28 січня 2026 року Справа № 280/575/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд.7, код ЄДРПОУ 13559341)
про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком №084450006359 від 30.12.2025;
зобов'язати відповідачів зарахувати позивачу до загального стажу період роботи з 02.06.1989 по 01.11.1992 в повному обсязі згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 15.06.1978 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 24.12.2025 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.
Отже, за одну позовну вимогу немайнового характеру належить сплачувати 1064,96 грн (3328,00Ч0,4Ч0,8).
В матеріалах справи відсутні як докази сплати судового збору, так і докази звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, на обґрунтування якого вказує, що майновий стан позивачки не дозволяє сплатити судовий збір. Так, позивачка наразі опинилася в скрутному матеріальному становищі, не має змоги працювати через вік та супутні захворювання, у зв'язку з чим не має доходу взагалі. Фінансова неспроможність позивачки підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 20.01.2026, з яких вбачається відсутність доходів позивачки у 2025 році, а єдиними коштами, які отримувала позивачка є благодійна допомога. Зокрема, позивачкою отримано у 2025 році грошову допомогу від Міжнародного благодійного фонду КАРІТАС УКРАЇНИ у сумі 9000,00 грн. Звертає увагу суду, що вказана грошова допомога у 2025 році надавалась найбільш вразливим категоріям населення на опалення. Позивачка отримала вказані кошти, оскільки відносилась до вразливої категорії населення: як особа, яка постраждала внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що підтверджується довідкою від 22.12.2022 №2304-5002439748 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Також зазначає, що позивачка отримує щомісячно соціально допомогу особам, які не мають права на пенсію у розмірі 2361,00 грн. Враховуючи існуючій у позивачки статус внутрішньо переміщеної особи, просимо суд при розгляді цього клопотання врахувати, що позивачка внаслідок збройної агресії російської федерації проти України змушена забезпечувати себе не тільки продуктами харчування та ліками, а й мінімальними та життєво необхідними засобами для існування, оскільки в похилому віці змушений був покинути своє постійне місце проживання і, відповідно, все майно, що нажито ним, що ставить Позивачку у тяжке матеріальне становище.
З приводу наданого клопотання суддя зазначає наступне.
Суд, за правилами ч.1 ст.133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Стаття 133 КАС України також передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд наголошує, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд встановив, що позивач не додав до заяви про звільнення від сплати судового збору належних доказів, на підставі яких можливо було встановити його скрутне матеріальне становище, чи інші обставини на підставі яких, суд міг би звільнити від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Суд зазначає, що такими доказами можуть слугувати, зокрема довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (за період з січня по грудень 2025 року) тощо.
До того ж, з інформації з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5) суд встановив, що ОСОБА_1 за січень-вересень 2025 року отримала прибуток у розмірі 43999,20 грн.
Отже, сума 1064,96 грн, яка підлягає сплаті позивачем за подання даного позову, не перевищує 5% її річного доходу.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду документу про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу «*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак