Постанова від 28.01.2026 по справі 520/23157/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 р.Справа № 520/23157/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.12.25 року по справі № 520/23157/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Майстер" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України №12966967/45531400 від 12.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 19.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену і подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР" податкову накладну №1 від 19.05.2025 на суму 8100000,00 грн. (ПДВ - 1350000,00 грн.) датою її подання на реєстрацію 20.05.2025.

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 206197 від 19 серпня 2025 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР" (код ЄДРПОУ - 45531400) критеріям ризиковості платника податку.

- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР" (код ЄДРПОУ - 45531400) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

- стягнути з Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 43983495) та ДПС України (код ЄДРПОУ - 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР" (код ЄДРПОУ - 45531400) судові витрати по справі, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України №12966967/45531400 від 12.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 19.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену і подану Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНО МАЙСТЕР податкову накладну №1 від 19.05.2025 на суму 8100000,00 грн. (ПДВ - 1350000,00 грн.) датою її подання на реєстрацію 20.05.2025.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 206197 від 19 серпня 2025 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО МАЙСТЕР (код ЄДРПОУ - 45531400) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНО МАЙСТЕР (код ЄДРПОУ - 45531400) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР" сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн.20 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР" сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн.20 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що враховуючи той факт, що ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" не надано первинних документів, які контролюючим органом було перелічено у надісланому повідомленні, а саме розрахункових документів, відтак рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській областв є правомірним та прийнятим з дотриманням процедури, що встановлена порядком №1165 та № 520. Зазначає, що дії Комісії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на неї функцій, а тому відповідачем правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної позивача в ЄРПН. При цьому, вказує, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, відтак задоволення вимоги позивача зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є помилковим. Також зазначає, що господарські операції між ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" та ТОВ "ДІС ГРУПП" мають ознаки формального документообігу, спрямованого на створення видимості здійснення діяльності з метою штучного формування податкового кредиту, без реального економічного ефекту. За результатами обговорення діяльності платника податку ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕр" вирішено, що на момент розгляду платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Зазначає, що наявність поданої податкової накладної № 1 від 19.05.2025 щодо якої прийнято окреме рішення про відмову в реєстрації, підтверджує обгрунтованість дій податкового органу щодо аналізу ризиків у діяльності платника податків та винесення рішення №206197 про відповідність критеріям ризиковості.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що платник податку на момент складання спірної податкової накладної, відповідав показникам позитивної податкової історії згідно Порядку № 1165. Зазначає, що надані платником податку первинні документи не свідчать про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його діяльності, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій. Зазначає, що надані документи в повній мірі підтверджують законність діяльності позивача та свідчать про відсутність ризикових ознак його діяльності, проте контролюючим органом надані документи належним чином не досліджені. З урахуванням наведеного позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР", код ЄДРПОУ - 45531400, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 01.08.2024, номер запису: 1004801020000095134.

Місцезнаходженням Товариства є адреса: 61002, місто Харків, вулиця Гіршмана, будинок 17, про що внесені відомості до ЄДР. Статус платника ПДВ: ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" зареєстрований платником ПДВ з 01.09.2024, індивідуальний податковий номер 455314020312. Податкові декларації з ПДВ направляються до органів ДПС у встановленому порядку в рамках зазначеного терміну (в т.ч. за останні 3 податкові періоди). У Товариства відсутній податковий борг.

Основним видом діяльності ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" є діяльність за кодом КВЕД 25.62 - "Механічне оброблення металевих виробів" (основний).

Іншими додатковими видами діяльності платника податку згідно з КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням. 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали. 25.73 Виробництво інструментів. 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування. 28.13 Виробництво інших помп і компресорів. 28.41 Виробництво металообробних машин. 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням. 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас тощо.

Вказані види діяльності відображені в ЄДР.

ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" є виробничо-торговим товариством, що спеціалізується на серійному виготовленні деталей на сучасних верстатах з числовим програмним управлінням.

В рамках основного виду діяльності - механічне оброблення металевих виробів (25.62), товариство надає послуги по механічній обробці та виготовленню виробів з металу (різні кріпильні деталі, пружинні шайби, розвідні шплінти, гвинти, шурупи, шпильки, гайки, болти тощо). Надання послуг по механічному обробленню металевих виробів здійснюється або на заздалегідь придбаній для цього сировині або на сировині Замовника на давальницьких умовах за узгодженими кресленнями.

Крім цього, також товариство здійснює реалізацію виробів з металу в рамках коду товару за УКТЗЕД 7616, зокрема, цвяхи, кнопки, скоби, гайки, шайби, різного роду заготівки з металу та багато інших товарів та виробів з металу.

ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" на постійній основі надає послуги своїм контрагентам - замовникам по металообробці металевих виробів в рамках виду діяльності за КВЕД - 25.62 та 25.62.1 (коди ДКПП), а також здійснює і реалізацію товарів і виробів з металу в рамках коду товарів за УКТЗЕД 7616.

Для здійснення вищевказаної діяльності ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" використовує наступні об'єкти оподаткування, які знаходяться у нього на праві користування та власності, а саме нерухоме майно: нежитлові виробничі приміщення за адресою: 09103, Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, буд.191А, що орендуються у ФОП ОСОБА_1 , згідно договору оренди №010824 від 01.08.2024 та акту приймання- передачі; рухоме майно - власне технологічне обладнання: токарні верстати СNС lathe machine СК 46-А2, Swiss tуре сnс lathe mashine ТSUGАМІ S205А-В/.

Позивач зазначає, що для підтвердження вказаних фактів Товариство надавало повідомлення до податкового органу за формою 20-ОПП від 14.08.2024, від 14.11.2024, від 20.05.2025. ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" для здійснення виробничої діяльності використовує найману працю осіб за рахунок власних штатних працівників: директор, головний бухгалтер, інженер, оператор верстатів, комірник, інженер ОТК тощо. Факт використання найманої праці підтверджується поданим об'єднаним звітом з ЄСВ та ПДФО/ВЗ (Податковий розрахунок) за травень 2025. Наявність складу штатних працівників в повному обсязі задовольняє потреби Товариства під час здійснення його діяльності. Окрім того, оскільки ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" використовує в свій діяльності високотехнологічне обладнання, то для виконання певного виду робіт кількість найманих працівників може бути меншою ніж за звичай (за потреби). Таким чином, ТОВ «ТЕХНО МАЙСТЕР» має всі необхідні умови для належного здійснення господарської діяльності, в тому числі з реалізації товарів за кодом УКТЗЕД 7616.

Також зазначено, що господарські операції позивача носять виключно реальний характер, який підтверджується наявною у ТОВ "ДІС ГРУПП" матеріально- технічною базою, наявним персоналом і повністю відповідають статутній діяльності.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" по взаємовідносинам із ТОВ "Мереф'янський механічний завод" (код ЄДРПОУ - 45328849) складено податкову накладну (далі - ПН) та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

До вказаної податкової накладної отримано квитанцію про зупинення від 20.05.2025 наступного змісту:"ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА.Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 МІ 165, реєстрація ПН від 19.05.2025 №1 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7616, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник 0=39.2367%, Рпоточ=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РКв Реєстрі" (додаток №13).

На виконання Наказу Мінфіну №520 "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН" (далі - Порядок №520) позивачем направлено на адресу регіональної комісії ДПС повідомлення №1 від 20.05.2025 (додаток №18) та копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарської операції, за якою складено ПН №1 (14 додатків, зокрема, письмові пояснення, договір, рахунок, платіжні документи про отримання авансу, документи щодо наявності матеріально- технічної бази).

02.06.2025 від ГУ ДПС у Харківській області на адресу позивача через Електронний кабінет отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, №12932350/45531400 (додаток №19) про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН №1 від 19.05.2025 в ЄРПН. Згідно вказаного Повідомлення запропоновано надати копії первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (придбання товарів, транспортування продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, рахунки-фактури, накладні, розрахункові документи).

03.06.2025 на адресу податкового органу регіонального рівня надано додаткове повідомлення №1 від 03.06.2025 (додаток №20) з додатковими поясненнями та додатково надано 8 документів (договір на постачання товару, ттн, розрахункові документи, рахунок, видаткова накладна, інвентаризаційний опис, а також ОСВ).

Однак, податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної ПН №12966967/45531400 від 12.06.2025. (додаток№21).

Підставами для відмови вказано ненадання/часткове ненадання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН платником податку.

В графі "Додаткова інформація" зазначено: відсутні первинні документи щодо придбання сировини для виготовлення деталей, акти приймання-передачі матеріалів на умовах давальницької сировини, документи щодо оренди виробничих потужностей (верстати), оплата за оренду приміщення та обладнання.

Позивач вважає рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області №12966967/45531400 від 12.06.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 19.05.2025 - протиправним і не обгрунтованим, у звязку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У силу положень пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" та ТОВ "Мереф'янський механічний завод" укладено договір поставки №12/02-25 від 16.05.2025 зобов'язується виготовити за конструкторською та технологічною документацією покупця (ТОВ "Мереф'янський механічний завод"), поставити і передати у власність покупця товар в кількості та за ціною, що зазначена в специфікаціях (додаток №10).

Відповідно до п.3.1. Договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах ЕХW згідно Міжнародним правилам тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" зі складу постачальника, згідно умов вказаних в специфікації з моменту зарахування на банківський рахунок постачальника авансового платежу згідно п.п.5.1.1. Інші терміни та умови постачання можуть бути визначені сторонами в специфікації.

Згідно з пунктом 5.1.1 п.5.1. Договору Покупець здійснює оплату вартості товару, що поставляється за цим Договором шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 50% від загальної вартості товару, що поставляється за цим Договором, проводиться протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання рахунку від постачальника. Кінцевий розрахунок у розмірі 50% від загальної вартості товару проводиться Покупцем протягом 5-ти робочих днів після поставки Товару (підпункт 5.1.2. п.5.1. Договору).

Відповідно до умов специфікації №1 до даного Договору сторонами погоджено поставка товару: заготовка стакан детонатора і заготовка втулка донна на загальну суму 16200000,00 грн. на умовах попередньої оплати - 50% вартості товару.

На виконання досягнутих домовленостей, ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" виставлено рахунок №4 від 16.05.2025 на суму 16200000,00 грн.

19.05.2025 на розрахунковий рахунок ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" від ТОВ "Мереф'янський механічний завод" отримано попередню оплату (50% від рахунку №4 від 16.05.2025) в сумі 8100000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за вказаний період (додаток №12).

У відповідності до ст. 187 та ст. 201 ПК України, за правилом першої події - дата отримання попередньої оплати, ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №1 від 19.05.2025 на суму 8100000,00 грн., яка зупинена.

Позивач зазначає, що на час розгляду справи, виготовлений товар вже поставлений на адресу покупця, що підтверджується видатковою накладною №9 від 31.07.2025.

Встановлено, що складення спірної податкової накладної, як і виникнення першої події ії складення, підтверджується первинними документами, а саме: договором поставки №12/02-25 від 16.05.2025 із специфікацією; рахунком на оплату №4 від 16.05.2025; банківською випискою від 19.05.2025 про отримання коштів; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №361. (додаток №14).

Отже, податкова накладна №1 від 19.05.2025 складена ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" за фактом отримання оплати і на виконання дійсних господарських відносин з ТОВ "Мереф'янський механічний завод", що підтверджується первинними документами.

Так, для виробництва і постачання продукції з кодом УКТЗЕД 7616, ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" у постачальників, зокрема, ПП "РЕНЕ ДРІТ" (код ЄДРПОУ - 44923133) придбаває сировину, зокрема алюміній необроблений тощо.

Факт придбання даної сировини підтверджується первинними документами, зокрема, договором поставки №1704/КГ/1 від 17.04.2025, видатковою накладною №210 від 01.05.2025, рахунком на оплату №210 від 01.05.2025, ттн №210 від 01.05.2025, платіжними інструкціями №215 від 29.05.2025, №214 від 22.05.2025 та зареєстрованою в ЄРПН ПН №210 від 01.05.2025.

Наявність відповідної сировини у ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №201, інвентаризаційним описом №1 від 13.05.2025 та оприбуткуванням товарів на складі від 01.05.2025.

Згідно п. 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок зупинення реєстрації податкової накладної передбачений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №1165 від 11.12.2019.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/ розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п.11 Порядку №1165 У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

В свою чергу, зі змісту квитанції до податкової накладної зазначено лише про те, що реєстрацію податкової накладної зупинено.

При цьому, у квитанції не наведено суті жодного критерію ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію ПН в Реєстрі; не міститься і арифметичних показників жодного такого ризикового критерію; не зазначено жодної конкретної пропозиції надання необхідних та достатніх документів, а лише процитовано зміст наказу Мінфіну №520 щодо необхідності надання достатніх документів та письмових пояснень.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН необхідної інформації, на підставі якої можливо встановити наявність визначених підстав про віднесення господарської операції до ризикового критерію, та відсутність необхідного переліку документів, свідчить про необґрунтованість зупинення в реєстрації спірної ПН.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Колегія суддів зазначає, що операції з постачання товару з кодом УКТЗЕД 7616 не відповідають п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки операція з постачання товару не перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, оскільки складення спірної ПН було здійснено по факту отримання оплати, а не факту поставки товару. Крім цього, в квитанції про зупинення ПН взагалі не зазначено жодного розрахунку, який підтверджує відповідність коду товару УКТЗЕД 7616 п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій, як і не зазначено жодних підстав та аргументів, які свідчать про перевищення зазначеної величини залишку і якими відповідними доказами п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій підтверджується наведений факт.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що господарській операції ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" ознак ризиковості не містять, як і не містить таких ознак квитанція до спірної податкової накладної.

Згідно п.7. Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Тобто, якщо платник податку відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії, то складена ним ПН/РК не підлягає зупиненню.

В свою чергу, ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" відповідає показнику позитивної податкової історії, з огляду на те, що обсяг постачання, зазначений в ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяці, в якому вони складені), зареєстрованих в ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, не перевищує 1 млн. грн. за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 100 тис. грн. та керівник - посадова особа є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

Отже, платник податку ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" на момент складення спірної ПН, відповідав показникам позитивної податкової історії платника податку згідно Порядку №1165.

У пункті 5 наказу Мінфіну № 520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної" перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У свою чергу, відповідно до положень п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

При цьому, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у п. 5 Порядку № 520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами як п. 185.1 ст. 185 так і ст.201 ПК України.

Згідно усталеної судової практики Верховного Суду в сфері реєстрації податкових накладних вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21, від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, що врахрвується судом відповідно до чю 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та чіткого переліку необхідних документів.

Проте, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної податковим органом не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про її реєстрацію з урахуванням суті господарських відносин.

Судовим розглядом підтверджено, що комісії регіонального рівня надані всі первинні документи, які підтверджують факт настання першої події за спірною ПН (зокрема, договір, платіжні документи тощо).

Факт надання вказаних документів підтверджується відповідним електронним повідомленням про надання пояснень, а також документами довільного формату, які додані до вказаного повідомлення.

Тобто на адресу контролюючого органу зі сторони позивача надані всі необхідні документи, які підтверджують складення спірної податковорї накладної, в тому числі у відповідності до ст. ст. 187, 201 ПК України як настання першої події - дата отримання попередньої оплати. Проте відповідачем не враховано надані документи і прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної ПН.

Положеннями п. 11 Порядку №520 передбачається, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку

- надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В оскаржуваному рішенні регіональної комісії ГУ ДПС у Харківській області зазначено, що відмовлено в реєстрації з підстав: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку.

Позивачем надано перелік документів про підтвердження факту та підстав складення податкової накладної (рахунок, платіжні документи, а також документи про придбання сировини).

Водночас, податковим органом не зазначено, чому вказані документи не враховані при винесенні рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної (вказані документи підтверджують саме виникнення податкових зобов'язань згідно ст. ст. 187 і 201 ПК України), оскільки підстави відмови в реєстрації вказаної податкової накладної не відповідають документам, які надані зі сторони позивача на користь податкового органу.

В оскаржуваному рішенні зазначена підстава відмови - ненадання платником податку копій документів. В свою чергу, додаткова вимога податкового органу регіонального рівня про надання додаткових документів є безпідставною, оскільки вказані документи в повному обсязі надані контролюючому органу.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі 2240/2900/18 зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 по справі №380/7648/22 зазначив, що предметом розгляду справ в сфері реєстрації податкових накладних є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами для реєстрації спірних податкових накладних і виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 19.07.2023 по справі№420/7850/22.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що був фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, в яких відображено проведені господарські операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації спірної ПН є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні та достатні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за спірною ПН, у реєстрації якої відмовлено.

Щодо вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН №1 від 19.05.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (у відповідній редакції), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі судового рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної датою, зазначеною в такому судовому рішенні.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20) неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, які подані позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19.05.2025 датою її подання на рестрацію.

Щодо скасування рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про ризиковість позивача №206197 від 19.08.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" отримано в електронному сервісі ДПС "Електронний кабінет платника податків" рішення №130977 від 21.05.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого зазначено, що ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, які стали підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- код 12 - постачання товарів/послуг платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстраціє в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з постачання припадає на період після дати прийняття щодо покупця рішення про відповідність такого покупця критеріям ризиковості платника податку;

- код 13 - придбання товарів/послуг у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- операції постачання з 28.11.2024 по 29.11.2024 товарів з кодом УКТЗЕД 7604291000 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ - 40814521), дата включення платника до ризикового статусу - 13.05.2025;

- операції придбання з 08.04.2025 по 22.04.2025 товарів з кодом УКТЗЕД 8457101000 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ - 40814521), дата включення платника до ризикового статусу - 13.05.2025.

Тобто, податковий орган вважає, що ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" у період з 28.11.2024 по 22.04.2025 було задіяно у ризикових операціях з придбання/ постачання товару за кодом УКТЗЕД 7604291000 і 8457101000 з ризиковим суб'єктом господарювання.

Позивач 14.08.2025, не погодившись із рішенням про ризиковість від 21.05.2025 за №130977, звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із повідомленням та письмовими поясненнями про скасування статусу ризиковості разом із підтверджуючими документами.

Позивачем отримано в електронному сервісі ДПС "Електронний кабінет платника податків" Рішення ГУ ДПС у Харківській області №206197 від 19.08.2025 (додаток №29) про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого зазначено, що ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

- код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- операції постачання з 28.11.2024 по 29.11.2024 товарів з кодом УКТЗЕД 7604291000 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ - 40814521);

- операції придбання з 08.04.2025 по 22.04.2025 товарів з кодом УКТЗЕД 8457101000 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ - 40814521).

Податковий орган зазначає, що ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" у період з 28.11.2024 по 22.04.2025 задіяно у ризикових операціях з придбання/ постачання товару за кодом УКТЗЕД 7604291000 і 8457101000 з контрагентом (код ЄДРПОУ- 40814521).

Однак, ризиковий статус у контрагента позивача - ТОВ "ДІС ГРУПП" (код ЄДРПОУ - 40814521) є скасованим.

Відповідно до рішення про ризиковість від 21.05.2025 за №130977, ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" визнано ризиковим, у зв'язку з тим, що мало відносини з постачання та придбання товару за кодом УКТЗЕД 7604291000, 8457101000 із ризиковим контрагентом ТОВ "ДІС ГРУПП" (код ЄДРПОУ - 40814521), який став таким 13.05.2025.

В свою чергу, згідно рішення Комісії від 06.08.2025 за №196128 ТОВ "ДІС ГРУПП" (код ЄДРПОУ - 40814521) не відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, податковим органом відносно ТОВ "ДІС ГРУПП" прийнято рішення про невідповідність його критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, коди податкової інформації 12 і 13, які стали підставою для віднесення ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" до ризикового статусу наразі є відсутніми і подальше перебування ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" в ризиковому статусі є незаконним та безпідставним.

Щодо операцій з постачання товарів з кодом УКТЗЕД 7604291000, колегія суддів зазначає, що всі господарські операції по постачанню товарів з кодом УКТЗЕД 7604291000 із ТОВ "ДІС ГРУПП" є належним чином оформленими і відповідають як статутній діяльності ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" так і видам господарської діяльності ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР".

Так, в період з 28.11.2024 по 29.11.2024 між ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" і ТОВ "ДІС ГРУПП" мали місце господарські відносини з постачання товарів з кодом УКТЗЕД 7604291000 - заготовка стакан детонатора на суму 1008000,00 грн.

Факт вчинення господарської операції підтверджується наступними первинними документами (додаток №24 і №26), а саме: рахунком на оплату №1 від 07.11.2024; банківськими виписками по рахунку про отримання попередньої оплати за 08.11.2024 і 12.11.2024; видатковою накладною №1 від 24.03.2025; зареєстрованими в ЄРПН ПН №1 від 08.11.2024 і №2 від 12.11.2024.

Щодо операцій з придбання товарів з кодом УКТЗЕД 8457101000, колегія суддів зазначає, що всі господарські операції по придбанню товарів з кодом УКТЗЕД 8457101000 у ТОВ "ДІС ГРУПП" є належним чином оформленими і відповідають як статутній діяльності ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" так і видам господарської діяльності ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР".

Так, в період з 08.04.2025 по 22.04.2025 між ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" і ТОВ "ДІС ГРУПП" мали місце господарські відносини з придбання товарів з кодом УКТЗЕД 8457101000 - токарний верстат на суму 8600000,00 грн.

Факт вчинення господарської операції підтверджується наступними первинними документами (додаток №25): видатковою накладною №4 від 08.04.2025; зареєстрованими в ЄРПН ПН №2 від 08.04.2025.

На підставі наведеного, вищевказані первинні документи в повній мірі підтверджують та розкривають всю суть і внутрішню сторону господарських операцій ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" та здійснення своєї діяльності у відповідності до норм податкового законодавства.

Щодо коду податкової інформації 11, який зазначений в рішенні про ризиковість №206197 від 19.08.2025, колегія суддів зазначає, що в спірному рішенні податковий орган зазначає, що підставами для прийняття ризиковості позивача була наявна податкова інформація за відповідним кодом 11.

Колегія суддів зазначає, що код податкової інформації 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має орендовані приміщення, а саме нежитлові виробничі приміщення за адресою: 09103, Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, буд.191А, що орендуються у ФОП ОСОБА_1 , згідно договору оренди №010824 від 01.08.2024 та акту приймання- передачі. При цьому, у спірний період позивач не придбавав послуги із зберігання, відтак вимога податкового органу про надання первинних документів щодо зберігання взагалі є необґрунтованою.

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом не конкретизовано, щодо яких саме груп товарів зафіксовано накопичення нереалізованих залишків, а також не зазначено, якими саме доказами (первинними документами, даними обліку тощо) це підтверджується.

Відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження вказаних обставин свідчить про безпідставність висновків податкового органу та незаконність рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків.

Таким чином, податковим органом порушено процедуру та порядок прийняття рішення щодо відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що призвело до прийняття необґрунтованого акта індивідуальної дії.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 1165).

Так, згідно п.6 Порядку №1165 зазначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку передбачені додатком №1 до Порядку №1165, який містить вісім таких критеріїв.

При цьому, п.8 вказаного додатку №1 передбачає "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності Товариства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, як зазначено у п.б Порядку №1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/ розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому, не може бути підставою для розгляду питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/ розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено

- повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Слід зазначити, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/ розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №9640/6130/20, а також підтвердив і в постанові від 14.05.2025 у справі №260/3479/24 та в постанові від 27.05.2025 у справі №260/4707/23.

При цьому, як встановлено судом, спірне рішення взагалі не містить відомостей про подання позивачем на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків. Більше того, всі податкові накладні по відносинам із ТОВ "ДІС ГРУПП" є зареєстрованими в ЄРПН належним чином, без будь-яких зауважень зі сторони податкового органу, ці операції вже були перевірені податковим органом при реєстрації ПН і порушень виявлено не було.

Тобто зі змісту оскарженого рішення №206197 від 19.08.2025 слідує, що воно прийнято не за наслідками подання Позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

На виконання вимог вказаного Порядку №1165 позивачем на адресу податкового органу подано відповідне повідомлення від 14.08.2025 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку разом із документами, в тому числі документи щодо матеріально-технічної бази, трудових ресурсів, а також пояснень щодо місць зберігання товарів та які свідчили про невідповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку разом із відповідними документами, в тому числі і документами по відносинам із ризиковим контрагентом, який таким вже не є.

Проте надані документи контролюючим органом не враховані, також не зазначено і причин їх неврахування.

Крім цього, при винесенні спірного рішення про ризиковість позивача податковим органом регіонального рівня не враховано, що у податкових відносинах необхідно дотримуватимуся принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

Згідно ст.61 Конституції України принцип індивідуальної юридичної відповідальності.

Згідно зі статтею 1 Протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив таке. Якщо держава за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховуються при операціях постачання, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карає покупця товарів (послуг), що повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза контролем одержувача і щодо якого не було коштів відстеження та забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі й порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Виходячи із правової позиції Верховного суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 22.11.19 у справі №804/15820/15 та від 16.10.19 у справі 815/3870/16, платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами свої зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме - платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, то платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Тобто судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Відповідно до спірного рішення, всі вимоги податкового органу стосуються того, що контрагенти ТОВ "Техно Майстер" є ризиковими, і тому позивач також був віднесений до ризикових платників податку. Проте, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками/покупцями правил оподаткування; платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань тощо.

Сам лише факт віднесення контрагентів до таких, що є ризиковим не створює підстав для висновків, що і позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі №816/1122/16.

Проте, комісія ГУ ДПС у Харківській області належним чином не дослідила ані вказані обставини та факти, ані документи, які надавалися на її розгляд в підтвердження реальності здійснення операцій, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. В даному випадку податковий орган регіонального рівня, зазначаючи одні й ті ж підстави віднесення ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" до категорії ризикових без будь-якого належного обґрунтування, що є незаконним.

Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт його невідповідності критеріям ризиковості платника податку. З наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави невідповідності Позивача критеріям ризиковості платника податку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про відповідність ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" критеріям ризиковості не відповідає стандартам обґрунтованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, віднесення ТОВ "ТЕХНО МАЙСТЕР" до переліку ризикових платників податків є безпідставним та необґрунтованим, і у податкових органів відсутні передбачені законом підстави для віднесення платника податку по категорії ризикових, а також підстав для блокування реєстрації податкових накладних.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.

Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

На підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн позивачем надано до суду копії договору договір про надання правничої (правової) допомоги №11/08- 25 від 11.08.2025, рахунок-фактуру №СФ-3 від 15.01.2026, відповідно до якої зазначено про надання правничої допомоги за договором №11/08- 25 від 11.08.2025, зокрема підготовлено відзив на апеляційну скаргу по справі №520/23157/25 та здійснено процесуальне представництво прав та інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, платіжну інструкцію №365 від 16.01.2026 про сплату 12000,00 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом сформовано усталену практику з питань стягнення витрат на правничу допомогу. Так, Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Отже, відповідно до положень статті 134 КАС України встановлено, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Оскільки у КАС України, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 та від 05 березня 2021 року у справі №200/10801/19-а.

Варто зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукає суб'єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 23.01.2025 по справі №240/32993/23, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сума в розмірі 2000,00 грн. в якості судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Другому апеляційному адміністративному суді, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 по справі № 520/23157/25 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО МАЙСТЕР" (ЄДРПОУ 45531400) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова

Повний текст постанови складено 29.01.2026 року

Попередній документ

133677858

Наступний документ

133677860

Інформація про рішення:

№ рішення:	133677859
№ справи:	520/23157/25
Дата рішення:	28.01.2026
Дата публікації:	02.02.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (04.03.2026)
Дата надходження:	25.02.2026
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

26.11.2025 12:00	Харківський окружний адміністративний суд
09.12.2025 12:00	Харківський окружний адміністративний суд
28.01.2026 11:00	Другий апеляційний адміністративний суд
28.01.2026 11:20	Другий апеляційний адміністративний суд