV804847VAHUO"). В період з 09.05.2025 по 18.05.2025 в бутіку "Symbol Bunt" за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 15/4 в реалізації знаходились товари на загальну суму 3262285,62 грн. з порушенням установленого порядку обліку ТМЦ, оскільки на запит про надання документів, а саме завірену копію форми обліку товарних запасів та завірені копії накладних від постачальника або будь-які інші первинні документи на товар, що знаходиться в місці продажу, не надано.
В подальшому, на підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00286990707 від 13.06.2025, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3262285,62 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
Так, фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Із матеріалів справи встановлено, що підставою проведення перевірки магазину «Symbol Bunt», розташованого за адресою - м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4, став наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 3409-н від 08.05.2025 «Про проведення фактичних перевірок», згідно з яким на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.3, п.п. 80.2.4, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, Закону України від 21.06.2012 №5007-VI «Про ціни та ціноутворення» зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, наказано провести фактичні перевірки платників податків/об'єктів, зазначених у додатках 1-357, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Відповідно п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Відповідно до абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Отже, за змістом підп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України підставою для перевірки є письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону.
У ході розгляду справи встановлено, що підставою для проведення перевірки було звернення споживача ОСОБА_2 від 05.05.2025 (вх.№К/1351/Е3 від 08.05.2025) до Головного управління ДПС у м. Києві про виявлений факт невидання фіскальних чеків у магазині «Symbol Bunt» (адреса - м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4).
08.05.2025 структурним підрозділом Головного управління ДПС у м. Києві складена доповідна записка від 08.05.2025 №1008/26-15-07-07-00-12 про наявність підстав для призначення заходу податкового контролю у формі фактичної перевірки на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.3, п.п. 80.2.4 ст. 80 Податкового кодексу України.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що зазначене звернення оформлене без дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян» та не може слугувати підставою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки, оскільки із матеріалів справи встановлено, що звернення ОСОБА_2 від 05.05.2025 (вх.№К/1351/Е3 від 08.05.2025) до Головного управління ДПС у м. Києві відповідає вимогам, встановленим ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", а саме містить прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, суть порушеного питання, підписано заявником із зазначенням дати.
Таким чином, у даному випадку обґрунтована наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача, визначених п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що отримання інформації в установленому порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, є іншою самостійною підставою для призначення фактичної перевірки за п. 80.2.2. п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки зі змісту наказу Головного управління ДПС у м. Києві № 3409-н від 08.05.2025 «Про проведення фактичних перевірок» підставами визначено п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.3, п.п. 80.2.4, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, що охоплює, у тому числі, письмове звернення покупця (споживача) як фактичну підставу проведення перевірки, передбачену підп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Також, позивач, обґрунтовуючи протиправність проведення контролюючим органом перевірки, зазначав, що в порушення процедури її здійснення контрольна розрахункова операція 15.05.2025 проведена в порушення п.80.4 ст. 80 ПК України, ст. 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" не за рахунок контролюючого органу, тобто не у зв'язку з виконанням функцій держави.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України від 30.06.1999 №783-XIV "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Органи державної влади можуть отримувати додаткові кошти з місцевих бюджетів для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування.
У ході судового розгляду відповідачем не надано доказів на видачу посадовим особам Головного управління ДПС у м. Києві, які в межах проведення фактичної перевірки здійснили контрольну розрахункову операцію, грошових коштів (готівки) з каси за рахунок відповідних бюджетних асигнувань контролюючого органу, з огляду на що слід дійти висновку про джерела походження, що передбачені на здійснення відповідної діяльності органів ДПС.
За усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення, проте, лише за умови, що таке порушення вплинуло або об'єктивно могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.
Разом з тим, вирішення питання проведення контрольної розрахункової операції віднесено до сфери виключних дискреційних повноважень контролюючого органу, контрольна розрахункова операція здійснюється перед початком фактичної перевірки та за своєю суттю не має на меті досягнення будь-яких власних цілей або задоволення потреб поза межами виконання службових повноважень, з огляду на що колегія суддів зазначає, що здійснення контрольної розрахункової операції за рахунок власних коштів працівників податкового органу не слід розцінювати як порушенням процедури, яке впливає на законність правильного по суті рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про дотримання контролюючим органом вимог законодавства при призначенні та проведенні перевірки позивача, з огляду на наявна необхідність надання оцінки правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в контексті наявності встановлених під час перевірки порушень.
Так, підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №00286990707 від 13.06.2025, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» стали висновки податкового органу щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечення ведення обліку товарних запасів, здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР.
Відповідно до ст. 2 Закону України № 265/95-ВР розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Із наведених норм слідує, що за загальним правилом суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
При цьому, згідно з п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Із матеріалів встановлено, ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи та не є платником податку на додану вартість.
Таким чином, в силу п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України має право вести облік у довільній формі, вимоги щодо ведення обліку товарних запасів та здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку, на позивача не розповсюджуються.
Втім, виключення становлять обставини здійснення продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Так, у ході проведення фактичної перевірки встановлено, що позивачем здійснено продаж ювелірного виробу Bottega Veneta за ціною 37268 грн. з відбитком проби "Ag 925" (назва товару відповідно до фіскального чеку "Біжутерія жін BV804847VAHUO"), що на думку відповідача, створює обов'язок виконання вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо ведення обліку товарних запасів та здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 розд. І Інструкції про порядок здійснення клеймування ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, про проведення випробування та експертиз дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння, музейних предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відбитків державних пробірних клейм, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №244, виріб з дорогоцінного металу - будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплаву (сплавів) дорогоцінного (дорогоцінних) металу (металів) - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраса або предмет побуту.
Згідно з п.п. 4 п. 4 розд. І Інструкції №244 комбінований виріб - будь-який ювелірний чи побутовий виріб, що складається з частин, виготовлених зі сплаву дорогоцінного металу, та частин, виготовлених із недорогоцінного металу або іншого матеріалу.
Пунктом 1 розд. II Інструкції №244 передбачено, що усі вироби з дорогоцінних металів, виготовлені на території України суб'єктами господарювання, мають відповідати одній з установлених законом проб та вимогам нормативних документів.
У свою чергу, абз. 1 п. 21 ст. 1 Закону України Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 №637/97-ВР визначає, що проба - показник, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву.
Відповідно до абз. 1 п. 21 ст. 1 Закону України Закону України №637/97-ВР в Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються проби, зокрема, срібло - 925 (дев'ятсот двадцять п'ята).
Судовим розглядом встановлено, що виріб, який реалізовувався позивачем, мав відбиток проби "Ag 925", а отже за встановленими вище ознаками відноситься до виробів з дорогоцінного металу, ювелірного (побутового) виробу, виготовленого зі сплаву (сплавів) дорогоцінного (дорогоцінних) металу (металів), який використовується як прикраса.
При цьому, віднесення реалізованого товару виробу Bottega Veneta ("Біжутерія жін BV804847VAHUO") до ювелірних виробів та обов'язку у зв'язку з цим вести облік товарних запасів позивачем не заперечувалось.
Натомість, протиправність застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» обґрунтована позивачем незгодою із датою виникнення обов'язку ведення обліку товарних запасів.
Так, позивач зазначає, що такий обов'язок виник з 15.05.2025, а саме з дня отримання зі складу магазину «Symbol Bunt» біжутерії (ювелірного виробу) BV804847VAHUO згідно з накладною на внутрішнє переміщення товару № 1 від 15.05.2025, товарно-транспортною накладною на переміщення товару зі складу до магазину "Symbol Bunt" № НОМЕР_1 від 15.05.2025.
З цього приводу колегія суддів суду наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 згідно з видатковою накладною №0110 від 01.10.2024 придбано у ФОП ОСОБА_3 товар - виріб BV804847VAHUO.
Так, відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Податкового кодексу України Міністерством фінансів України прийнято наказ від 03.09.2021 №496, яким затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (затверджений наказом Міністерства фінансів України, який визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку №496 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Відповідно до п.10 Розділу ІІ Порядку №496 форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Згідно з п. 11 Розділу ІІ Порядку №496 форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Так, у ході проведення фактичної перевірки на запит податкового органу від 09.05.2025 про надання документів у зв'язку з проведенням фактичної перевірки, яка здійснюється на підставі наказу від 08.05.2025 № 3409-п, ФОП ОСОБА_1 контролюючому органу були надані видаткові накладні від 03.03.2025 № 42 на суму придбаного товару - 2238129,63 грн., від 15.03.2025 № 4 на суму придбаного товару - 938346,99 грн.
Також, фахівцями Головного управління ДПС у м. Києві складений акт опису товару від 15.05.2025 на суму - 85090 грн.
При цьому, позивачем не надано доказів ведення у об'єкті торгівлі - бутік «Symbol Bunt» (адреса - АДРЕСА_1 ) з 01.05.2025 обліку товарно-матеріальних цінностей.
Судом першої інстанції обгрунтовано відхилено доводи позивача про те, що облік товару в об'єкті торгівлі - бутік «Symbol Bunt» (адреса - АДРЕСА_1 ) станом на 15.05.2025 здійснювався за видатковою накладною від 01.04.2025 №1041, а не від 03.03.2025 №42, від 15.03.2025 №43, оскільки у ході проведення перевірки на запит контролюючого органу щодо надання документації стосовно предмету перевірки, платником податків було надано саме видаткові накладні від 03.03.2025 №42, від 15.03.2025 №43.
Водночас, апелянтом не наведено причин неможливості надання вказаних документів, зокрема видаткової накладної від 01.04.2025 №1041, у ході проведення перевірки.
Посилання апелянта на надання доказів ведення обліку товарних запасів з 15.05.2025, а саме: форми обліку товарних запасів магазину, опису залишків товарів в магазині, де проводилася фактична перевірка, станом, не спростовують факту виявлення конртолюючим органом порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на момент початку проведення перевірки.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується, а позивачем не надано доказів на спростування встановленого за результатами перевірки порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованого застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій, визначених ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00286990707 від 13.06.2025 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Пономаренко Ганни Олександрівни - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по справі № 520/20470/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 29.01.26.