28 січня 2026 року Київ № 320/52104/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна механізація» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна механізація» (ТОВ «Мостобудівельна механізація», товариство, платник податків) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЦМУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).
Просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 1985/Ж10/31-00-07-03-02-20.
Ухвалою від 03.12.2024 (суддя Донець В.А.) судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Внаслідок повторного автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.
Ухвалою суду від 07.03.2025 адміністративну справу прийнято до свого провадження суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Витребувано від відповідача протягом десяти днів з дня вручення (ознайомлення) цієї ухвали:
- усі матеріали і документи, що слугували підставами прийняття ППР від 04.10.2024 № 1985/Ж10/31-00-07-03-02-20;
- пояснення щодо спірних правовідносин.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуване повідомлення-рішення є необґрунтованим і незаконним. Наголошено, що позивач 30.05.2022 звернувся до контрагента з листом про припинення договору №1709 від 17.09.2021 у зв'язку із тим, що останній неспроможний виконати зобов'язання за договором через форс-мажорні обставини, а тому просив повернути авансові кошти в розмірі 35000 євро. Вказали, що підтвердженням зарахування коштів від продавця у розмірі 35000 євро на рахунок товариства надано копію банківської виписки АТ «Правекс Банк» за період з 01.11.2022 по 30.11.2022. Також вважає, що нові граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які були запроваджені Національним банком України у зв'язку з воєнним станом в Україні, діють виключно щодо операцій, здійснених з 05.04.2022.
Відповідач у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях просив відмовити у задоволенні позову. Зазначили, що граничним терміном повернення валютних коштів є 18.10.2022, однак кошти повернуті товариству з порушенням строків розрахунку на 24 дні. Наголосили, що лист Торгово-промислової палати України є документом загального інформаційного характеру, а тому цей лист не може вважатися сертифікатом Торгово-промислової палати України, виданим відповідно до положень статті 14 Закону №671 і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні.
Вказали, що доводи позивача про звернення ТОВ «Мостобудівельна механізація» до продавця із листами від 30.05.2022 №81 та від 04.07.2022 №111 не можуть бути підставою для зупинення нарахування пені, оскільки відповідно до умов договору у випадку його припинення внаслідок обставин непереборної сили та непоставки товару на дату такого припинення, продавець повинен повернути покупцю отриману оплату за цим договором протягом 10 днів з дати отримання письмового повідомлення. Звернули увагу, що нерезидент LOCATELLI CRANE S.R.L. повернув валютні кошти ТОВ «Мостобудівельна механізація» в сумі 35 000,00 євро лише 11.11.2022, тобто з порушенням законодавчо встановлених строків, згідно частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII (Закон № 2473-VIII).
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
У період з 20.08.2024 по 02.09.2024 посадовою особою відповідача у відповідності до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 і підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (ПК України, Податковий кодекс), на підставі направлення від 20.08.2024, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за договором (контрактом) №1709 від 17.09.2021, укладеним з нерезидентом LOCATELLI CRANE S.R.L (Італія), згідно листа ДПС України від 06.12.2022 № 2273/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 29.11.2022 № 25-0008/204/ДСК) щодо інформації Національного банку України про виявлені факти порушення ТОВ «Мостобудівельна механізація» законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за наведеним зовнішньоекономічним контрактом.
За результатами перевірки складено акт від 04.09.2024 №2069/Ж5/31-00-07-03-02-15/43380687.
За висновками акта перевірки товариством «Мостобудівельна механізація» порушено частину п'яту статті 13 Закону № 2473-VIII, а саме - при здійсненні зовнішньоекономічних операцій із компанією-нерезидентом LOCATELLI CRANE S.R.L (Італія) відповідно до договору від 17.09.2021 № 1709 встановлено порушення вимог валютного законодавства в частині несвоєчасного повернення валютних коштів в сумі 35 000,00 євро на 24 дні (19.10.2022-11.11.2022).
Так, між ТОВ «Мостобудівельна механізація» та нерезидентом LOCATELLI CRANE S.RL. (Італія) укладено договір № 1709 від 17.09.2021 про купівлю-продаж автомобільного крану.
На виконання умов контракту ТОВ «Мостобудівельна механізація» 19.10.2021 здійснено передоплату за товар на користь нерезидента LOCATELLI CRANE S.R.L. в загальному розмірі 35 000,00 євро. Граничний термін надходження товару/повернення коштів - 18.10.2022.
11.11.2022 нерезидент LOCATELLI CRANE S.R.L. повернув валютні кошти ТОВ «Мостобудівельна механізація» в сумі 35 000,00 євро з порушенням законодавчо встановлених строків на 24 дні (19.10.2022-11.11.2022).
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 1985/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким за вказане порушення позивачу нараховано 90581,65 грн пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Позивач не погодився із вказаним рішення та звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За приписами пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами.
У відповідності до статті 4 Закону №2473-VIII валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
У частині першій статті 13 Закону №2473-VIII закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За нормами частини третьої цієї ж статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Частиною п'ятою статті 13 Закону №2473-VIII встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII).
Приписами статті 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного бнку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою (у редакції від 07.07.2022) з 05.04.2022 встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.
За нормами статті 14-1 Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За нормами пунктів 6.1 та 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення президії ТПП України 18.12.2014 № 44(5), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За визначенням, що міститься у пункті 3.3 Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно із пунктом 6.10 Регламенту за результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Отже, за загальним правилом імпорт товарів та розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності мають здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України. Через введення в Україні воєнного стану Національний банк змінював відповідні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту, у відповідності до змін з 07.07.2022 (до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року) - такі строки складають 180 календарних днів.
При цьому у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
У той же час, факт наявності форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). В Україні засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.
Так, форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, наслідком чого є видача відповідного сертифіката.
У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі №580/4079/23 зазначено, що для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та відповідним сертифікатом торгово-промислової палати варто зазначити, що оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю; то лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону; лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов'язання, операції). Подання такого сертифікату є обов'язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.
Як наслідок, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 817/139/18 зазначено, що обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) не є виключенням із загальних правил доказування. Доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Тобто, належним доказом існування настання форс-мажорних обставин є саме сертифікат ТПП України або її регіональних торгово-промислових палат, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У досліджуваному випадку такий сертифікат відсутній, а лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2024 № 2024/02.0-7.1 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, доводи товариства у цій частині судом відхиляються.
Стосовно тверджень товариства про те, що нові граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які були запроваджені НБУ у зв'язку з воєнним станом в Україні, діють виключно щодо операцій, здійснених з 05.04.2022, суд звертає увагу на наступне.
Постановою правління Національного банку України (НБУ) від 02.01.2019 № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ цього Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
За нормами статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24.02.2022, з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04.04.2022 Постанову №18 доповнено, зокрема, пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року; 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
У подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07.06.2022 цифри « 90» було замінено цифрами « 120», а з 07.07.2022 цифри « 120» замінено цифрами « 180» (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07.06.2022 по 07.07.2022 - 120 календарних днів, з 07.07.2022 - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022.
Отже, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 07.02.2019 до 04.04.2022 (включно) становлять 365 календарних днів.
Поряд з цим, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що звернення ТОВ «Мостобудівельна механізація» до продавця з листами від 30.05.2022 №81 та від 04.07.2022 №111 не можуть бути підставою для зупинення нарахування пені, оскільки відповідно до умов договору у випадку припинення договору внаслідок обставин непереборної сили та непоставки товару на дату такого припинення, продавець повинен повернути покупцю отриману оплату за цим договором протягом 10 (десяти) днів з дати отримання письмового повідомлення. Проте, нерезидент LOCATELLI CRANE S.R.L. повернув валютні кошти ТОВ «Мостобудівельна механізація» в сумі 35 000,00 євро лише 11.11.2022, тобто з порушенням законодавчо встановлених строків.
За правилами частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Згідно із частиною сьомою статті 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за такими документами строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Суд зазначає, що позивачем не надано висновка центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, щодо подовження термінів розрахунків по вказаному контракту, а також документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовних заяв резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним контрактом.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд констатує правомірність нарахування позивачу пені на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 1985/Ж10/31-00-07-03-02-20, а тому не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування такого повідомлення-рішення.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, зокрема, судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову такі судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Однак, із урахуванням того, що у суду відсутні підстави для задоволення позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.