29 січня 2026 р. Справа № 520/21043/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 03.10.25 у справі № 520/21043/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої із супровідним листом від 12.08.2021 №ФХ-111586/5529, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4370,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (45%) - 2569,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5381,68 грн, премія (53%) - 2316,10 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої із супровідним листом від 12.08.2021 №ФХ-111586/5529, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4370,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (45%) - 2569,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5381,68 грн, премія (53%) - 2316,10 грн, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2021 №ФХ-111586, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4370,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (45%) - 2569,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5381,68 грн, премія (53%) - 2316,10 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2021 №ФХ-111586, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4370,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (45%) - 2569,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5381,68 грн, премія (53%) - 2316,10 грн, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення суду набрало законної сили 25.12.2021.
16.09.2025 до Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій він просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 166 507,82 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в задоволенні заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року та прийняти постанову, якою змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 166 507,82 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не застосовано абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, який у спірних правовідносинах, по суті, є безумовною підставою для зміни способу виконання рішення від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 за №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2021 №ФХ-111586, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4370,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (45%) - 2569,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5381,68 грн, премія (53%) - 2316,10 грн, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішення суду набрало законної сили 25.12.2021.
Згідно відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 07.11.2022 №11108-5194/Б-03/8-2000/22 та розрахунку на доплату пенсії, доданого до відповіді, копії яких містяться в матеріалах справи, Головним управлінням, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 06.08.2021 ЛзФХ-111586. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2022 у розмірі 166 507,82 грн, виплату якої буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України. З 01.12.2022 пенсія буде виплачуватися з урахуванням рішення суду.
Отже, рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виконано тільки в частині здійснення нарахування доплати за пенсією в сумі 166 507,82 грн, а в частині виплати на користь позивача відповідної нарахованої пенсійної виплати залишається невиконаним більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 166 507,82 грн.
Колегія суддів зазначає, що наведені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Тобто особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 520/21043/21 з посиланням на висновки Верховного Суду, сформовані з урахуванням ст. 378 КАС України в редакції до 21.11.2024.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява №70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява №14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату пенсії.
Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів у якості належних.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу у справі слід скасувати та прийняти постанову про задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 520/21043/21 - скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 520/21043/21 задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 520/21043/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 166 507,82 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк