29 січня 2026 року Справа № 280/7805/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФЕКТОРІ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Запорізька міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФЕКТОРІ» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Запорізька міська рада (далі - третя особа), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви (у примірнику для суду та копії у кількості сторін або докази надсилання у разі подання позову в електронній формі) у якій уточнити (конкретизувати) зміст позовних вимог, у відповідності до вищенаведених зауважень суду, зазначити на стороні позивача або відповідача має вступити у справу третя особа Запорізька міська рада та яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки цього органу; належним чином засвідчені докази на підтвердження ознайомлення з оскаржуваним витягом та (у випадку пропуску шестимісячного строку звернення до суду) обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
19 вересня 2025 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву.
Позивач відповідно до уточненого позову просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо формування Витягу № НВ-2300051832024 від 09.04.2024 без урахування локальних понижуючих коефіцієнтів.
Визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300051832024 від 09.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та видати новий витяг щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:022:0140 із застосуванням наступних понижуючих коефіцієнтів, передбачених Додатком 2 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7: п. 12 - зона залягання ґрунтових вод
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що не погоджується з діями відповідача при формуванні оскаржуваного витягу, оскільки не застосовані локальні фактори, відображені у Генеральному плані м. Запоріжжя та існуючі на момент формування витягу. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10 жовтня 2025 року від третьої особи надійшли пояснення щодо позову. Проти позову третя особа заперечує у повному обсязі. Позовні вимоги, обставини справи та їх правову оцінку, які викладені позивачем та представлені суду, третя особа - не визнає у повному обсязі. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є документом, сформованим на підставі даних Державного земельного кадастру України, станом на дату його формування, а відтак носить інформаційний характер. У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов'язків якого належить надання зазначених витягів. Третя особа просить відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
14 жовтня 2025 року та 16 жовтня 2025 року відповідач подав відзиви на позовну заяву, в яких заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах міста Запоріжжя, виконується відповідно до Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста, виконаної Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя у 2013 році (Технічна документація) відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 за № 213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельним ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлового-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (які були чинні на момент складання технічної документації). 10.11.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методика). Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-2300051832024 від 09.04.2024, сформований відповідно до даних вищевказаної технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя з урахуванням положень Методики. Позивач, на підтвердження обставини, пов'язаної із місцезнаходженням земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 в трьох зонах, які були зазначені в прохальній частині позову, долучив до позову доказ у вигляді Схеми існуючих планувальних обмежень м. Запоріжжя. Додана позивачем до позову схема створена у часі значно пізніше, аніж затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7 Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя. За результатами розроблення та затвердження названої містобудівної документації зміни до існуючої Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя не вносились, а відповідне рішення міської ради з цього приводу не ухвалювалось. Відповідач не заперечує проти того, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 розташована у санітарно-захисній зоні, під час формування оскаржуваного витягу відповідачем був застосований коефіцієнт 0,80. Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 не розташована в зоні близького залягання ґрунтових вод, в оскаржуваному витязі не було необхідності застосовувати коефіцієнт 0, 90. Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 не розташована в зоні затоплення паводком. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
15 жовтня 2025 року позивачем надана до суду відповідь на відзив. Викладені у відзиві заперечення позивач вважає такими, що не ґрунтуються на нормах права та не спростовують доводів позовної заяви. Нормативна грошова оцінка має проводитись на підставі чинної технічної документації, затвердженої відповідним рішенням міської ради (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»). Використання застарілих параметрів (Км3, базових цін, коефіцієнтів) є методологічним порушенням. Аналіз картографічних матеріалів Генерального плану м. Запоріжжя та Схеми планувальних обмежень свідчить, що земельна ділянка кадастровий №2310100000:02:022:0140 одночасно знаходиться у трьох спеціальних зонах: зоні впливу високого рівня ґрунтових вод (
16 жовтня 2025 року та 17 жовтня 2025 року відповідачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву та клопотання про долучення доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання відзиву.
Розглянувши подану заяву та надані докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання відзиву, суд з урахуванням положень частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, вважає за можливе поновити відповідачу пропущений строк на подачу відзиву на позовну заяву та прийняти подані відзиви до розгляду.
17 жовтня 2025 року відповідач надав до суду заперечення, які полягають, зокрема, у нижченаведеному. Відповідач стверджує про те, що відносно застосування коефіцієнту 0, 80 (розташування земельної ділянки у санітарно-захисній зоні) спору не існує, адже вказаний коефіцієнт був застосований в оскаржуваному витязі. Зазначена позивачем схема входить до складу містобудівної документації у вигляді Проекту внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя, який затверджено рішенням 21 сесії Запорізької міської ради 27.09.2017 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя» та внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4» та не може входити до складу Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
09.04.2024 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області сформовано Витяг № НВ-2300051832024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140, площею 1,4458 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 15.
У витязі зазначена нормативна грошова оцінка - 15 196 080,90 грн у цінах 2024 року.
При формуванні витягу застосовані наступні значення коефіцієнтів локальних факторів:
- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення (Км3=1.1) Пер. (0.67%) -1,00,
- у прирейковій зоні (ділянка прилягає до вітки, відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) (Км3=1.05) Пер.(99.68%) - 1,05,
- на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см. при потужності понад два метри - 0,85,
- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,80,
- у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів (Км3=0.9) Пер.(86.41%) - 0,91.
Сукупний коефіцієнт Км3: 0.65.
У зв'язку з неврахуванням під час формування витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту за локальним фактором: п. 12 - зона залягання ґрунтових вод
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (тут і надалі, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1378-IV) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Відповідно до статті 2 Закону № 1378-IV правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Статтею 5 Закону № 1378-IV передбачено, зокрема, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види:
бонітування ґрунтів;
грошова оцінка земельних ділянок.
Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено приписами ст. 18 Закону № 1378-IV.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Так, у межах даної справи судом встановлено та сторонами не заперечується, що керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оцінку земель», Податковим кодексом України, Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213 «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (із змінами та доповненнями) та розглянувши технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розроблену Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Запорізька міська рада рішенням № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», вирішено:
- затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя.
- затвердити схему основних агровиробничих груп грунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя.
- затвердити базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 гривень (двісті тридцять дев'ять грн. 50 коп.), та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 гривень (двісті дев'яносто дев'ять грн. 14 коп.).
- затвердити економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя. В місті Запоріжжі 371 економіко-планувальна зона.
- затвердити значення коефіцієнтів місцерозташування Км2 згідно з додатком 1.
- затвердити значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2.
- ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.
- нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
- Головне управління Держземагентства у Запорізькій області забезпечує оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя.
Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель» встановлює Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147.
Згідно із п. 20 Методики, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов'язків якого належить надання зазначених витягів.
У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.
Відповідно до п. 3 Методики нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,
де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;
Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;
Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;
Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;
Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
Відповідно до положень пункту 9, 10 Методики коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, диференціюється за оціночними районами.
Вся територія, що перебуває в межах юрисдикції сільської, селищної, міської ради або в межах території територіальної громади, поділяється на оціночні райони, що мають переважно однотипні функціонально-планувальні якості та обмежені природними (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенними (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо), адміністративними (межі територій сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та іншими (межі кадастрових кварталів тощо) межами та рубежами. Під час виділення меж оціночних районів можуть використовуватися матеріали опорних планів генеральних планів населених пунктів (за наявності).
Оціночні райони виділяються як замкнені полігони, межі яких не перетинаються. Межі оціночних районів не можуть перетинати межі сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад. Підлягають виділенню в окремі оціночні райони:
смуги відведення магістральної залізниці (за винятком вокзалів та привокзальних площ);
землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами;
смуги відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів;
смуги відведення ліній електропередачі напругою 220 кВ і вище.
Площа оціночного району не може перевищувати 1000 гектарів.
Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням таких груп факторів:
неоднорідність функціонально-планувальних якостей території;
доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку;
рівень інженерного забезпечення та благоустрою території (наявність і можливість підключення об'єктів нерухомості до мереж водо-, електро-, газо-, теплопостачання та водовідведення);
рівень розвитку сфери обслуговування населення (доступність основних закладів соціальної інфраструктури (школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, інші об'єкти соціальної інфраструктури);
екологічна якість території (рівень забруднення повітря, ґрунтів, акустичне та електромагнітне забруднення, площа санітарно-захисних зон, а також площа зелених насаджень загального користування, водних акваторій і місць відпочинку);
складність фізико-географічних та геоморфологічних умов (наявність ярів, крутосхилів, підтоплення тощо);
привабливість середовища (різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам'яток тощо).
Для кожної групи факторів оцінки встановлюється ваговий коефіцієнт, значення якого залежить від географічних та містобудівних особливостей території сільської, селищної, міської ради або території територіальної громади як об'єкта проведення оцінки. Сума вагових коефіцієнтів групи факторів оцінки дорівнює 1.
При цьому, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
У Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 (яке є чинним на теперішній час) затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3:
1. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,12.
2. Розташування земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1,10.
3. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,08.
4. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,05.
5. Розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) 1,05.
6. Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,95.
7. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водопостачанням 0,95.
8. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водовідведенням 0,95.
9. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,95.
10. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95.
11. Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил більш 20% 0,85.
12. Земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів 0,90.
13. Земельна ділянка розташована в зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад 2 м) 0,90.
14. Земельна ділянка розташована на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв см при потужності понад 2 м 0,85.
15. Земельна ділянка розташована в зоні значної заболоченості з грунтовим живленням, що важко осушується 0,90.
16. Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри понад 10м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75.
17. Земельна ділянка розташована на намивних територіях 1,02.
18. Земельна ділянка розташована в межах заповідної території 1,15.
19. Земельна ділянка розташована в зоні регулювання забудови 1,10.
20. Земельна ділянка розташована в зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,10.
21. Земельна ділянка розташована в зоні охорони поодиноких пам'яток 1,08.
22. Земельна ділянка розташована у межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи) 1,10.
23. Земельна ділянка розташована у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон) 1,07.
24. Земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні* 1,02.
25. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.
26. Земельна ділянка розташована в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,90.
27. Земельна ділянка розташована в зоні перевищення припустимого рівня шуму 0,90.
28. Земельна ділянка розташована на території забруднення ґрунтів важкими металами 0,90.
Судом встановлено, що у витягу з технічної документації відповідачем застосовані наступні значення коефіцієнтів локальних факторів:
- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення (Км3=1.1) Пер. (0.67%) -1,00,
- у прирейковій зоні (ділянка прилягає до вітки, відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) (Км3=1.05) Пер.(99.68%) - 1,05,
- на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см. при потужності понад два метри - 0,85,
- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,80,
- у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів (Км3=0.9) Пер.(86.41%) - 0,91.
Сукупний коефіцієнт Км3: 0.65.
Позивач не погоджується з діями відповідача при формуванні витягу, оскільки не врахований локальні коефіцієнти: п. 12 - зона залягання ґрунтових вод
У відзиві на позовну заяву відповідач пояснює, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 розташована у санітарно-захисній зоні, під час формування оскаржуваного витягу відповідачем був застосований коефіцієнт 0,80, не розташована в зоні близького залягання ґрунтових вод, не розташована в зоні затоплення паводком. Зазначена позивачем схема не може входити до складу Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя розроблена ДП «Діпромісто» та затверджена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», якою затверджено нормативну грошову оцінки земельних ділянок, розташованих в межах міста Запоріжжя та є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.
Отже, під час формування оскаржуваного витягу відповідач правомірно використовував саме наявну технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджену відповідним органом місцевого самоврядування.
Посилання позивача на зони планувальних обмежень відповідно до схеми існуючих планувальних обмежень, яка є графічним матеріалом містобудівної документації до «Проекту внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя» та внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4, не є обґрунтованими, оскільки відповідачем використовується саме економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя та технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконана Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, затверджені рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».
Судом досліджені надані до матеріалів справи фрагмент схеми економіко-планувального зонування, фрагмент зі схеми прояву локальних факторів оцінки (інженерно-геологічні фактори) в збільшеному розмірі та встановлено, що дійсно, як повідомляє відповідач, вказана земельна ділянка в економіко-планувальній зоні (364), розташована у санітарно-захисній зоні, не розташована в зоні близького залягання ґрунтових вод, не розташована в зоні затоплення паводком.
Відтак, при формуванні спірного витягу про нормативну грошову оцінку земель відповідачем правомірно врахований коефіцієнт розташування земельної ділянки в санітарно-захисній зоні 0,80.
Враховуючи вищенаведене, витяг про нормативну грошову оцінку земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, що оскаржується позивачем сформований правомірно, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФЕКТОРІ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Запорізька міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФЕКТОРІ» (вул.Шевченко, буд. 10, м. Дніпро, 49044; код ЄДРПОУ 42802041),
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул.Українська, 50, м.Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 39820689),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915).
Повне судове рішення складено 29.01.2026.
Суддя Б.В. Богатинський