29 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/10417/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
30 грудня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: « 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ: 20453063) щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) допомоги малозабезпеченої сім'ї на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заборгованість, яка виникла з 01 серпня 2025 року; 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ: 20453063) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) допомоги малозабезпеченої сім'ї на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заборгованість, яка виникла з 01 серпня 2025 року.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року було витребувано докази в даній адміністративній справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що є матір'ю п'ятьох дітей, які проживають разом із нею та її чоловіком та перебувають на їх утриманню, що підтверджується відповідними доказами. Позивач звернулася до відповідача із заявою з усіма необхідними документами щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, однак їй було відмовлено у зв'язку з тим, що у складі сім'ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЄСВ сумарно протягом 3 місяців. Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки нею відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, а тому вона має право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що оскільки у складі сім'ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЄСВ сумарно протягом 3 місяців, відсутні підстави для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 31 травня 2008 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 31 травня 2008 року зроблено запис №234, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с. 17).
За час спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народилися діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.а.с. 18-22).
31 травня 2024 року у місті Ужгород, між Головним управлінням ДПС у Закарпатській області (Сторона 1) та ОСОБА_7 (Сторона 2) укладено Договір № D2407019100004 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який визначає порядок і умови участі Сторони 2 у системі пенсійного страхування, соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, страхування від нещасного випадку та на випадок безробіття. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу II зазначеного Договору Сторона 2 має право отримувати від Сторони 1 підтвердження сплати єдиного внеску, у тому числі в письмовій формі. Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу II Договору Сторона 2 має право оскаржувати в установленому законодавством порядку дії Сторони 1, її посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Також згідно з пунктом 1 Розділу IV Договору Сторона 2 набуває права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а саме: за умови виконання Стороною 2 умов цього Договору вона має право на врахування сплачених сум відповідно до цього Договору при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсії призначаються відповідно до статей 26-45, 114 та 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У межах зазначеного Договору Сторона 2 взяла на себе обов'язок сплачувати єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску щомісяця, у строки та порядку, передбачені Договором та законодавством України. При цьому мінімальна заробітна плата на момент укладення Договору становила 8000 грн, а розмір єдиного внеску - 22 %, що відповідало сумі 1 760 грн на місяць. Графік сплати внесків та реквізити рахунку визначені Договором і забезпечували чіткість фінансових зобов'язань (а.с.а.с. 23-27).
Надалі, 10 лютого 2025 року, між ОСОБА_1 та Головним управлінням ДПС у Закарпатській області укладено Договір № D2507029100003 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яким встановлено обов'язок сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за кожен місяць дії договору. Зазначений договір визначив порядок та строки сплати єдиного внеску, графік платежів, а також врегулював фінансові зобов'язання, пов'язані з добровільною участю у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.а.с. 28-31).
У подальшому, 30 травня 2025 року між ОСОБА_7 та Головним управлінням ДПС у Закарпатській області укладено Договір № D2507019100018, яким підтверджено обов'язок Сторони 2 щомісяця сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі відповідно до графіка та реквізитів, встановлених договором. Виконання умов цього договору випливає з попередніх договорів і підтверджує правомірність дій Позивача, а також обґрунтованість вимог щодо врахування сплачених сум єдиного внеску протягом усього періоду дії договорів (а.с.а.с. 32-35).
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Розглянувши заяву позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, прийнято рішення № 1477670300-2025-2 від 27 серпня 2025 року, яким відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, у зв'язку з відсутністю сплати мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (а.с. 61).
Позивач не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернулася із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 частиною 1 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям спрямований Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-III.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї. Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» визначені Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Постанова № 250).
Згідно із пунктом 1 Постанови № 250 цей Порядок визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 250 державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
За приписами пункту 3 Постанови № 250 призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім' ї.
Пунктом 5 Постанови № 250 передбачено, що для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: - заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; - декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); - довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; -довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Відповідно до пункту 9 Постанови № 250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців.
Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім' ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632.
Державна соціальна допомога, у зазначеному випадку, призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців.
У свою чергу, пунктом 10 Постанови №250 визначено умови, за наявності яких державна соціальна допомога не призначається.
Зокрема, згідно із пунктом 10 підпунктом 1 Постанови №250 державна соціальна допомога не призначається, якщо: у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи, зокрема: сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців.
Отже, вказана державна соціальна допомога надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї за умови надання усіх необхідних документів, перелік яких встановлено Порядком. Проте, у разі якщо у складі сім' ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі єдиного соціального внеску сумарно протягом трьох місяців така допомога не надається.
Окрім того, відповідно до Конституції України Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до статті 1 цього Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з оскаржуваного рішення № 1477670300-2025-2 від 27 серпня 2025 року, позивачу було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, у зв'язку з відсутністю сплати мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (а.с. 61).
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 15 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із статтею 10 частиною 1 пунктом 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5' 1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Головним управлінням Закарпатській області укладено типовий договір № D2507029100003 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від 10 лютого 2025 року, згідно умов якого позивачем щомісячно сплачується єдиний внесок у сумі не менше мінімального розміру страхового внеску (а.с.а.с. 28-31).
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_7 та Головним управлінням Закарпатській області укладено типовий договір № D2407019100004 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від 31 травня 2024, згідно умов якого ОСОБА_7 щомісячно сплачується єдиний внесок у сумі не менше мінімального розміру страхового внеску (а.с.а.с. 23-27).
Сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування позивачем у межах добровільної участі підтверджується квитанціями, зокрема: квитанцією № 9334-9425-4919- 5975 від 16 липня 2025 року за лютий 2025року на суму 1760 грн; квитанцією № 9334-9425-8624-8424 від 16 липня 2025 року за березень 2025 року на суму 1760 грн; квитанцією № 9334-9426-0769-1063 від 16 липня 2025 року за квітень 2025 року на суму 1760 грн; квитанцією № 9334-9427-5809-4659 від 16 липня 2025 року за травень 2025 року на суму 1760 грн; квитанцією № 9334-9426-3380-6936 від 16 липня 2025 року за червень 2025року на суму 1760 грн, квитанцією № 9334-9124-5585-8972 від 16 липня 2025 року за червень 2025 року на суму 1760 грн (а.с.а.с. 38-43).
Також квитанціями до платіжних інструкцій на переказ готівки підтверджується внесення єдиного внеску, а саме: квитанцією № ПН4077000 від 07 травня 2025 року на суму 5280 грн із призначенням платежу - єдиний соціальний внесок за січень, лютий та березень 2025 року; квитанцією № ПН4077003 від 07 травня 2025 року на суму 1760 грн із призначенням платежу - єдиний соціальний внесок за квітень 2025 року; квитанцією № ПН4077006 від 07 травня 2025 року на суму 1760 грн із призначенням платежу - єдиний соціальний внесок за травень 2025 року (а.с.а.с. 44-46).
Також, листом Головного управління ДПС Закарпатській області від 30 жовтня 2025 року підтверджено, що позивачем сплачено єдиного внеску за період з 13 січня 2025 року по 16 липня 2025 року (а.с. 31).
Вказаними документами підтверджено сплату позивачу єдиного соціального внеску в мінімальному розмірі сумарно протягом трьох місяців.
Однак, як вбачається з рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, відповідачем не надано належної оцінки наданим позивачем документам, не зазначено причин їх невідповідності чи неналежності та не зазначено підстав не прийняття до уваги цих документів.
Відповідно до статті 9 частини 2 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що для належного захисту прав позивача необхідно, керуючись приписами статті 9 частини 2 КАС України, вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення № 1477670300-2025-2 від 27 серпня 2025 року.
Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути вмотивованим.
При цьому, з оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідачем було надано оцінку всім поданим доказам під час розгляду заяви позивача про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Водночас суд не вправі підміняти суб'єкта владних повноважень та самостійно здійснювати перерахунок чи розрахунок заборгованості з виплати допомоги малозабезпеченої сім'ї.
Отже, враховуючи, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача, повторно розглянути заяву позивача про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 1477670300-2025-2 від 27 серпня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко