про відмову в ухваленні додаткового рішення
28 січня 2026 року м. Київ справа № 320/33932/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала вказана адміністративна справа.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі № 320/33932/25 вирішено:
1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з урахуванням раніше проведених виплат.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення частини позовних вимог, оскільки судовим рішенням від 24.12.2025 не вирішено питання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та за заявою про поновлення строку звернення до суду.
Розглядаючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заява про ухвалення додаткового судового рішення розглядається в письмовому провадженні.
Так, ч. 1 ст. 252 КАС передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення, згідно норм частини другої зазначеної статті, може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначено, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Отже, з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що додаткове судове рішення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою статті 252 КАС, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Суд зазначає, що рішенням від 24.12.2025 у справі № 320/33932/25 вирішено всі вимоги, заявлені позивачем у межах поданого позову, у повному обсязі.
Насамперед суд відзначає, що клопотання про подання звіту не є позовною вимогою (фактичною вимогою позивача до відповідача, яка звернена через суд), а носить процесуальний характер.
Водночас, посилання позивача у поданій заяві на те, що до ухвалення судового рішення ним нібито подавалися заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання судового рішення, а також заява про поновлення строку звернення до суду, суд визнає необґрунтованими.
Натомість суд звертає увагу, що зазначені твердження не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи не містять відповідних заяв, а наявна інформація в автоматизованій системі документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» не підтверджує факт їх надходження до суду, суд наголошує, що задоволення вимог, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи по суті, не може слугувати підставою для ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин відсутні правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС, у разі відмови в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Водночас суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 382-1 КАС, заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду або за клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення має самостійний процесуальний порядок та інший характер судового розгляду, ніж ухвалення додаткового рішення, що унеможливлює її розгляд у межах заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 320/33932/25 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1 В задоволенні представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.