28 січня 2026 року м. Київ справа №320/23924/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2023 №0045592/0706.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 30.06.2023 №0045592/0706, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 527 149,50грн.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлення від 28.02.2023 №2974/26-15-07-06-01-17, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу №728-п від 22.02.2023 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування», за результатами якої 14.03.2023 складено акт №17970/Ж5/26-15-07-06-01-19/33096208 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічними контрактами від 12.02.2019 №102-19М та від 27.07.2017 №024-17М, у зв'язку з листами ДПС України від 08.02.2022 №2345/7/99-00-07-07-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 08.02.2022 №1002/8) та від 11.05.2022 №3825/7/99-00-07-07-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 11.05.2022 №1591/8) за період з 27.07.2017 по 07.03.2023 (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, встановлено несвоєчасне надходження валютних коштів в розмірі 533 820,00 Євро (еквівалент 17 019 004,67грн.) за контрактом від 12.02.2019 №102-19М та 59 318 206,70 рос. рублів (еквівалент 24 514 367,53грн.) та ненадходження валютних коштів в розмірі 7 155 351,70 рос. рублів (еквівалент 4 248 132,30грн.) за контрактом від 27.07.2017 №024-17М.
На підставі встановленого порушення відповідачем 14.04.2023 прийнято податкове повідомлення - рішення №0026419/0706, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 8 110 255,38грн.
У порядку адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 26.06.2023 №16877/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення - рішення від 14.04.2023 №0026419/0706 скасовано в частині нарахування пені у розмірі 6 583 105,88грн.
На підставі рішення ДПС України від 26.06.2023 №16877/6/99-00-06-01-02-06 відповідачем 30.06.2023 прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0045592/0706, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 527 149,50грн.
Позивач, вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до змісту п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За нормами п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з нормами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше, встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з п. 21 Розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону, є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
За змістом ч. 2 та 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Судом встановлено, що між ПРАТ «КЦКБА» (Продавець) та компанією CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка (Покупець) укладено експортний контракт від 12.02.2019 № 102-19М щодо продажу товару (Пружини спіральні в асортименті, клапани запобіжні та клапани зворотні в асортименті, клапани для контролю за процесом, арматура для трубопроводів, частини клапанів, електромагніти відповідно до додаткових угод на кожну партію товару). Умови поставки: СТР територія Європейського Союзу). Оплата проводиться на підставі рахунків-фактур та у відповідності з умовами, зазначеними в додаткових угодах до контракту.
Пунктом 4.2 контракту передбачено, що банківські витрати Продавця та витрати банків-кореспондентів, пов'язаних з надходженням коштів по даному контракту, сплачуються Продавцем.
Відповідно до умов контракту (п. 7.2) Продавець у разі порушення термінів оплати більш ніж 90 днів має право пред'явити Покупцю штраф у розмірі 0,1% від вартості поставленого обладнання за кожний день затримки оплати.
На виконання умов експортного контракту від 12.02.2019 № 102-19М за період, який перевіряється, ПРАТ «КЦКБА» відвантажило товар (Пружини спіральні в асортименті, клапани запобіжні та клапани зворотні в асортименті, клапани для контролю за процесом, арматура для трубопроводів, частини клапанів, електромагніти) на суму 2 074 761,0 ЄВРО (еквівалент 67 477 781,66 грн.).
Відповідно до наданих документів до перевірки, а саме SWIFT повідомлень про надходження валютних коштів, виписок банку по валютному рахунку ПРАТ «КЦКБА», валютні кошти від компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка в розмірі 1 540 941,00 ЄВРО (еквівалент 49 656 219,86 грн.) надійшли без порушення граничних строків розрахунків, та 533 820,00 ЄВРО (еквівалент 17 019 004,67 грн.) надійшла з порушенням граничних строків розрахунків.
ПРАТ «КЦКБА» 01.12.2021 року подало позовну заяву до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з оплати поставленого обладнання з компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка згідно контракту від 12.02.2019 № 102-19М на суму 278 480,0 ЄВРО.
Господарським судом міста Києва 24.12.2021 прийнято ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/19713/21 про стягнення заборгованості з оплати поставленого обладнання з компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка згідно контракту від 12.02.2019 № 102-19М на суму 278 480,0 ЄВРО. Засідання суду призначено на 04.07.2022. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 засідання суду перенесено на 10.08.2022.
Від компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» 05.07.2022 до Господарського суду міста Києва у справі №910/19713/21 надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач визнає вимоги позову повністю. Позивачем через канцелярію суду 25.07.2022 подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з повним погашенням суми боргу відповідачем у межах даного спору, на підтвердження чого надані копії довідки про стан рахунків та копії платіжних документів. Ухвалою Господарського суду міста Києва 10.08.2022 закрито провадження у справі №910/19713/21.
В Акті перевірки відповідач вказує, що Висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 12.02.2019 № 102-19М, укладеним з компанією CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка на суму 533 820,00 ЄВРО до перевірки не надано.
Довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 12.02.2019 № 102-19М щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин на суму 533 820,00 ЄВРО, до перевірки не надано.
Таким чином, на думку контролюючого органу, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону № 2473 та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, в частині несвоєчасного надходження валютних коштів в розмірі 533 820,00 ЄВРО (еквівалент 17 019 004,67 грн.) за контрактом від 12.02.2019 № 102-19М укладеним з компанією CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка.
Крім того, податковою перевіркою встановлено, що між ПРАТ «КЦКБА» (Продавець) та ТОВ «АРМАТОМ-М» рф (Покупець) було укладено експортний контракт від 27.07.2017 № 024-17М щодо продажу товару (клапани запобіжні та клапани зворотні в асортименті, частини клапанів, оснастка для випробовування клапанів відповідно до додаткових угод на кожну партію товару).
Умови поставки: СТР, DАР відповідно до додаткових угод та СМR.
Оплата проводиться на підставі рахунків-фактур та у відповідності з умовами, зазначеними в додаткових угодах до контракту.
Відповідно до умов контракту (п. 11.6) Продавець у разі порушення термінів оплати має право нараховувати пеню за перші 30 календарних днів 0,01% від суму протермінованого платежу за кожний день прострочення, наступні 25 календарних днів 0,05% від суму протермінованого платежу за кожний день прострочення, а більш 85 календарних днів 0,3% від суму протермінованого платежу за кожний день прострочення, при цьому максимальна сума штрафних санкцій не обмежена.
Відповідно до акта попередньої перевірки від 03.12.2018 № 1432/26-15-14-06-03/33096208 по даному контракту обліковується дебіторська заборгованість 31 699 599 рос. рублів., граничний термін погашення якої:
- на суму - 5 790 105 рос. рублів
- 03.12.2018; - на суму - 25 783 494 рос. рублів
- 10.12.2018 - на суму - 126 000 рос. рублів - 19.12.2018.
До перевірки ПРАТ «КЦКБА» було надано висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 852 від 19.12.2018 № 4102-09/852 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, про продовження строку розрахунків на суму 25 783 494,0 рос. рублів з 11.12.2018 по 18.02.2019.
Відповідно до наданих документів до перевірки, а саме SWIFT повідомлень про надходження валютних коштів, виписок банку по валютному рахунку ПРАТ «КЦКБА», валютні кошти за контрактом від 27.07.2017 № 024-17М надійшли в загальному розмірі 94 233 029,30 рос. рублів (еквівалент 27 822 073,19 грн.), в тому числі у розмірі 59 318 206,70 рос. рублів (еквівалент 24 514 367,53 грн.) надійшла з порушенням граничних строків розрахунків.
До перевірки було надано договір від 27.04.2022 № 1 про відступлення права вимоги цесію) укладений ПРАТ «КЦКБА» (Цедент) та компанією CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка (Цесіонарій). У порядку та на умовах даного договору Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цеденту, і стає кредитором за експортним контрактом від 27.07.2017 № 024-17М укладеним ПРАТ «КЦКБА» та ТОВ «АРМАТОМ-М» рф (Боржник). Договором передбачено, що Цесіонарій набуває права вимагати від Боржника належного виконання такого грошового зобов'язання: сплата Боржником коштів, належних продавцю за контрактом від 27.07.2017 № 024-17М в сумі 40 739 361,00 рос. рублів, та за контрактом від 16.07.2020 № 1-РД в сумі 17 700 000,00 рос. рублів. Строк дії договору з моменту його підписання та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання договору сторонами.
Відповідно до наданих документів, а саме SWIFT-повідомлення про надходження коштів в іноземній валюті, виписки банку з валютного рахунку та рахунку в національній валюті, оборотно-сальдової відомості та картки по рахунку 362, частина виручки за контрактом від 27.07.2017 № 024-17М надійшла від компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка.
Листами ПРАТ «КЦКБА» до АТ «ТАСКОМБАНК» від 03.06.2022, 08.06.2022 та від 10.06.2022 просить зарахувати виручку, що надійшла від компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка, суму 33 584 009,40 рос. рублів як погашення заборгованості за поставлене обладнання ТОВ «АРМАТОМ-М» рф згідно контракту від 27.07.2017 № 024-17М.
Між ПРАТ «КЦКБА» (Цедент) та компанією CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O.» Чеська Республіка (Цесіонарій) 09.09.2022 було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони за взаємною згодою встановлюють, що право вимоги боргу у розмірі 7 180 000 рос. рублів (дата виникнення заборгованості 28.10.2022 на підставі митної декларації № UА100100/2021/555693 від 28.10.2021) переходить від Цедента до Цесіонарія в день укладання угоди, тобто 09.09.2022. Усі спори вирішуються шляхом переговорів, але якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку у Господарському суді міста Києва.
В Акті перевірки відповідач зазначає, що Висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 27.07.2017 № 024-17М укладеним з ТОВ «АРМАТОМ-М» рф, до перевірки не надано.
Довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 27.07.2017 № 024-17М щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано.
До перевірки ПРАТ «КЦКБА» надано подану 28.12.2021 року до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення заборгованості з оплати поставленого обладнання з ГОВ «АРМАТОМ-М» рф згідно контракту від 27.07.2017 № 024-17М на суму 13 549 518,0 рос. рублів. Відповідно до Ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 910/21545/21 від 06.01.2022 та від 02.02.2022 дана позовна заява залишена без руху та продовжено строк на подання заяви для усунення недоліків до 15.02.2022.
Господарським судом міста Києва винесено 23.02.2022 року ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/21545/21 про стягнення заборгованості з оплати поставленого обладнання з ТОВ «АРМАТОМ-М» рф згідно контракту від 27.07.2017 № 024-17М на суму 13 549 518,0 рос. рублів. Засідання суду призначено на 04.07.2022.
ПРАТ «КЦКБА» 25.07.2022 до Господарського суду міста Києва у справі №910/21545/21 подало клопотання про закриття провадження, у зв'язку із погашенням усіх грошових зобов'язань з боку відповідача. Ухвала Господарського суду міста Києва про закриття провадження від 29.07.2022 справі № 910/21545/21.
У ході перевірки встановлено, що ПРАТ «КЦКБА» 20.01.2022 року надало до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення заборгованості з оплати поставленого обладнання з ТОВ «АРМАТОМ-М» рф згідно контракту від 27.07.2017 № 024-17М на суму 7 180 000,0 рос. рублів.
Господарським судом міста Києва було винесено 25.01.2022 року ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/847/22 про стягнення заборгованості з оплати поставленого обладнання з ТОВ «АРМАТОМ-М» рф згідно контракту від 27.07.2017 № 024-17М на суму 7 180 000,0 рос. рублів. Засідання суду призначено на 09.09.2022.
ПРАТ «КЦКБА» 25.07.2022 до Господарського суду міста Києва у справі №910/21545/21 подало клопотання про закриття провадження у зв'язку із погашенням усіх грошових зобов'язань з боку відповідача. Ухвала Господарського суду міста Києва про закриття провадження від 09.09.2022 справі № 910/847/22.
ПРАТ «КЦКБА» 20.10.2022 року подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву (у новій редакції), яке було отримано судом 24.10.2022, про стягнення заборгованості з компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O. Чеська Республіка (Цесіонарій) якій перейшло право вимоги боргу за поставлене обладнання ТОВ «АРМАТОМ-М» рф згідно контракту від 27.07.2017 № 024-17М на суму 7 180 000,0 рос. рублів, що в еквіваленті відповідає 118 984,38 ЄВРО.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва по справі № 910/11279/22 від 31.10.2022 дана позовна заява залишена без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
ПРАТ «КЦКБА» 11.11.2022 подало до Господарського суду міста Києва клопотання про прийняття позовної заяви, яке було отримано судом 15.11.2022, про стягнення заборгованості з компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O. Чеська Республіка (Цесіонарій) якій перейшло право вимоги боргу за поставлене обладнання ТОВ «АРМАТОМ-М» рф згідно контракту від 27.07.2017 № 024-17М на суму 7 180 000,0 рос. рублів, що в еквіваленті відповідає 118 984,38 ЄВРО.
Господарським судом міста Києва було винесено 21.11.2022 року ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/11279/22 про стягнення заборгованості з компанії CZECH ENERGO ENGINEERING COMPANY S.R.O. Чеська Республіка в сумі 7 180 000,0 рос. рублів, що в еквіваленті відповідає 118 984,38 ЄВРО. Засідання суду призначено на 23.05.2023.
Таким чином, на думку контролюючого органу, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону № 2473 та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, в частині несвоєчасного надходження валютних коштів в розмірі 59 318 206,70 рос. рублів (еквівалент 24 514 367,53 грн.) та ненадходження валютних коштів в розмірі 7 155 351,70 рос. рублів (еквівалент 4 248 132,30 грн.) за контрактом від 27.07.2017 №024-17М укладеним з ТОВ «АРМАТОМ-М».
Позивач стверджує, що запровадження 24 лютого 2022 року воєнного стану на всій території України через збройну агресію рф вплинуло на діяльність українських суб'єктів господарювання, у тому числі і на діяльність підприємства позивача.
На офіційному сайті Торгово-Промислова Палата 28.02.2022 розмістила листа №2024/2.0-7.1, яким визнала військову агресію рф про України форс-мажорними обставинами з 24 лютого 2022 року.
Крім того, відповідно до відповідно до п. 52 прим. І підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються (крім деяких видів санкцій, зазначених в цьому пункті).
Також зазначено, що «.протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. №466-ІХ, в редакції від 01.01.2021 р., підпункт 14.1.162 ПК України викладено в такій редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст. 13 містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Враховуючи викладене, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021р. суперечить положенням абз.1 1 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».
Таким чином, платники податків підлягають звільненню від нарахування пені не тільки тоді, коли нарахування пені прямо передбачено ПК України, а і у інших випадках, передбачених законодавством, якщо контроль за дотриманням такого законодавства покладено на контролюючі органи.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ, що набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з котрими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р., установлено особливості для справляння податків і зборів.
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 р., належить застосовувати норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділом 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Тому правила п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), не застосовуються починаючи з 27.05.2022 р. на період дії воєнного стану.
Починаючи з 24.02.2022 р., у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України (що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»), для ПрАТ «КЦКБА» виникли непереборні перешкоди щодо подання у встановлені законом строки до суду позовні заяви про стягнення з боржників-нерезидентів валютної заборгованості з тим, щоб застосовувалися положення ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Господарський суд міста Києва (до юрисдикції якого відноситься розгляд даних спорів) з 25.02.2022 р. у зв'язку із воєнним станом та близькості до м. Києва військових дій був закритий для відвідування (посилання на відповідну інформацію на сайті суду).
Відповідно ж до інформації з сайту Господарського суду міста Києва від 03.03.2022 р. вказаний суд інформує, що «у зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рекомендацій Ради суддів України, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, доступ до приміщень Господарського суду міста Києва тимчасово обмежено.
Судові засідання будуть перенесені на інші дати.
Будь-які заяви, клопотання тощо, ви можете подати засобами електронного зв'язку.
Про будь-які зміни відносно роботи суду буде повідомлено додатково».
Таким чином подання позовних заяв та інших процесуальних документів у зазначений
період було можливе виключно засобами електронного зв'язку.
Однак у зв'язку із воєнними діями, які проходили з 24.02.2022 р. поруч з м. Києвом, та в деякі дні - і на території м. Києва (в тому числі і поруч із місцезнаходженням позивача), керівництво позивача було змушене в екстреному порядку залишити територію м. Києва, і тому певний період у позивача був відсутній доступ до кваліфікованого електронного підпису (КЕП), який необхідний для належного засвідчення і подання позовних заяв та інших процесуальних документів засобами електронного зв'язку.
У зв'язку із ризиками вогневого ураження діяльність ПрАТ «КЦКБА» у березні-квітні 2022 р. взагалі була припинена (доказом чого є Наказ ПрАТ «КЦКБА» № 20 від 01.03.2022 про оголошення простою і Наказ ПрАТ «КЦКБА» № 21 від 14.03.2022 щодо припинення простою), що в умовах війни є належною обачністю. Після відновлення роботи підприємство було позбавлене належного кадрового та юридичного забезпечення (доказом чого є Наказ № 18 від 25.04.2022 про зупинення діяльності АБ «АРСЕНАЛ» ВОЛОДИМИРА СІЧЕВЛЮКА» з 28.02.2022 і Наказ № 19 від 01.06.2022 про відновлення діяльності АБ «АРСЕНАЛ» ВОЛОДИМИРА СІЧЕВЛЮКА» з 01.06.2022), зіштовхнулося з браком обігових коштів, відсутністю інформаційних та організаційних ресурсів, необхідних для зверненням до суду з позовами про стягнення валютної виручки. Проте внаслідок проведених перемовин у процесі досудового врегулювання спорів валютна виручка все ж таки була боржниками повернута в Україну.
Статтею 112 Податкового кодексу України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Пункт 112.8 статті 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду висловленого у постанові від 21 липня 2021 року у справа №912/3323/20, надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Суд зазначає, що, укладаючи контракти, суб'єкти господарювання не могли передбачити такі форс мажорні обставини як військова агресія рф проти України.
При цьому, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
З огляду на викладене події, які відбулись з вини третіх осіб та які призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність підприємства за ст. 112 ПК України.
Такий підхід відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, який неодноразово наголошувався Верховним Судом та Європейським судом з прав людини. Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підтвердив у рішеннях по справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України'та ін.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для застосування до спірних правовідносин частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Контролюючим органом не надано доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не доведено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 22 907,24грн. (платіжна інструкція №1937 від 10.07.2023 на суму 2684,00грн. та №2098 від 01.08.2023 на суму 20 223,24грн.).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 22907,24грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2023 №0045592/0706.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» сплачений судовий збір у розмірі 22 907,24грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот сім гривень) грн. 24 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.