про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2026 року м. Київ № 320/1819/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, у якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України стосовно не виплати при звільненні ОСОБА_1 усіх належних їй на день звільнення видів грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі.
2. Зобов'язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 грудня 2015 по 28 лютого 2018 рр. включно з визначенням в якості «базового місяця» січень 2008 року.
3. Зобов'язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію різницю) у розмірі 4 463,15 грн на місяць за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно, та за період з 01.01.2024 року по 26.09.2025 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
4. Зобов'язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) місячногогрошового забезпечення за 2020 р., 2021 р., 2022 р., з 01.01.2023 р. по 20.05.2023 р., та з 18.06.2025 р. по 26.09.2025 р. із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2020, 2021, 2022, 2023 та 2025 року.
5. Зобов'язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки з включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», допомогу на оздоровлення за 2018, 2019, 2024 та 2025 рр. з включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію-різницю), а також - допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 рр. на підставі перерахованого із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом відповідно, на 1 січня 2020, 2021, 2022 та 2023 рр., та з урахуванням (крім 2023 р.) індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію-різницю) в складі місячного грошового забезпечення.
6. Зобов'язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням перерахованого із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2025 р. місячного грошового забезпечення, та раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсації за 105 невикористаних нею календарних днів щорічних основних відпусток за 2022, 2023, 2024 та 2025 рр.
7. Зобов'язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок (з урахуванням перерахованого із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2025 р. місячного грошового забезпечення, та раніше здійснених виплат) та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні.
8. Зобов'язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України при здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 усіх належних їй коштів - одночасно компенсувати утриманий з останньої податок на доходи фізичних осіб, згідно з Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення Позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку не нарахуванням та невиплатою індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно з визначенням в якості «базового місяця» січень 2008 року, не нарахуванням та невиплатою індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно, та за період з 01.01.2024 року по 26.09.2025 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, неперерахунок та невиплата місячного грошового забезпечення за 2020, 2021 та 2022 роки, невиплата допомоги на оздоровлення у 2016, 2017, 2020, 2021, 2022 та 2023 роках, неперерахуток та невиплата компенсації за 105 невикористаних календарних днів щорічних основних відпусток у 2022, 2023, 2024 та 2025 роках та неперерахунок і невиплата одноразової грошової допомоги при звільненні позивачки.
Судом встановлено, що позивачка проходила службу до 26 вересня 2025 року.
Таким чином, дізнавшись про порушення своїх прав, з огляду на приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, позивач мав звернутися до адміністративного суду за захистом свого права протягом місяця.
Позовна заява представником позивача подана 11.12.2025 року з використанням підсистеми "Електронний суд".
Суд звертає увагу позивача на той факт, що отримання листа-відповіді від відповідача на запит про виплату індексації позивачу не є тим моментом з якого необхідно відраховувати строк звернення до суду, оскільки триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску такого строку із наданням підтверджуючих доказів.
При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 у справі №320/1819/26 - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.