ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" січня 2026 р. справа № 300/8952/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративні справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/8952/24 від 05.06.2025.
Вказана заява обґрунтована тим, що заявник отримав лист від Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, де зазначено що остання не є стороною у справі №300/8952/24. Вважаючи, що Управлінням Державної міграційної служби в Івано-Франківській області рішення суду не виконується безпідставно, заявник просить здійснювати судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 300/8952/24.
Розглянувши подану заяву та матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2025, яке набрало законної сили 10.09.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Державної міграційної служби України, оформлену листом за № УКЦ-С-922-24/6.4/7283-24 від 01.11.2024, щодо прийняття в ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства;
- зобов'язано Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.10.2024 щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням наведених у мотивувальній частині даного судового рішення висновків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема статтею 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Приписами частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Положення даних норм дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також звертає увагу, що позивач неодноразово звертається до суду із заявами про встановлення судового контролю за відсутності нових обставин, які б свідчили про ухилення від виконання судового рішення або необхідність застосування додаткових процесуальних механізмів впливу.
Такі дії не відповідають завданню адміністративного судочинства щодо своєчасного, ефективного та остаточного вирішення публічно-правового спору та не можуть бути підставою для повторного вирішення питання, яке вже було предметом судової оцінки.
З огляду на викладене, подана заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 381-1, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №300/8952/24 від 05.06.2025, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Остап'юк С.В.