28 січня 2026 року № 320/11140/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про скасування рішення,
Приватне підприємство "Будпостач" звернулося до Київського окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Черкаської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 11.01.2024 №UA902080/2024/000003/2 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним підприємством «Будпостач» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту. Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих ПП «Будпостач» товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, в результаті чого було збільшено митні платежі на суму 181859,76 грн. та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Вказує, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення всіх обов'язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
11.01.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080800078U1 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 54500,16 доларів США.
Разом з митною декларацією подано наступні документи:
Контракт від 06.11.2018 №1127 між позивачем та компанією LILING RUIXIANG CERAMICS INDUSTRIAL CO. LTD (Китай);
Прайс лист продавця від 07.04.2023 щодо ціни товару;
Комерційний інвойс від 12.09.2023 №RXS197-1&RXS178;
Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 20.07.2023 №151 про оплату товару;
Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.09.2023 №18 про оплату товару;
Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.10.2023 №134 про оплату товару;
Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk А/S (Данія);
Коносамент від 13.11.2023 №231142352;
Рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 09.11.2023 №5653281089 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 09.11.2023 №5653281090 для оплати послуг з перевезення товарів;
Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 17.11.2023 №5653284398 для оплати послуг з перевезення товарів;
Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 20.11.2023 №11;
Залізничну накладну УМВС від 27.11.2023 №06016;
Транзитну декларацію форми ТІ від 17.11.2023 23PL322080NS6AC1V1;
Транзитну декларацію форми ТІ від 17.11.2023 23PL322080NS6AC4E3;
Транзитну декларацію форми ТІ від 17.11.2023 23PL322080NS6ACDD6;
Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 13.12.2023;
Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні від 20.11.2023;
Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 27.12.2023;
Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 27.12.2023;
Акт про проведення огляду товарів від 13.12.2023;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №017 від 10.02.2023;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №040 від 28.03.2023;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №051 від 20.04.2023;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №064 від 19.05.2023;
Декларація митної вартості.
11.01.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №993741, у якому зазначив, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
11.01.2024 у відповідь на електронне повідомлення №993741 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
11.01.2024 Черкаською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000003/2, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів чашки за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 1,40 доларів США за кг та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000004.
Не погоджуючись з рішенням митного органу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 та 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частини першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз положень статей 53, 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.
Також, суд зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У митниці є обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При поданні митної декларації позивачем було надано, зокрема, контракт від 06.11.2018 №1127 між позивачем та компанією LILING RUIXIANG CERAMICS INDUSTRIAL CO. LTD (Китай); прайс лист продавця від 07.04.2023 щодо ціни товару; комерційний інвойс від 12.09.2023 №RXS197-1&RXS178; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 20.07.2023 №151 про оплату товару; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.09.2023 №18 про оплату товару; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.10.2023 №134 про оплату товару; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk А/S (Данія); коносамент від 13.11.2023 №231142352; рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 09.11.2023 №5653281089 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 09.11.2023 №5653281090 для оплати послуг з перевезення товарів; інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 17.11.2023 №5653284398 для оплати послуг з перевезення товарів; довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 20.11.2023 №11; залізничну накладну УМВС від 27.11.2023 №06016; транзитну декларацію форми ТІ від 17.11.2023 23PL322080NS6AC1V1; транзитну декларацію форми ТІ від 17.11.2023 23PL322080NS6AC4E3; транзитну декларацію форми ТІ від 17.11.2023 23PL322080NS6ACDD6.
Відповідно до умов контракту №1127, продавець виробляє та продає, а покупець купує з доставкою на територію України морським транспортом (доставка на умовах FOB, згідно правил INCOTERMS-2010) товари торгівельної марки Vittora відповідно до проформи-інвойса чи інвойса, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість товару, строк поставки товару та порядок платежів.
Загальна вартість контракту становить 5 000 000 доларів США.
Вартість товару встановлюється в доларах США та включає вартість тари, маркування, пакування, отримання усієї товаро-супровідної документації, завантаження товару на транспортний засіб, транспортування згідно умов поставки, вказаних в проформі-інвойсі чи інвойсі.
Як зазначає представник відповідача, у поданих до митного оформлення платіжних інструкціях від 07.09.2023 № 18, від 20.07.2023 №151, від 19.10.2023 №134 у графі «призначення платежу» зазначено посилання лише на зовнішньоекономічний договір.
Загальна сума оплати згідно платіжних інструкцій становить 116943,92 доларів США, в той час як інвойс від 12.09.2023 № RXS197-1&RXS178 виставлений на суму 54500,16 доларів США.
За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни товару відповідно відомостей наданих платіжних інструкцій не відповідає числовому значенню вартості партії оцінюваного товару, яка на умовах 100 % передплати підлягає сплаті відповідно рахунка від 12.09.2023 № RXS197-1&RXS178, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати відомості наданих платіжних інструкцій з партією оцінюваного товару, а надані платіжні інструкції не відповідають умовам ч. 2 статті 53 Митного кодексу України.
Проте, суд зазначає, що вказані розбіжності щодо оплати товарів та платіжних доручень стосуються умов оплати товарів, але розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №820/3767/16, адміністративне провадження №К/9901/18588/18.
До того ж, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Зі змісту електронного повідомлення від №993741 від 11.01.2024 та графи 33 оскаржуваного рішення митний орган також посилається як на підстави для витребування додаткових документів на наступні обставини.
Для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано:
рахунки від 09.11.2023 № 5653281089 та №5653281090, від 17.11.2023 №5653284398 від імені «MAERSK A/S» та «Мерск Україна ЛТД» та довідку транспортних витрат від 20.11.2023 №11.
За результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено:
- в рахунку від 17.11.2023 №5653284398 від імені MAERSK A/S заявлені відомості «Documentation fee» та «Terminal Handling Service», що є відомостями на обробку товарів;
- в наданих до митного оформлення рахунках від 09.11.2023 № 5653281089 та №5653281090, від 17.11.2023 №5653284398 від імені «MAERSK A/S» та «Мерск Україна ЛТД», відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження;
- відповідно відомостей коносамента від 13.11.2023 №231142352, залізничної накладної від 27.11.2023 №06016 партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт Yantian (Китай) - порт Гданськ (Польща) , «ПКП ЛХС Замость Бортатиче» (Польща) - п/п Володимир Волинський - Хрубешув.
Відповідно відомостей коносамента від 13.11.2023 №231142352 вартість фрахту підлягає оплаті в порту Гданськ (Польща).
Разом з тим, відповідно відомостей довідки про витрати на транспортування від 20.11.2023 №11; рахунків від 09.11.2023 № 5653281089 та №5653281090, від 17.11.2023 №5653284398 від імені «MAERSK A/S» та «Мерск Україна ЛТД» зазначені в них витрати на транспортування стосуються маршруту Гданськ (Польща) - «Грубешів-Ізов (Польща/Україна)».
Таким чином, з урахуванням дійсного маршруту транспортування партії оцінюваних товарів порт Yantian (Китай) - порт Гданськ (Польща), «ПКП ЛХС Замость Бортатиче» (Польща) - п/п Володимир-Волинський - Хрубешув, в наданих декларантом документах на підтвердження витрат на транспортування відсутні відомості про вартість витрат на транспортування на відрізку маршруту від порт Гданськ (Польща) - «ПКП ЛХС Замость Бортатиче» (Польща) - п/п Володимир Волинський - Хрубешув, у тому числі щодо вартості витрат на навантаження пов'язаних із перевантаженням партії оцінюваних товарів на залізничній станції «ПКП ЛХС Замость Бортатиче» (Польща).
Отже, митний орган посилається на розбіжності щодо вартості перевезення товарів, як на підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.
Водночас, суд зазначає, що Митним кодексом України не визначено документи, що підтверджують вартість перевезення товарів.
Як вбачаєтьбся з матеріалів справи, митному органу була надана довідка експедитора ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 20.11.2023 №11, у якій зазначено вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 102143,76 грн та 4906,99 доларів США, що включені до митної вартості.
Митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.
Також суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про відсутність відомостей про вартість витрат на навантаження, пов'язаних із перевантаженням партії оцінюваних товарів на залізничній станції, оскільки як стверджує сам відповідач, в рахунку від 17.11.2023 №5653284398 від імені MAERSK A/S заявлені відомості «Documentation fee» та «Terminal Handling Service». Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща на суму 652,61 доларів США зазначені у довідці ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 20.11.2023 №11.
Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданську, Польща в розмірі 652,61 доларі США включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.
Аналіз положень статей 53, 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).
В даному випадку, митному органу були надані документи, що передбачені ст. 53 МК України та містили дані, на підставі яких визначено кількість і ціну партії товару.
Оскільки подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, суд вважає, що у відповідача не було підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Таким чином, висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту, на думку суду, є помилковими.
На думку суду, митним органом не доведено, що митну вартість неможливо встановити на підставі поданих позивачем документів (зовнішньоекономічного контракту та специфікації до нього, інвойсу, платіжного доручення), як це зазначено у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, на підставі викладеного, суд виходить з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим статтею 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Суд зазначає, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню іншого методу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На переконання суду відповідач не довів правомірності свого рішення.
За таких обставин, перевіривши рішення відповідача про коригування митної вартості товарів на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Будпостач» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е. кім. 314, код ЄДРПОУ 24267110) Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 11 січня 2024 року №UA902080/2024/000003/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, код ЄДРПОУ 44005652) на користь Приватного підприємства «Будпостач» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е. кім. 314, код ЄДРПОУ 24267110) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.