29 січня 2026 р. № 400/12695/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 17 125,19 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ податковий борг: з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) у сумі 15 379,11 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010200) у сумі 1 746,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість ОСОБА_1 , з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) у сумі 15 379,11 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010200) у сумі 1 746,08 грн.
Заборгованість з Єдиного податку з фізичних осіб (18050400) у сумі 15 379,11 грн виникла на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №11905/ФОП від 26.06.2020 р. за березень 2022, серпень 2023 року - жовтень 2025 року в сумі 15 379,11 грн. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010200) у сумі 1746,08 грн, виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0111084-2408-1405-иА480601500000 71713 від 10.04.2024, терм.спл. 14.07.2024, за період 2023 року у сумі 1 746,08 грн.
У зв'язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 . Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 27.11.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/12695/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов'язків, у ОСОБА_1 наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 17125,19 грн., з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) у сумі 15 379,11 грн на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №11905/ФОП від 26.06.2020 р. за березень 2022, серпень 2023 року - жовтень 2025 року в сумі 15 379,11 грн. З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010200) у сумі 1746,08 грн, на підставі податкового повідомлення- рішення №0111084-2408-1405-иА480601 50000071713 від 10.04.2024, терм.спл. 14.07.2024, за період 2023 року у сумі 1 746,08 грн.
З підстав наявності у відповідача несплаченого боргу ГУ ДПС в Миколаївській області винесено податкову вимогу від 25.03.2024, направлено останню на адресу відповідача.
Отже, сума податкового зобов'язання, що виникла в результаті несплати відповідачем заборгованості згідно податкових повідомлень-рішень, не погашена відповідачем та, як підтверджується матеріалами справи - у відповідача наявний податковий борг у загальному розмірі 17 125,19 грн.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.
За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПК України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 294.4 ст. 294 ПК України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Відповідно до положень ПК України позивачем здійснено ряд заходів, спрямованих на стягнення податкового боргу.
Відносно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає, порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється ст.266 Кодексу. Згідно з пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп. 266.3.2, п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.(пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Відповідно до пп. 266.10.1 п.266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік з податку сплачується фізичними особами.
Відповідно до ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 25.03.2024 №0007421-1302-1429, яка була направлена відповідачу 28.03.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600903737660 та отримано - 01.04.2024.
Відповідачем не виконано податкову вимогу форми "Ф" №0007421-1302-1429, від 25.03.2024 року та станом на дату прийняття рішення доказів оскарження вищевказаної вимоги до суду також не надано.
Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем заборгованості, до суду також не надано.
Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 17125,19грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ податковий борг у сумі 17125,19 грн, а саме: з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) у сумі 15379,11 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010200) у сумі 1746,08 грн.
3. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко