29 січня 2026 рокусправа № 380/18801/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- «визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 в не наданні документів стосовно проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати документи стосовно проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 ».
Ухвалою суду від 19.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представник позивача звернувся до відповідача із адвокатськими запитами щодо надання документів стосовно проходження позивачем військової служби, однак відповідач протиправно не надав таких. Також, позивач вказав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям за час стаціонарного лікування.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 21.04.2022 по теперішній час. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2025 №95 призначений водієм-електриком 4 відділення командно-штабних машин радіовзводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку. Щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 відповідач вказав, що норма, на яку посилається позивач не може бути застосована при регулюванні правовідносин, які виникли при нарахуванні грошового забезпечення позивачу, оскільки документального підтвердження отримання ним поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини позивачем не надано. Стверджує, що у військовій частині НОМЕР_1 відсутні будь-які документи, що містять відомості про отримання позивачем поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини.
Щодо не надання позивачу документів стосовно проходження військової служби відповідач вказав, що у відповідь на адвокатські запити стосовно позивача військовою частиною надано вичерпні відповіді, а саме: на адвокатські запити від 19.05.2025 за вих. №№19052501, 19052502, щодо надання інформації та документів стосовного проходження служби ОСОБА_1 , а також відомостей стосовно його грошового забезпечення, на адресу адвоката скеровано відповідь із додатком, а саме - витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2025 №95 про призначення позивача на посаду. Цією ж відповіддю роз'яснено порядок видачі грошового атестату військовослужбовцям; на аналогічний адвокатський запит від 16.06.2025 за вих. №160625001, щодо надання інформації та документів стосовного проходження служби ОСОБА_1 , а також відомостей стосовно його грошового забезпечення, на адресу адвоката повторно скеровано надану раніше відповідь; на адвокатський запит від 08.07.2025 за вих. №08072502 щодо надання інформації та документів стосовного проходження служби ОСОБА_1 , а також відомостей стосовно його грошового забезпечення, на адресу адвоката скеровано відповідь в якій повторно роз'яснено порядок видачі грошового атестату військовослужбовцям.
Окрім того, відповідач вказав, що відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить «здійснити перерахунок грошового забезпечення», проте підстави і період для такого перерахунку не зазначає. З позиції відповідача, що права позивача не порушені та відсутній предмет спору.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходить з 21.04.2022 військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2025 №95 позивач призначений водієм-електриком 4 відділення командно-штабних машин радіовзводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку.
Представник позивача звернувся 19.05.2025 до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом №19052501 та через Сухопутні війська Збройних Сил України до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом №19052502.
У запитах представник позивача просив (зміст обох запитів ідентичний):
« 1. Надати копії витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 щодо виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бойових завдань;
2. Надати інформацію щодо можливості видачі витягу або копії з таких документів: бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтва відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
3. Надати інформацію з приводу грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 18.12.1995.
4. Надати копію грошового атестату військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 18.12.1995.
5. Надати копію витягу з Наказу по стройовій частині щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 18.12.1995».
У відповідь на адвокатські запити від 19.05.2025 №19052501 (вх. №2266 від 05.06.2025) та №19052502 (вх. №2215 від 03.06.2025) відповідач надіслав відповідь від 09.06.2025, в якій вказав, що оскільки в адвокатському запиті не зазначено який саме витяг з наказу командира по стройовій частині необхідно надати, військовою частиною виготовлено витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2025 №95 (про призначення на останню посаду). Щодо 2 пункту адвокатського запиту вказав, що у військовій частині відсутні документи, які вказували на те, що молодший сержант ОСОБА_2 отримував поранення, контузії або каліцтво, у зв'язку з чим витягів або копії бойових донесень, журналів бойових дій, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань стосовно даних подій у Військовій частині НОМЕР_1 відсутні. Щодо інформації про грошове забезпечення вказано, що виплата належного грошового забезпечення (у тому числі додаткової винагороди та інших виплат) молодшому сержанту ОСОБА_3 не призупинена та здійснюється у встановленому порядку за наявності фінансування. Щодо надання копії грошового атестату вказано, що підстави для виготовлення грошового атестату передбачені підпунктом 11.1 пункту 11 «Порядок видачі та застосування грошового атестату військовослужбовцями Збройних Сил України» Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Виготовлення та видача грошового атестату військовослужбовців або їх копій в інших випадках порядком не передбачена.
Також, відповідач надав відповідь від 02.07.2025 на адвокатський запит від 16.06.2025 (вх. №7017/6735 від 24.06.2025), в якій повторно вказано про відсутність запитуваних представником позивача копії наказів/витягів з наказів, про виплату позивачу грошового забезпечення та про відсутність підстав для виготовлення грошового атестату або його копії.
Крім цього, відповідачем надано відповідь від 15.08.2025 на адвокатський запит представника позивача від 08.07.2025 (вх. №8874/8460 від 10.08.2025), в якій вкотре вказано про підстави виготовлення грошового атестату або його копій. Повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, виплата премій за виконання бойових завдань не передбачена.
Позивач вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до положень статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність;
адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно з приписами статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.
Адвокатський запит має відповідати вимогам статті 24 Закону, якою, зокрема, встановлено, що до нього додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Адвокат вправі направити адвокатський запит не для задоволення особистих інтересів, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.
Подавати адвокатські запити з метою одержання консультацій і роз'яснень положень законодавства заборонено.
З доказів у справі суд встановив, що представником позивача адвокатом Крамним С.С. надіслано Військовій частині НОМЕР_1 (у тому числі через Сухопутні війська Збройних Сил України) 4 адвокатські запити від 19.05.2025 №19052501 (вх. №2266 від 05.06.2025) та №19052502 (вх. №2215 від 03.06.2025), від 16.06.2025 (вх. №7017/6735 від 24.06.2025), від 08.07.2025 (вх. №8874/8460 від 10.08.2025). Вказані запити стосувалися питання надання інформації та документів щодо проходження військової служби ОСОБА_1 .
Так, відповідно до змісту адвокатських запитів від 19.05.2025 №19052501 (вх. №2266 від 05.06.2025) та №19052502 (вх. №2215 від 03.06.2025) адвокат просив:
« 1. Надати копії витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 щодо виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бойових завдань;
2. Надати інформацію щодо можливості видачі витягу або копії з таких документів: бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтва відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
3. Надати інформацію з приводу грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 18.12.1995.
4. Надати копію грошового атестату військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 18.12.1995.
5. Надати копію витягу з Наказу по стройовій частині щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідач же надав відповіді на всі 4 адвокатські запити та роз'яснив представнику позивача:
- у Військовій частині НОМЕР_1 відсутні документи, які вказували на те, що молодший сержант ОСОБА_2 отримував поранення, контузії або каліцтво, витягів або копії бойових донесень, журналів бойових дій, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань стосовно даних подій;
- виплата належного грошового забезпечення (у тому числі додаткової винагороди та інших виплат) молодшому сержанту ОСОБА_3 не призупинена та здійснюється у встановленому порядку за наявності фінансування;
- підстави для виготовлення грошового атестату відповідно до підпункту 11.1 пункту 11 «Порядок видачі та застосування грошового атестату військовослужбовцями Збройних Сил України» Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту;
- відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, виплата премій за виконання бойових завдань не передбачена.
Окрім цього, у відповідях від 09.06.2025 та 02.07.2025 відповідач вказав, що оскільки в адвокатському запиті не зазначено який саме витяг з наказу командира по стройовій частині необхідно надати, військовою частиною виготовлено витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2025 №95 (про призначення на останню посаду).
Отже, суд встановив, що представник позивача звертався із адвокатським запитами, в яких, зокрема, просив надати «копію витягу з Наказу по стройовій частині щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 18.12.1995», однак представник позивача не вказав жодних уточнень який саме та чого саме мав стосуватися витяг з наказу, який він мав намір отримати.
Відповідач же надав копію витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2025 №95 про призначення позивача на останню посаду.
Також, представнику позивача повідомлено про відсутність документів, які вказували на те, що молодший сержант ОСОБА_2 отримував поранення, контузії або каліцтво, витягів або копії бойових донесень, журналів бойових дій, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань стосовно даних подій.
Таким чином, суд висновує, що у відповідача відсутні документи які мав намір отримати представник позивача, про що його повідомлено двічі, а отже, відповідач не відмовляв представнику позивача у наданні запитуваних документів.
Окрім цього, відповідач роз'яснив представнику позивача щодо підстав виготовлення грошового атестату відповідно до підпункту 11.1 пункту 11 «Порядок видачі та застосування грошового атестату військовослужбовцями Збройних Сил України» Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту та повідомив, що інших підстав для його виготовлення не передбачено.
Водночас щодо пункту 3 запитів від 19.05.2026 « 3. Надати інформацію з приводу грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідач у відповідях вказував, що виплата належного грошового забезпечення (у тому числі додаткової винагороди та інших виплат) молодшому сержанту ОСОБА_3 не призупинена та здійснюється у встановленому порядку за наявності фінансування.
Будь-яких вимог щодо надання документів (карток грошового забезпечення, особових карток на грошове забезпечення, довідки про доходи тощо) у запиті не вказано, як і не вказано жодних уточнень щодо інформація про грошове забезпечення, яку мав намір отримати представник позивача.
З огляду на встановлені обставини справи суд висновує, що відповідач не відмовляв у наданні запитуваних документів та інформації, повідомив про відсутність запитуваних документів, роз'яснив підстави виготовлення грошового атестату та вказав про нарахування позивачу грошового забезпечення. Окрім того, за відсутності вимоги надати конкретний витяг з наказу, відповідач надав копію витягу з наказу щодо призначення позивача на посаду за останньою займаною посадою.
Таким чином, суд висновує, що відповідач під час надання відповідей на 4 адвокатські запити діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством та в межах своїх повноважень. Тобто згідно з критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України.
Щодо питання перерахунку грошового забезпечення, суд зазначає, що позивач у позовній заяві покликається на положення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні.
Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі - Постанова №168, у редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (пункту 1-2 Постанови №168).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Абзацом 3 пункту 1-2 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі ті, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу викладених норм Постанови №168 слід виснувати, що встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Однак у справі немає будь-яких доказів того, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Також, у справі немає доказів отримання позивачем поранення (контузії, травми, каліцтва) у зв'язку із захистом Батьківщини.
При цьому, із змісту відповідей на адвокатські запити суд встановив, що у Військовій частині НОМЕР_1 немає документів, які б вказували на те, що молодший сержант ОСОБА_2 отримував поранення, контузії або каліцтво, витяги або копії бойових донесень, журналів бойових дій, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань стосовно даних подій.
Водночас представником позивача не надано до суду належних та допустимих доказів, що підтверджують залучення позивача до участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, отримання будь-якого поранення (у тому числі пов'язаного із захистом Батьківщини) або перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із поранення (контузії, травми, каліцтва).
Суд звертає увагу представника позивача, що положенням частини 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно з частиною 2 цієї ж статті на відповідача лише покладено обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, засади змагальності покладають на позивача обов'язок довести суду правомірність вимог, викладених у позовній заяві.
Однак за обставин цієї справи на підтвердження доводів викладених у позовній заяві щодо неправомірності бездіяльності відповідача щодо ненархування та невиплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі 100000 грн відповідно до Постанови №168, представником позивача не надано жодних доказів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог. Тому, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович