28 січня 2026 року м. Київ справа №320/510/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 11.12.2024 року №13/14556/с, яка видана на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №320/22108/24, відомостей про розміри доплати за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплати за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до положень ч.2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» протиправною;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 року з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №320/22108/24, із зазначенням відомостей про розміри: посадового окладу - 12450,00 грн.; окладу за військове звання (полковник) - 2250,00 грн.; надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 7350,00 грн.; надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 14332,50 грн.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу) - 1867,50 грн.; премії (140% від посадового окладу) - 17430,00 грн.; та із зазначенням відомостей про розміри доплати за науковий ступінь (15% від посадового окладу) - 1867,50 грн. та доплати за вчене звання (25% від посадового окладу) - 3112,50 грн. відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року основного розміру його пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №320/22108/24 відповідачем була складена оновлена довідка від 11.12.2024 року №13/14556/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку його пенсії.
Проте у вказаній оновленій довідці від 11.12.2024 року №13/14556/с розмір доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання відповідачем визначено (5% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, що суперечить положенням ч.2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту».
Так згідно ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу.
Таким чином положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 суперечать положенням Закону України «Про вищу освіту». Отже під час визначення розміру доплати за науковий ступінь та вчене звання у довідці для перерахунку пенсії застосуванню підлягає нормативно-правовий акт який має вищу юридичну силу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Крім того суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Позивач є військовим пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років з 20.10.2010 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (пенсійна справа 2601012763).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2023 для перерахунку з 01.02.2023, з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідач у відповіді на вказану заяву повідомив позивача про те, що списки осіб від органу Пенсійного фонду України до нього не надходили, а також іншого порядку для перерахунку пенсії на сьогодні не визначено, а тому в нього відсутні правові підстави для оформлення нових довідок та відсутні функції надсилання повідомлень до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок раніше призначених пенсій.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача позивач звернувся з позовом до суду в якому просив зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XI «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), та премії (140% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу), доплату за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №320/22108/24, яке набрало законної сили 13.01.2025, позов задоволено частково. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
На виконання зазначеного рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 була складена оновлена довідка від 11.12.2024 №13/14556/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку його пенсії, яка листом від 11.12.2024 № 13/14557/с була надіслана до ГУ ПФУ в м. Києві.
У вказаній довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 від 11.12.2024 року №13/14556/с зазначено відомості про:
- розмір посадового окладу - 12450,00 грн.;
- окладу за військове звання (полковник) - 2250,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 7350,00 грн.;
- надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 14332,50 грн.;
- надбавки на службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу) - 1867,50 грн.;
- доплати за науковий ступінь (5% від посадового окладу) - 622,50 грн.;
- доплати за вчене звання (5% від посадового окладу) - 622,50 грн.;
- премії (140% посадового окладу) - 17430,00 грн.
Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 56925,00 грн.
Позивач вважає, що розмір доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання відповідачем визначено (5% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, що суперечить положенням ч.2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту».
Не погоджуючись протиправними дії відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Отже змістом спірних правовідносин є відмова відповідача у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням таких складових як доплата за науковий ступінь - 15%, доплата за вчене звання - 25%,
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї ж норми визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про вищу освіту» від 16.07.2021 року №1556-VII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1556-VII) законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
У відповідності до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 1556-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов'язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти.
Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання). Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників. Водночас основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України «Про вищу освіту».
Згідно з частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника 25 відсотків посадового окладу, професор 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.
Підпунктом 8 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1556-VII визначено, що після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника до вченого звання старшого дослідника.
Вказаними нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання незалежно від того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи звичайним закладом вищої освіти.
Обґрунтовуючи правомірність встановлення позивачу доплати за науковий ступінь кандидата наук та надбавки за вчене звання старшого наукового співробітника (доцент) у розмірі 5% кожна, відповідач посилається на те, що грошове забезпечення позивача як військовослужбовця визначається відповідно до норм постанови № 704.
Відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 6 Постанови № 704 доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 11.12.2024 №13/14556/с розміри доплат за науковий ступінь кандидата наук та вчене звання старшого наукового співробітника позивачу встановлено відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 6 постанови № 704 в розмірі 5 % посадового окладу кожна.
У той же час, як зазначено вище, до спірних правовідносин за участю позивача, як до науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України «Про вищу освіту», якими, зокрема частиною другою статті 59, установлено доплати за науковий ступінь (кандидат наук) не менше 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання (доцент) не менше 25 відсотків посадового окладу.
Отже, по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України «Про вищу освіту» є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.
Суд також зазначає, що правила визначення доплати за науковий ступінь, установлені підпунктом 2 пункту 6 Постанови № 704, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, у той же час для тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах, така доплата має встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені статтею 59 Закону № 1556-VII.
Понад це, установлення науково-педагогічним працівникам у залежності від виду навчального закладу різних розмірів доплат за науковий ступінь розглядається судом як дискримінаційне ставлення до окремої категорії осіб, які, маючи відповідні наукові ступені та звання та працюючи в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, сфера діяльності яких урегульована Законом № 1556-VII, отримують доплати в менших розмірах, ніж працівники освіти, які працюють у вищих навчальних закладах освіти.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму частини другої статті 59 Закону № 1556-VII, а не положення підзаконного акта Постанови № 704.
Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що при визначенні розмірів доплати за науковий ступінь кандидата наук позивачу слід застосовувати розмір 15% від посадового окладу та при визначенні доплати за вчене звання наукового співробітника - 25% від посадового окладу, відповідно до частини другої статті 59 Закону № 1556-VII.
Аналогічна правова позиція висловлена Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 26.09.2023 у справі № 380/24050/21.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 11.12.2024 року №13/14556/с ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, яка видана на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №320/22108/24, відомостей про розміри доплати за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплати за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до положень ч.2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» протиправною.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за нормами чинними станом на 01.01.2023 року з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №320/22108/24, із зазначенням відомостей про розміри: посадового окладу - 12450,00 грн.; окладу за військове звання (полковник) - 2250,00 грн.; надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 7350,00 грн.; надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 14332,50 грн.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу) - 1867,50 грн.; премії (140% від посадового окладу) - 17430,00 грн.; та із зазначенням відомостей про розміри доплати за науковий ступінь (15% від посадового окладу) - 1867,50 грн. та доплати за вчене звання (25% від посадового окладу) - 3112,50 грн. відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року основного розміру його пенсії.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.