29 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 320/4504/21
провадження № 2-іс/340/468/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, ЄДРПОУ 04056109) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку,
Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), у якому просить суд, з урахуванням уточненого позову, визнати протиправним та скасувати висновок від 02.04.2021 року про результати моніторингу № UA-M-2021-03-16-000054 закупівлі № UА-2020-12-28-004921-с 28.12.2020, та вимогу щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірний висновок є протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Так, позивач зазначає, що висновок відповідача про відсутність у тендерній пропозиції ПП "Лев-6" копії технічного паспорта або свідоцтва про державну реєстрацію екскаватора марки ЕО-2621А є помилковим, оскільки у складі пропозиції цього учасника торгів містилися договір оренди транспортних засобів, акт приймання-передачі та свідоцтво про реєстрацію відповідної машини, що підтверджується матеріалами електронної системи закупівель. Крім того, позивач вказує, що надання іншим учасником ЛКП "Господар" фінансової звітності за 9 місяців 2020 року було достатнім для оцінки його фінансової спроможності. З огляду на викладене позивач вважає, що відповідач дійшов помилкових висновків про наявність порушень, тому оскаржуваний висновок підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 дану справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва (а.с.64-65).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 позовну заяву було залишено без руху (а.с.70).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 відкрито провадження, адміністративну справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.76-77).
Далі, на виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
20.03.2025 справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду та ухвалою судді від 21.04.2025 справу прийнято до провадження. Розгляд справи здійснюється суддею Притулою К.М. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.102-104).
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Держаудитслужбою в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", було проведено моніторинг спірної процедури закупівлі. За результатами аналізу тендерних пропозицій ПП "Лев-6" та ЛКП "Господар" установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зазначені учасники не відповідали кваліфікаційним критеріям, встановленим тендерною документацією. Відтак, на переконання відповідача, позивач як замовник був зобов'язаний відхилити такі пропозиції, однак цього не зробив, допустив учасників до аукціону, визнав переможцем ЛКП "Господар" та уклав з ним договір про закупівлю, що свідчить про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель. У зв'язку з цим відповідач вважає висновок законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.115-119).
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив (окрім вже викладеного в позові), що доводи відповідача є необґрунтованими. Зокрема, ЛКП "Господар", який став переможцем торгів, щорічно складає та оприлюднює фінансову звітність і баланс у публічному доступі. Баланс та звіт за останній звітний період (2019 рік) доступні на Порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/dataset/finansova-zvitnist-za-2019-rik-lkp-hospodar), датовані 26.02.2020 року, тобто задовго до проведення процедури закупівлі. Таким чином, вимога замовника про подання цих документів у складі тендерної пропозиції була зайвою, а відповідач міг перевірити їх самостійно у відкритих джерелах. Щодо розірвання укладеного договору, позивач зазначає, що зазначені у висновку порушення не вплинули на результати закупівлі, договір фактично виконаний, а припинення договору було б непропорційним і не спрямованим на досягнення легітимної мети, оскільки встановлені порушення не зачіпають бюджетні інтереси (а.с.126-131).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено, що Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради провела процедуру відкритих торгів щодо закупівлі послуг з прибирання та підмітання вулиць за кодом ДК 021:2015 - 90610000-6, участь у якій прийняти ПП "Лев-6" та ЛКП "Господар".
На підставі протоколу від 23.02.2021 року визнано переможцем торгів ЛКП "Господар", а 11.03.2021 року укладено Договір № 4/33-79 про закупівлю послуг, який частково виконано протягом 11-20.03.2021 на суму 763116,41 грн.
На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 16.03.2021 року № 78 відповідачем проведено моніторинг зазначеної процедури закупівлі.
Так, за результатами моніторингу 02.04.2021 року в електронній системі закупівель було оприлюднено Висновок № 282, у якому зафіксовано встановлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов'язано замовника вжити заходів щодо їх усунення шляхом розірвання договору про закупівлю (а.с.91-93).
Підставою для таких висновків стало те, що тендерна пропозиція ПП "Лев-6" не містила копії свідоцтва про державну реєстрацію екскаватора, а тендерна пропозиція ЛКП "Господар" не містила фінансової звітності за останній звітний (2019 рік) період.
Незгода позивача з викладеними у Висновку твердженнями та покладеним на нього обов'язком щодо розірвання договору зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пункт 7 Положення № 43 визначає, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Держаудитслужба безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону № 922-VIII рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII).
Частиною п'ятою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Так, згідно з частинами шостою - восьмою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).
Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Отже з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Згідно до частини першої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
В силу пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
За змістом частини третьої цієї ж статті Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Згідно з частинами першою - другою статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
При цьому, приписами абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Щодо висновків моніторингу, які стосуються наявності порушень, суд зазначає таке.
Суд встановив, що відповідно до підпункту 1.1.3 пункту 1.1 розділу І додатка 2 тендерної документації (а.с.23-26) для підтвердження кваліфікаційного критерію "Наявність обладнання та матеріально-технічної бази" учасники в складі тендерної пропозиції повинні були надати завірені копії технічних паспортів (свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів) та завірені копії чинних договорів оренди у разі залучення орендованої техніки.
З матеріалів справи вбачається, що ПП "Лев-6" у складі тендерної пропозиції надало довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, договір оренди транспортних засобів від 22.01.2021 року та копію свідоцтва про реєстрацію екскаватора марки ЕО-2621А. Згідно з договором оренди, право користування екскаватором підтверджується свідоцтвом про його реєстрацію серії НОМЕР_1 від 21.06.2005 року. Надане свідоцтво містить відмітку про перереєстрацію ("св. АБ178515 від 21.06.2005, реєстр. номер НОМЕР_2 ") та відповідає даним, зазначеним у довідці про матеріально-технічну базу та договорі оренди (а.с.31-36).
За таких обставин суд доходить висновку, що подані ПП "Лев-6" документи у сукупності дозволяють ідентифікувати орендований екскаватор та підтверджують наявність у учасника матеріально-технічної бази, необхідної для виконання предмета закупівлі. Формальний підхід відповідача, зосереджений виключно на відмінностях у серії і номері свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без врахування їх змісту та відомостей про перереєстрацію, не відповідає принципу пропорційності та не свідчить про реальну відсутність в такого учасника необхідного обладнання.
Щодо кваліфікаційного критерію учасника "Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю", суд зазначає таке.
Підпунктом 4.1 пункту 4 додатка 2 тендерної документації передбачено надання копій балансу та звіту про фінансові результати за останній звітний період.
Разом з тим відповідно до частини п'ятої статті 17 та частини четвертої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації, якщо така інформація є публічною та міститься у відкритих державних реєстрах або оприлюднена у формі відкритих даних.
Відповідачем не заперечується, що фінансова звітність ЛКП "Господар" за 2019 рік була оприлюднена у відкритому доступі на Порталі відкритих даних та могла бути перевірена замовником у режимі реального часу без витребування відповідних документів у складі тендерної пропозиції. Крім того надання учасником проміжної фінансової звітності за 9 місяців 2020 року дозволяло замовнику оцінити його фінансову спроможність, а відсутність у складі тендерної пропозиції копій фінансової звітності за 2019 рік не свідчить про невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі" (а.с.41-43).
Отже висновки відповідача про наявність порушень у частині допуску ПП "Лев-6" і ЛКП "Господар" до процедури закупівлі ґрунтується на формальному тлумаченні вимог тендерної документації без урахування їх мети та змісту поданих документів.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач мав правові підстави для допуску зазначених учасників до участі в процедурі закупівлі та для визначення переможця, а тому оскаржуваний Висновок в цій частині є необґрунтованим.
Щодо способу усунення виявлених порушень, зазначеного в оскаржуваному Висновку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як зазначалось судом, Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради проведено процедуру відкритих торгів щодо закупівлі послуг з прибирання та підмітання вулиць за кодом ДК 021:2015 - 90610000-6.
За результатами відкритих торгів було визнано переможцем ЛКП "Господар", тендерна пропозиція якого була найбільш економічно вигідною, та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю (протокол від 23.02.2021 року).
11.03.2021 року між Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради (Замовник) та ЛКП "Господар" (Виконавець) був укладений Договір № 4/33-79 про закупівлю послуг та за період з 11.03.2021 по 20.03.2021 вже надані послуги на суму 763116,41 грн згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт (а.с.44-61).
Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20, від 26.01.2023 у справі № 400/3947/2023, від 30.11.2021 у справі № 160/8403/19, вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
Відтак, оскаржуваний Висновок в зобов'язальній частині також не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов'язання в односторонньому порядку з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін такого договору та матиме негативні наслідки в подальшому для репутації позивача.
З огляду на викладене суд доходить переконання, що Висновок відповідача від 02.04.2021 року №282 про результати моніторингу процедури закупівлі від 28.12.2020 року №UА-2020-12-28-004921-с є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2270,00 грн, який підлягає стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.8).
Керуючись ст. ст. 241-246 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України від 02.04.2021 року № 282 про результати моніторингу процедури закупівлі від 28.12.2020 року № UА-2020-12-28-004921-с.
Стягнути на користь Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04056109) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40165856) судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА