29 січня 2026 р. Справа № 520/11739/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) по справі № 520/11739/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 29.01.2020 по 19.10.2021 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (премій згідно наказів: від 11.02.2020 року № 57 - 131% посадового окладу, від 10.03.2020 року № 92 - 131% посадового окладу, від 09.04.2020 року № 124 - 90% посадового окладу, від 08.05.2020 року № 148 - 131% посадового окладу, від 09.06.2020 року № 180 - 131% посадового окладу, від 09.07.2020 року № 214 - 131% посадового окладу, від 11.08.2020 року № 249 - 131% посадового окладу, від 11.09.2020 року № 276 - 131% посадового окладу, від 12.10.2020 року № 302 - 131% посадового окладу, від 10.11.2020 року № 329 - 131% посадового окладу, від 10.12.2020 року № 361 - 131% посадового окладу, від 11.01.2021 року № 14 - 131% посадового окладу, від 10.02.2021 року № 47 - 150% посадового окладу, від 10.03.2021 року № 94 - 150% посадового окладу, від 09.04.2021 року № 136 - 150% посадового окладу, від 11.05.2021 року № 175 - 150% посадового окладу, від 10.06.2021 року № 220 - 150% посадового окладу, від 06.07.2021 року № 267 - 150% посадового окладу, від 10.08.2021 року № 328 - 150% посадового окладу, від 10.09.2021 року № 358 - 150% посадового окладу, від 08.10.2021 року № 392 - 150% посадового окладу, надбавок за особливості проходження служби згідно наказів: від 11.01.2020 року № 16 - 50%, від 14.01.2021 року № 17 - 50 %), грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 19.10.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 рік при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням місячного грошового забезпечення при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 29.01.2020 по 19.10.2021 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов'язано Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (премій згідно наказів: від 11.02.2020 року № 57 - 131% посадового окладу, від 10.03.2020 року № 92 - 131% посадового окладу, від 09.04.2020 року № 124 - 90% посадового окладу, від 08.05.2020 року № 148 - 131% посадового окладу, від 09.06.2020 року № 180 - 131% посадового окладу, від 09.07.2020 року № 214 - 131% посадового окладу, від 11.08.2020 року № 249 - 131% посадового окладу, від 11.09.2020 року № 276 - 131% посадового окладу, від 12.10.2020 року № 302 - 131% посадового окладу, від 10.11.2020 року № 329 - 131% посадового окладу, від 10.12.2020 року № 361 - 131% посадового окладу, від 11.01.2021 року № 14 - 131% посадового окладу, від 10.02.2021 року № 47 - 150% посадового окладу, від 10.03.2021 року № 94 - 150% посадового окладу, від 09.04.2021 року № 136 - 150% посадового окладу, від 11.05.2021 року № 175 - 150% посадового окладу, від 10.06.2021 року № 220 - 150% посадового окладу, від 06.07.2021 року № 267 - 150% посадового окладу, від 10.08.2021 року № 328 - 150% посадового окладу, від 10.09.2021 року № 358 - 150% посадового окладу, від 08.10.2021 року № 392 - 150% посадового окладу, надбавок за особливості проходження служби згідно наказів: від 11.01.2020 року № 16 - 50%, від 14.01.2021 року № 17 - 50 %), грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 19.10.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік.
Зобов'язано Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 рік при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням місячного грошового забезпечення при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог.
Вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, фактично зобов'язавши відповідача здійснити конкретний розрахунок у визначених відсоткових розмірах премій, хоча таких вимог позивач не заявляв. На думку скаржника, це є порушенням ч.2 ст. 9 КАС України, згідно з якою суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
Зазначає, що суд протиправно поклав обов'язок доведення правомірності розміру премії на відповідача, тоді як відповідно до ст. 77 КАС України саме позивач повинен довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Наголошує, що позивач не надав доказів, які підтверджують право на преміювання у фіксованих відсотках, натомість суд без належного обґрунтування визнав ці розміри сталими.
Зауважує, що накази ГУ ДСНС, якими встановлювалися премії, є внутрішніми актами, що визначають розмір заохочень у межах конкретного місяця. Такі накази не є нормативно-правовими актами, не мають загальної дії та не створюють суб'єктивного права на їх постійне застосування.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач в спірний період проходив службу у Головному управлінні ДСНС у Харківській області та 19.10.2021 звільнений зі служби, згідно наказу командира Головного управління ДСНС у Харківській області № 399 від 19.10.2021 .
Згідно листа Головного управління ДСНС у Харківській області грошове забезпечення позивача в період проходження служби розраховувалось виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - в розмірі 1762 грн.
Позивач не погоджується з розміром грошового забезпечення звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на перше січня відповідного календарного року.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 (далі - Інструкція № 623), ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Цю Інструкцію розроблено відповідно до, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
Постановою № 704 затверджено, зокрема, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.
Таким чином, Постанова № 704 встановлює тарифні розряди та розміри посадових окладів особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, відтак, розповсюджує свою дію правовідносини, що виникли в межах цієї справи та повинна враховуватись відповідачем під час обчислення грошового забезпечення позивача.
Відповідно до п. 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, п. 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103 і з цієї дати фактично відновлено дію п. 4 Постанови № 740 у первісній редакції, тобто розрахунковою величиною є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Таким чином, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704.
З огляду на вказане, підлягає застосуванню до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) положення п. 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року по справі № 500/1813/21 сформулював такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
На думку колегії суддів, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців.
Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року 2102 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року 2270 грн.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням позивача з 29 січня 2020 року по 19 жовтня 2021 року повинен був визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року (а не на 01 січня 2018 року).
Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), № 120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 04 січня 2023 року), № 440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року), № 380/5158/22 (постанова від 09 травня 2023 року), № 420/14380/21 (постанова від 12 липня 2023 року).
Щодо позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача у нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1-4 Розділу ХХХ Інструкції № 623, особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.
Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є їх рапорт із проханням надати зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення.
Допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.
При визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Особам рядового і начальницького складу, прийнятим на службу, матеріальна допомога для оздоровлення вперше надається в календарному році, у якому вони приступили до виконання обов'язків за посадами, на які їх призначено.
Отже, розмір матеріальної допомоги на оздоровлення залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення.
З огляду на те, що грошове забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.10.2021 підлягає перерахунку, то і отримана в цей період матеріальна допомога на оздоровлення також підлягає перерахунку.
Стосовно нарахування відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п. 7 розділу XXVII Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до п. 12 розділу XXVII Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються:
для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення;
для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів), - посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами.
З огляду на наведені норми законодавства, слід дійти висновку про те, що одноразова грошова допомога при звільнені виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке особа рядового і начальницького складу має право на день звільнення та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку вона займала.
У спірних правовідносинах позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправними вказаних дій відповідача, зобов'язавши здійснити такий перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення з урахуванням премій встановлених згідно наказів: від 11.02.2020 року № 57 - 131% посадового окладу, від 10.03.2020 року № 92 - 131% посадового окладу, від 09.04.2020 року № 124 - 90% посадового окладу, від 08.05.2020 року № 148 - 131% посадового окладу, від 09.06.2020 року № 180 - 131% посадового окладу, від 09.07.2020 року № 214 - 131% посадового окладу, від 11.08.2020 року № 249 - 131% посадового окладу, від 11.09.2020 року № 276 - 131% посадового окладу, від 12.10.2020 року № 302 - 131% посадового окладу, від 10.11.2020 року № 329 - 131% посадового окладу, від 10.12.2020 року № 361 - 131% посадового окладу, від 11.01.2021 року № 14 - 131% посадового окладу, від 10.02.2021 року № 47 - 150% посадового окладу, від 10.03.2021 року № 94 - 150% посадового окладу, від 09.04.2021 року № 136 - 150% посадового окладу, від 11.05.2021 року № 175 - 150% посадового окладу, від 10.06.2021 року № 220 - 150% посадового окладу, від 06.07.2021 року № 267 - 150% посадового окладу, від 10.08.2021 року № 328 - 150% посадового окладу, від 10.09.2021 року № 358 - 150% посадового окладу, від 08.10.2021 року № 392 - 150% посадового окладу, надбавок за особливості проходження служби згідно наказів: від 11.01.2020 року № 16 - 50%, від 14.01.2021 року № 17 - 50%, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій тощо) установлюються положенням про преміювання, затвердженим керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом (радою представників трудового колективу).
Конкретні розміри підвищень, надбавок, доплат, установлені працівникам, оголошуються наказом керівника.
Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.
Оплата праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, посади яких не передбачені цими Умовами (медичних працівників, працівників культури та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей економіки.
Преміювання керівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Порядок та розмір преміювання врегулювано у розділі ХVІ Інструкції № 623).
Так, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).
Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов'язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов'язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).
Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби.
Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об'єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу.
Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.
З урахуванням наведеного вище апеляційний суд зауважує, що встановлення розміру премій є правом керівника відповідача. Встановлення розміру премій не може виходити за межі встановленого бюджетного асигнування.
Як вбачається з матеріалів справи, накази про призначення премій від 11.02.2020 року № 57, від 10.03.2020 року № 92, від 09.04.2020 року № 124, від 08.05.2020 року № 148, від 09.06.2020 року № 180, від 09.07.2020 року № 214, від 11.08.2020 року № 249, від 11.09.2020 року № 276, від 12.10.2020 року № 302, від 10.11.2020 року № 329, від 10.12.2020 року № 361, від 11.01.2021 року № 14, від 10.02.2021 року № 47, від 10.03.2021 року № 94, від 09.04.2021 року № 136, від 11.05.2021 року № 175, від 10.06.2021 року № 220, від 06.07.2021 року № 267, від 10.08.2021 року № 328, від 10.09.2021 року № 358, від 08.10.2021 року № 392 (а.с. 19-41) були видані начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області саме ОСОБА_1 з урахуванням виконаної ним роботи у відповідному місяці, відтак колегія суддів відхиляє твердження апелянта, що позивач не надав доказів, які підтверджують право на преміювання у фіксованих відсотках.
Колегія суддів зазначає, що застосування судом зазначеного способу захисту права в контексті спірних правовідносин не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження ГУ ДСНС України в Харківській області.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 (справа № 336/2660/17), від 23.10.2019 (справа № 324/187/17), від 30.11.2020 (справа № 336/1933/17 (2-а/336/198/2017)), від 02.12.2021 (справа № 278/1429/17), від 14.12.2021 року (справа № 826/2954/18), від 31.01.2023 (справа № 750/11913/17).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо дискреційних повноважень відповідача та неможливості втручання в дискреційні повноваження останнього, оскільки у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З урахуванням наведеного вище, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо незгоди із висновками суду першої інстанції в частині перерахунку грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 по 19.10.2021 з урахуванням розмірів премії визначених наказами від 11.02.2020 року № 57, від 10.03.2020 року № 92, від 09.04.2020 року № 124, від 08.05.2020 року № 148, від 09.06.2020 року № 180, від 09.07.2020 року № 214, від 11.08.2020 року № 249, від 11.09.2020 року № 276, від 12.10.2020 року № 302, від 10.11.2020 року № 329, від 10.12.2020 року № 361, від 11.01.2021 року № 14, від 10.02.2021 року № 47, від 10.03.2021 року № 94, від 09.04.2021 року № 136, від 11.05.2021 року № 175, від 10.06.2021 року № 220, від 06.07.2021 року № 267, від 10.08.2021 року № 328, від 10.09.2021 року № 358, від 08.10.2021 року № 392.
Доводи апеляційної скарги щодо вирішення судом першої інстанції вимог, поза межами позовних вимог, зокрема в частині зобов'язання ГУ ДСНС України у Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення премій згідно наказів із конкретно визначеним відсотком посадового окладу, є помилковими, оскільки такі вимоги заявлені позивачем в позовній заяві .
Відтак, судом першої інстанції розглянуто справу в межах позовних вимог за наслідком якого було прийнято рішення про задоволення позову. Апеляційним судом не встановлено порушення ч.2 ст. 9 КАС України. Належних доказів на спростування протилежного відповідачем не надано.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено (доказано) правомірність власних дій, що є предметом оскарження у даній справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження власних доводів або підтвердження факту протиправності дії відповідача, є необґрунтованими та суперечать наведеному вище.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 .
З огляду на приписи ч.5 ст. 242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 по справі № 520/11739/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П'янова