28 січня 2026 року м. Київ справа №320/48028/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 11769521/34233121 від 13.09.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 21.12.2023р.,
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 21.12.2023р. датою її фактичного подання ТОВ «Аванхімікл» на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки, за наслідком зупинення реєстрації податкової накладної ним був наданий достатній обсяг документів для її реєстрації проте, контролюючий орган відмовив у реєстрації цієї накладної, при цьому ані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані у спірному рішенні контролюючим органом не було зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати та які, на думку контролюючого органу не є належними або наданими не у повному обсязі.
З огляду на викладене позивач переконаний, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте з порушенням принципу правової визначеності, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаними податковими накладними. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Також Головним управлінням ДПС у Київській області заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Водночас перший відповідач у клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не зазначив жодних обставин, які б давали підстави стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін. Крім того, у даному клопотанні не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Розглянувши клопотання першого відповідача про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відсутні, а тому варто відмовити у задоволенні даного клопотання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд виходить з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» (код ЄДРПОУ 34233121, місцезнаходження юридичної особи: 09543, Київська обл., Таращанський р-н, с. Ківшовата, вул. Свободи, 1-А), зареєстровано в якості юридичної особи згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.08.2006, номер запису 13481020000000289, що підтверджується витягом з ЄДР.
Основним видом діяльності ТОВ «Аванхімікл» за КВЕД є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами. Інші види діяльності за КВЕД є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
20.02.2023 між позивачем та ПП «Коритищанське» укладено Договір купівлі-продажу № 32.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору № 32 продавець (ТОВ «Аванхімікл») зобов'язується передати, а покупець ПП «Коритищанське» зобов'язується прийняти та сплатити вартість Засобів Захисту Рослин, насіння та мінеральних добрив, іменованих у подальшому «товар», відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікації до нього).
Підпунктом 3.1 п.1 вищевказаного договору встановлено, що конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені у специфікаціях до даного Договору. Загальна сума Договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.
У відповідності до п.п. 4.1 п. 4 Договору № 32 умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до Договору.
Підпунктом 5.1 пункту 5 Договору встановлено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу товару.
Згідно з п.п. 13.1 п. 13 Договір набирає сил из моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
21.12.2023 постачальником ТОВ «АВАНХІМІКЛ» складено видаткову накладну № 239 на постачання покупцю - ПП «Коритищанське» товару (Штефклорам, РК), на загальну суму 47532,96 грн, у тому числі ПДВ 7922,16 грн, на підставі Договору купівлі-продажу 32 від 07.04.2023.
Постачання товару також підтверджується копіює товарно-транспортної накладної № 2112 від 21.12.2023 на перевезення товару, якого усьго було відпущено на загальну суму 47532,96 грн, Замовником (ТОВ «АВАНХІМІКЛ») автомобільним перевізником ТОВ «АВАНТРАНС» вантажоодержувачу ТОВ «Коритищанське» у пункті розвантаження м. Миронівка, вул. Радяньська, 37, Миронівський р-н, Київська обл.
Оплата згідно рахунку № 107 від 02.11.2023, у розмірі 47532,96 була здійснена ТОВ «АВАНХІМІКЛ» на рахунок ПП «Коритищанське», що підтверджується платіжною інструкцією (кредитове повідомлення) від 21.12.2023.
На виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Позивачем складено та подано для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 21.12.2023 року на загальну суму 47532,96 грн., в тому числі ПДВ 7922,16 грн.
За результатом обробки вказаної накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанцію від 16.01.2024 року № 9373890380.
В якості підстав для зупинення реєстрації зведеної податкової накладної № 1 від 16.01.2024 Відповідачем 1 вказано: ПН складена та подана на реєстрацію платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 порядку).
Позивач, не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 16.01.2024, направив на адресу Відповідача 1 письмові пояснення щодо блокування податкової накладної № 1 від 16.01.2024 року від 11.09.2024 року та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із додатками.
Зокрема, Договір про надання транспортних послуг № 20/02/23, укладений 20.02.2023 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТРАНС». Відповідно до п. 1.2 Договору № 20/02/23 перевізник ТОВ «АВАНТРАНС» зобов'язується протягом дії даного Договору приймати і доставляти належним йому або найманим вантажним автомобільним транспортом, у встановлені даним Договором строки, ввірені йому замовником вантажі до пунктів призначення та видавати зазначені вантажі уповноваженим на одержання вантажів особам (вантажоодержувачам), при цьому Перевізник підтверджує та гарантує, що у нього є всі необхідні дозвільні документи необхідні при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом. Замовник зобов'язується подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі та сплачувати перевізнику за перевезення вантажів плату згідно умов даного Договору.
Пунктом 1.3 п.1 вищевказаного договору встановлено, що місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, а також кількість авто (номер авто, причепа, прізвище водія, номер посвідчення водія) обумовлюються в заявках замовника.
У відповідності до п.п. 3.4 п. 3 Договору оплата послуг перевізника здійснюється замовником н розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених рахунків, актів надання послуг або ТТН завірених підписом уповноваженої особи та оригінальною печаткою перевізника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня оформлення рахунку на оплату послуг. За додатковим письмовим погодженням між сторонами допускаються й інші форми розрахунків, що не заборонені чинним законодавством України.
За приписами п.п. 9.1 п. 9 Договору № 20/02/03 договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2025 або до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
На підтвердження здійснення господарських операцій за цим договором позивачем надано Акт надання послуг № 529 від 21.12.2023, відповідно до якого транспортні послуги були виконані виконавцем у повному обсязі.
Оплата за послуги, згідно Договору № 20/03/23 від 02.02.2023, у розмірі 3300,00 була здійснена ТОВ «АВАНХІМІКЛ» на рахунок ПП «АВАНТРАНС» що підтверджується платіжною інструкцією № 246 від 28.12.2023.
Договір поставки № 10, укладений 11.07.2021 між продавцем ТОВ «АГРО РАЙ В» та покупцем - ТОВ «АВАНХІМІКЛ».
Підпунктом 1.2 п. 1 Договору № 10 визначено, що предметом цього договору є товар, який належить продавцю на момент укладання договору або буде набутий продавцем у майбутньому.
Підпунктом 2.1 п. 2 Договору визначено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього Договору.
За положеннями п.п. 3.1, 3.2 п. 3 встановлено, що товар може передаватися покупцю партіями, товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.
Порядок розрахунку встановлений пунктом 5 Договору № 10, яким, серед іншого, встановлено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору, на розрахунковий рахунок продавця.
Підпунктом 11.1 п. 11 закріплено, що Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по Договору.
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надана видаткова накладна № 26, складена 28.07.2021 постачальником ТОВ «АГРО РАЙ В» на постачання покупцю - ТОВ «АВАНХІМІКЛ» товару, на загальну суму 128310,00 грн, у тому числі ПДВ 21385,00 грн, на підставі Договору 10 від 19.07.2021.
Постачання товару також підтверджується копіює товарно-транспортної накладної № Р26 від 28.07.2021 на перевезення товару автомобільним перевізником ТОВ «АГРО РАЙ В» вантажоодержувачу ТОВ «АВАНТАХІМІКЛ» у пункті розвантаження Таращанський р-н, с. Ківщовата.
Оплата за послуги, згідно р/ф № 24 від 19.07.2021, у розмірі 128310,00 (у тому числі ПДВ) була здійснена ТОВ «АВАНХІМІКЛ» на рахунок ТОВ «АГРО РАЙ В» що підтверджується платіжною інструкцією № 3323 від 26.07.2021.
Договір оренди нежитлового приміщення № 02/01/21, укладений 02.01.2021 між ТОВ АВАНХІМІКЛ» (орендарем) та ТОВ «ЛідлАгро» (орендодавцем), згідно п.п. 1.1, 1.2 п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в платне строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 1759 кв.м., яке розташоване в с. Ківшовата Білоцерківського (Таращанського) району Київської області по вул. Свободи, 1А (надалі - об'єкт оренди), об'єкт оренди передається в оренду після підписання сторонами Акту приймання-передачі, .об'єкт оренди передається орендареві для використання у господарській діяльності передбаченій статутом.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 об'єкт оренди, що є предметом цього Договору, переходить в користування Орендаря терміном по 31.12.2021, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Договір вважається продовженим на такий самий термін і на тих же умовах, якщо жодна із його сторін не заявить про свій намір припинити дію цього договору за один місяць до закінчення терміну його дії.
Підпунктом 3.1, 3.2, 3.4 п. 3Договору визначено, що за користування об'єкта оренди, який переданий в оренду на умовах цього Договору, встановлюється орендна плата за 1 (один) кВ.м. орендованої площі (у тому числі ПДВ включно) в розмірі 330,00 грн за м.кв. (в тому числі ПДВ) за один календарний місяць, розраховується та сплачується 1 раз на рік до 31.12.2021 на підставі розрахунку, виставленого орендодавцем і підписаного сторонами та сплачується орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.
Договір оренди приміщення № 50, укладений 01.01.2023 між ТОВ «АВАНХІМІКЛ» (орендарем) та ТОВ «ЛідлАгро» (орендодавцем), за п.п. 1.1, 1.2 п. 1 якого орендодавець здає, а орендар приймає в платне строкове користування приміщення нежитлових будівель, загальною площею 2250.1 кв.м., яке розташоване за адресою: 09543, вул. Свободи, 1А, с. Ківшовата Таращанський район, Київської області. Склад приміщення, яке передається в оренду, визначений в акті приймання-передачі. Вартість визначається згідно даних баланс. Оплата за комунальні послуги орендарю оплачується ним окремо від орендної плати на підставі рахунків орендодавця. Оплата здійснюється на протязі 3х днів з моменту отримання вказаних рахунків на оплату, об'єкт оренди передається орендареві для здійснення підприємницької діяльності передбаченої статутом.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 об'єкт оренди, що є предметом цього Договору, переходить в користування Орендаря терміном до 31.12.2025, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Договір вважається продовженим на такий самий термін і на тих же умовах, якщо жодна із його сторін не заявить про свій намір припинити дію цього договору за один місяць до закінчення терміну його дії.
Підпунктом 3.1, 3.2, 3.4 п. 3 Договору визначено, що за користування об'єкта оренди, який переданий в оренду на умовах цього Договору, встановлюється орендна плата за 1 (один) кв.м. орендованої площі (у тому числі ПДВ включно) в розмірі 116,00 грн за м.кв. (в тому числі ПДВ); орендна плата розраховується та сплачується щомісячно, до кінця місяця, передуючого тому, за який проводиться оплата на підставі розрахунку виставленого орендодавцем і підписаного сторонами; сплачується орендна плата орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.
На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним Договором позивачем надано Акт прийому-передачі приміщення від 01.01.2023, відповідно до якого ТОВ «ЛідлАгро», в особі директора Іспіряна Гарегіна Шагеновича, передав в оренду нежитлових будівель загальною площею 2250.1 кв.м., яке розташоване за адресою: 09543, вул. Свободи, 1А, с. Ківшовата Таращанський район, Київської області, а ТОВ «АВАНХІМІКЛ», в особі директора Винниченко Андрія Вікторовича, прийняв в оренду, згідно цього Акту прийому-передачі нежитлових будівель загальною площею 2250.1 кв.м., яке розташоване за адресою: 09543, вул. Свободи, 1А, с. Ківшовата Таращанський район, Київської області.
За результатами розгляду пояснень та підтверджуючих документів Комісія регіонального рівня 13.09.2024 прийняла рішення №11769521/34233121 від, яким відмовила позивачу у реєстрації ПН в ЄРПН.
Оскаржуване рішення прийнято відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі Порядок №520), та надіслано позивачу за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно телекомунікаційних систем в електронній формі.
В рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН прийнято «у зв'язку з надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». У реквізиті кожного з оскаржуваних рішень «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: «Первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг. Крім того платнику встановлено відповідність п.8 критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення».
Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що прийняте з порушенням податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Згідно з п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями п. 13 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до положень пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до п. 3 Порядку №1165 зупинення реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу, що реєстрація спірних ПН зупинена на підставі відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Поряд з цим, ані квитанція про зупинення податкових накладних, ані оскаржувані рішення не містять доказів прийняття такого рішення чи наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. Також відсутня будь-яка інформація, в проведенні яких саме ризикових операцій задіяний платник або його контрагент. У спірних рішеннях не ідентифіковано конкретні ризикові операції та відсутні будь-які обґрунтування віднесення позивача до переліку ризикових.
Натомість, в оскаржуваних рішеннях не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операцію, на підставі яких сформовано податкову накладну, а також документів, що підтверджують наявність основних та трудових ресурсів для здійснення господарської операції.
При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Враховуючи викладене та надані на пропозицію комісії позивачем відповідні первинні документи, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття оскарженого рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявності підстав для його скасування.
Постановою Верховного суду у складні колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.11.2021р. по справі № 360/2460/20 колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Так у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/10988/20 ВС зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Також, зазначення Відповідачем 1 у спірному рішенні щодо надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, є необґрунтованим, а в спірному рішенні не наведено належного мотивування причин відмови у реєстрації податкової накладної, складеної Позивачем. При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Таким чином, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.
Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду з аналогічних справ. Так, постановою ВС від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги та підтримано висновки судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Вказане, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Позивачем надані до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарської операції, за наслідками виконання якої складена спірна податкова накладна.
Водночас, відсутність певного документа, його недоліки чи ненадання такого документу контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Щодо позиції відповідачів стосовно недоліків у наданій товариством ТТН суд зазначє, що виходячи з положень розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.1997 року № 363 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна (ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
ТТН - один із документів, який може використовуватися для списання та оприбуткування ТМЦ, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. ТТН є основним документом перевезення вантажів (п. 11.1 Правил №363). Вона була і залишається єдиним документом для підтвердження транспортних витрат, а не факту постачання/придбання товарів. При цьому сама собою відсутність ТТН не може позбавляти підприємство права на витрати у сумі вартості придбаних товарів. ТТН призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їхнє перевезення автомобільним транспортом.
Таким чином, ТТН не підтверджує обставини придбання та продажу ТМЦ, а тому за наявності інших первинних документів її ненадання не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
Разом із цим, слід зазначити, що при вирішенні питання про правомірність відмови в реєстрації податкових накладних суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірну накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
Суд зауважує, що у постановах від 23.05.2023 у справі № 500/770/21, від 30.05.2023 у справі № 500/889/21, від 20.06.2023 у справі № 200/6012/20-а, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22 Верховний Суд зробив висновок, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (п. 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд вказує, що станом на час вирішення спору по суті представником ГУ ДПС у м. Київській області не надано протокол проведення комісією відповідного засідання щодо оцінки поданих ТОВ «Авантахімікл» пояснень та доданих до них первинних документів.
Разом з цим, слід відмітити, що абзацом другим пункту 5 Порядку №1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Окрім цього при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому наведені мотиви його ухвалення та не зазначення підстав неврахування наданих позивачем пояснень, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак під час розгляду справи відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довів правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 11769521/34233121 від 13.09.2024.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну № 1 від 21.12.2023 датою її фактичного подання.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправне рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11769521/34233121 від 13.09.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» (код ЄДРПОУ 34233121, місцезнаходження юридичної особи: 09543, Київська обл., Таращанський р-н, с. Ківшовата, вул. Свободи, 1-А) № 1 від 16.01.2024 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» (код ЄДРПОУ 34233121, місцезнаходження юридичної особи: 09543, Київська обл., Таращанський р-н, с. Ківшовата, вул. Свободи, 1-А) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 28 січня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.