26 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/236/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
за участю:
секретаря судового засідання Фозекош В.В.
позивача: представник - Борсенко О.В.,
відповідача: представник - Крупа-Газуда М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 18.10.2024 №00011018/07-16-07-04/03344326; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 09.01.2025 №000179/07-16-07-04/03344326.
Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що штрафні санкції за не проведення реєстрації податкових накладних не підлягають застосуванню на підставі п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Окрім того, зауважує, що у зв'язку зі специфікою діяльності підприємства воно не могло уникнути порушення термінів реєстрації податкових накладних першої половини місяця, зокрема, через відсутність коштів на електронному рахунку та відсутності можливості для його поповнення. Також вважає безпідставними висновки відповідача про завищення підприємством від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. З цього приводу зазначає, що підприємство отримувало фінансову допомогу від Ужгородської міської ради на придбання паливо-мастильних матеріалів та кошти у вигляді благодійних внесків від громадянина ОСОБА_1 . На дату проведення перевірки придбані талони на паливо-мастильні матеріали використані не були, а тому підстав для їх відображення в бухгалтерському обліку підприємство немало. Окрім того, сума коштів, яка надійшла від громадянина ОСОБА_1 була перерахована постачальнику - ТОВ «ЕКО ІНВЕСТ», який виконує замовлення на виготовлення об'єкта цільового фінансування - каналізаційної решітки пруткової зі зворотними граблинами та електричним приводом із шафою управління сороутримуючим комплексом. Загальна сума по Договору про благодійний внесок у вигляді цільового фінансування відповідає кошторисній вартості обладнання, що виготовляється.
07 лютого 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за результатами проведеної податкової перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 113759167,29 грн. З огляду на що вважає, що до позивача було правомірно застосовано штрафні санкції. При цьому вважає безпідставними посилання позивача на форс-мажорні обставини, не врахування запровадженого карантину та відсутність коштів не електронному рахунку підприємства, оскільки чинними законодавчими нормами звільнення від відповідальності за вказане правопорушення поставлено в залежність від підтвердження неможливості виконання платником податку обов'язку реєстрації податкових накладних. Зазначає, що з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 до травня 2022, отримали додатковий час для їх реєстрації без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року. Разом з тим, підприємство не зверталося до контролюючого органу із заявами щодо неможливості своєчасного виконання податкових зобов'язань, а також не надало доказів вчинення будь-яких дій щодо реєстрації спірних податкових накладних. Також в ході перевірки було встановлено не включення до складу доходів підприємства благодійного внеску від громадянина ОСОБА_1 для придбання решітки пруткової зі зворотними граблинами із шафою управління з сорозатримуючим комплексом та коштів, отриманих від Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на придбання паливо-мастильних матеріалів.
14 лютого 2025 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій доводи відповідача вважає безпідставними. Так, зазначає, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Отже, період з 16.09.2021 по 30.06.2023 не підлягає врахуванню під час визначення кількості днів затримки реєстрації податкових накладних. Окрім того, зауважив, що на період воєнного стану діють спеціальні норми податкового законодавства, які встановили інші граничні строки реєстрації податкових накладних, ніж загальна норма п.201 ст. 201 ПК України, якою керувався відповідач. Також вважає, що невиконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 №807/205/16 в повному обсязі в частині зарахування на електронний рахунок підприємства суми субвенції унеможливило вчасну реєстрацію податкових накладних споживачам послуг позивача з жовтня 2015 року в системі електронного декларування.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 27 червня по 18 вересня 2024 року посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) було проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (далі - КП «ВУВКГ міста Ужгорода») з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2024, валютного - за період з 01.10.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.03.2024, за результатами чого складено акт №13414/07-16-07-02/03344326 від 25.09.2024.
Згідно з висновками акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення КП «ВУВКГ міста Ужгорода», в тому числі:
- пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14; п. 44.1, п. 44.2 ст. 44; пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», п. 5, п. 15, п. 21 П (С)БО 15 «Дохід», п. 5, 6, 7, 8 П (С)БО 15 «Витрати», у результаті чого зменшено значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2024 року у сумі 2759165,00 грн;
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 113759167,29 грн: податкових накладних на загальну суму 113728888,82 грн; розрахунків коригувань на загальну суму ПДВ - 30278,47 грн.
За результатами проведеної податкової перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями, ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 18.10.2024 №00011018/07-16-07-04/03344326, яким КП «ВУВКГ міста Ужгорода» зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 2759165,00 грн;
- від 18.10.2024 №00011019/07-16-07-04/03344326, яким КП «ВУВКГ міста Ужгорода» нараховано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування у сумі 54697753,26 грн.
28 жовтня 2024 року КП «ВУВКГ міста Ужгорода» скерувало на адресу Державної податкової служби України скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої рішенням №38685/6/99-00-06-03-01-06 від 25.12.2024 скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.2024 №00011019/07-16-07-04/03344326 в частині штрафу, заснованого поза межами строків, визначених ст. 102 ПК України. В решті податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
09 січня 2025 року ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло податкове повідомлення-рішення №000179/07-16-07-04/03344326, яким КП «ВУВКГ міста Ужгорода» нараховано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування у сумі 51768858,58 грн.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, в тому числі, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Вказане кореспондується з положенням ст. 67 Конституції України.
Згідно зі ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №00011018/07-16-07-04/03344326 від 18.10.2024 суд зазначає наступне.
В ході податкової перевірки встановлено, що 09 березня 2022 року КП «ВУВКГ міста Ужгорода» отримало фінансову підтримку від Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі - Департамент) у сумі 2000000,00 грн на придбання паливо-мастильних матеріалів на підставі рішення Ужгородської міської ради №661 від 25.02.2022 «Про зміни до Програми створення та поповнення міського матеріального резерву для запобігання виникненню і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у місті Ужгороді на 2022-2026 роки».
Вказана обставина сторонами визнається.
Так, з огляду на отримання від Департаменту коштів КП «ВУВКГ міста Ужгорода» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Ритейл» договір №143/143-22 від 09.03.2022, відповідно до умов якого продавець зобов'язався через мережу власних АЗС на підставі відпускних облікових карт, передати у власність нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, дизельне пальне PRO, бензин А-100, А-95 PRO, А-95, А-95 е, А-92, а також газ пропан-бутан. Загальна сума договору склала 2000000,00 грн.
Поряд з цим, в бухгалтерському обліку у складі доходів КП «ВУВКГ міста Ужгорода» отримані від Департаменту кошти на придбання паливо-мастильних матеріалів не відобразило.
Окрім того, 15 червня 2023 року на підставі договору №445/445-23 КП «ВУВКГ міста Ужгорода» прийняло в якості благодійного внеску від громадянина ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) грошові безготівкові кошти для придбання решітки пруткової зі зворотними граблинами із шафою управління з сорозатримуючим комплексом та із затвором щитовим поверхневим з ручним керуванням, вартістю 2299800,00 грн.
В подальшому КП «ВУВКГ міста Ужгорода» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Інвест» (постачальник) договір поставки товару №500/500-23 від 26.06.2023, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю «Каналізаційну механічну решітку пруткову зі зворотними граблинами та електричним приводом в комплекті із шафою управління з сороутримуючим комплексом та із затвором щитовим поверхневим з ручним приводом» на суму 2299800,00 грн.
На виконання умов Договору №445\445-23 від 15.06.2023, протягом 2023 року - І кварталу 2024 року, КП «ВУВКГ міста Ужгорода» отримало від громадянина ОСОБА_1 в якості благодійного внеску грошові безготівкові кошти у загальній сумі 600000,00 грн, а саме: 24.06.2023 фін. допомога (безповоротна) - 10000,00 грн; 27.10.2023 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн; 04.11.2023 фін. допомог: (безповоротна) - 100000,00 грн; 23.11.2023 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн; 28.12.2023 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн; 29.02.2024 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн.
КП «ВУВКГ міста Ужгорода» у бухгалтерському обліку отримання грошових коштів у якості благодійного внеску відобразило наступними бухгалтерськими проведеннями:
Дт311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт361 «Розрахунки із вітчизняними покупцями» - 600000,00 грн.
Однак КП «ВУВКГ міста Ужгорода» у складі доходів отримання благодійних внесків від громадянина ОСОБА_1 у сумі 600000,00 грн не відобразило.
З цього приводу суд зазначає наступне.
В розумінні пп. 14.1.257 п. 14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Отже, отримані від Департаменту та громадянина ОСОБА_1 кошти є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні норм ПК України.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 статті 44 ПК України).
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Базою оподаткування, згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Підпунктом 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПК України визначено, що база оподаткування визначається, в тому числі, як суми, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого - шостого підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Отже, безповоротна фінансова допомога входить до складу бази оподаткування податком на прибуток підприємств.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996).
Одним з основних принципів бухгалтерського обліку, згідно зі ст. 4 Закону №996, є необхідність відображення доходів і витрат в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Відповідно до п. 5 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Згідно з п. 5 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі - П(С)БО 15 «Дохід»), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Пунктом 21 П(С)БО 15 «Дохід» визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
У зв'язку з не відображенням в бухгалтерському обліку у складі доходу отриманих від Департаменту та громадянина ОСОБА_1 безповоротної фінансової допомоги, посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про заниження позивачем доходу за період з 01.10.2017 по 31.03.2024 у загальній сумі 2600000,00 грн, в тому числі по періодах: І квартал 2022 року - 2000000,00 грн; ІІІ квартал 2023 року - 100000,00 грн; ІV квартал 2023 року - 400000,00 грн; І квартал 2024 року - 100000,00 грн.
КП «ВУВКГ міста Ужгорода» факт отримання такої безповоротної фінансової допомоги від Департаменту та громадянина ОСОБА_1 визнає. Поряд з тим, протиправність податкового повідомлення-рішення аргументує тим, що паливо-мастильні матеріали, придбані за кошти цільового фінансування, на момент проведення перевірки не були використані, а тому продовжують обліковуватися на рахунку Дт311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт48 «Цільове фінансування та цільові надходження». В свою чергу сума наданої ОСОБА_1 благодійної допомоги була перерахована постачальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО ІНВЕСТ», який виконує замовлення.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).
Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.
За кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображаються кошти цільового призначення, для фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Відповідно до п. 16 П(С)БО 15 «Дохід», цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 П(С)БО 15 «Дохід»).
Отже, положення бухгалтерського обліку передбачають відображення наданого підприємству цільового фінансування у складі доходів після отримання доказів його отримання та виконання умов такого фінансування.
Судом встановлено, що 09 березня 2022 року на виконання рішення ХVІ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради №661 від 25.02.2022 КП «ВУВКГ міста Ужгорода» отримало від Департаменту фінансову допомогу в сумі 2000000,00 грн на придбання паливо-мастильних матеріалів по Програмі створення та поповнення міського матеріального резерву для запобігання виникненню і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у місті Ужгороді на 2022 - 2026 роки.
На виділені Департаментом кошти на підставі договору №143/143-22 від 09.03.2022 КП «ВУВКГ міста Ужгорода» придбало в Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС Ритейл» відпускні облікові картки на нафтопродукти в асортименті. Факт передачі КП «ВУВКГ міста Ужгорода» товару за таким договором підтверджується видатковою накладною №17664 від 09.03.2022 та позивачем не заперечується.
Частиною 1 ст. 334 Цивільного кодекс України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2.5 договору №143/143-22 від 09.03.2022, право власності на переданий КП «ВУВКГ міста Ужгорода» товар переходить від продавця до покупця за дати повної оплати товару.
Кошти на оплату отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС Ритейл» товару КП «ВУВКГ міста Ужгорода» перерахувало платіжним дорученням №1 від 10 березня 2022 року.
Отже, суд вважає, що 10 березня 2022 року КП «ВУВКГ міста Ужгорода» реалізувало надане Департаментом цільове фінансування на визначені при його наданні цілі шляхом здійснення витрат на придбання паливо-мастильних матеріалів та отримання відпускних облікових карток, а тому в позивача виник обов'язок відобразити такий дохід в бухгалтерському обліку відповідно до п. 17 П(С)БО 15 «Дохід».
На думку суду, не здійснення на момент проведення перевірки отоварення придбаних за кошти цільового фінансування талонів не змінює моменту, з яким норми п. 17 П(С)БО 15 «Дохід» пов'язують обов'язок підприємства відобразити в бухгалтерському обліку відповідні доходи.
Стосовно отриманих від громадянина ОСОБА_1 благодійних внесків, то такі були використані КП «ВУВКГ міста Ужгорода» на придбання Каналізаційної механічної решітки пруткової зі зворотними граблинами та електричним приводом в комплекті із шафою управління з сороутримуючим комплексом та із затвором щитовим поверхневим з ручним приводом за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Інвест» (постачальник) договором поставки товару №500/500-23 від 26.06.2023.
Згідно з п. 3.1 договору №445/445-23 від 15.06.2023 КП «ВУВКГ міста Ужгорода» набуває право власності на благодійний внесок з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок.
На виконання умов Договору №445\445-23 від 15.06.2023, КП «ВУВКГ міста Ужгорода» отримало від громадянина ОСОБА_1 в якості благодійного внеску грошові безготівкові кошти у загальній сумі 600000,00 грн, а саме: 24.06.2023 фін. допомога (безповоротна) - 10000,00 грн; 27.10.2023 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн; 04.11.2023 фін. допомог: (безповоротна) - 100000,00 грн; 23.11.2023 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн; 28.12.2023 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн; 29.02.2024 фін. допомога (безповоротна) - 100000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору поставки товару №500/500-23 від 26.06.2023, поставка замовленої в Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Інвест» каналізаційної решітки здійснюється до 31 грудня 2023 року.
Кошти за товар по договору №500/500-23 від 26.06.2023 КП «ВУВКГ міста Ужгорода» перерахувало постачальнику платіжними інструкціями №1046 від 26.06.2023 у сумі 100000,00 грн, №98 від 02.11.2023 у сумі 100000,00 грн, №115 від 07.11.2023 у сумі 100000,00 грн, №266 від 24.11.2023 у сумі 100000,00 грн, №620 від 02.01.2024 у сумі 100000,00 грн, №322 від 13.02.2024 у сумі 100000,00 грн, №684 від 08.04.2024 у сумі 100000,00 грн, №1633 від 09.09.2024 у сумі 100000,00 грн, №1832 від 10.10.2024 у сумі 100000,00 грн та №1895 від 23.10.2024 у сумі 100000,00 грн.
Отже, суд вважає, що КП «ВУВКГ міста Ужгорода» реалізувало надане громадянином ОСОБА_1 цільове фінансування на визначені при його наданні цілі шляхом здійснення витрат на придбання каналізаційної решітки, а тому в позивача виник обов'язок відобразити такий дохід в бухгалтерському обліку відповідно до п. 17 П(С)БО 15 «Дохід».
В тексті позовної заяви позивач визнав як факт отримання від громадянина ОСОБА_1 коштів, так і їх перерахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Інвест» в якості оплати об'єкта цільового фінансування.
Незважаючи на це, КП «ВУВКГ міста Ужгорода» відобразило в бухгалтерському обліку отримані від громадянина ОСОБА_1 кошти наступними проведеннями: Дт311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт361 «Розрахунки із вітчизняними покупцями», без врахування їх у складі доходу, що суперечить законодавчим вимогам.
Окрім того, при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області врахувало висновки посадових осіб щодо виявленого в ході проведення перевірки порушення, а саме: завищення задекларованих витрат у рядку 2300 «Витрати (дохід) з податку на прибуток» на загальну суму 159165,00 грн, чим порушено вимоги п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.5, п. 6, п.7, П(С)БО 16 «Витрати». Таке порушення виникло внаслідок помилкового подвійного включення суми сплачених податків у 2020 році у розмірі 159165,00 грн у рядках 2300 «Витрати (дохід) з податку на прибуток» та 2270 «Інші витрати» Звіту про фінансові результати (Форма № 2).
Жодних заперечень щодо скоєння такого правопорушення позивач ні в тексті позовної заяви, ані в судовому засіданні не заявляє.
В даному випадку за відсутності інших доказів та заперечень сторін суд вважає відомості акту перевірки належним доказом виявленого правопорушення.
З огляду на вищезазначене податкове повідомлення-рішення №00011018/07-16-07-04/03344326 від 18.10.2024 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №000179/07-16-07-04/03344326 від 09.01.2025 суд зазначає наступне.
В ході проведеної податкової перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області встановлено випадки відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з жовтня 2017 року по липень 2022 року податкових накладних на суму 113728888,82 грн, а також розрахунків коригувань за період з липня 2019 року по травень 2022 року на загальну суму 30278,47 грн, перелік яких наведений у Реєстрі незареєстрованих податкових накладних.
Так, питання, що стосуються порядку складання та реєстрації податкових накладних регулюються ст. 201 ПК України.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Факт скоєння такого податкового правопорушення КП «ВУВКГ міста Ужгорода» визнає. Вказана обставина не є предметом доказування.
Так, п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, наведеними нормами ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі.
При цьому, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Спірні правовідносини виникли з приводу порушення, на думку контролюючого органу, платником податків терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрів податкових накладних, за що нього було накладено передбачені ст.120-1 ПК України санкції.
Протиправність такого рішення контролюючого органу позивач аргументує, серед іншого, п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Так, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №533-IX (далі - Закон №533), відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року №591-ІХ):
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
При цьому, п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Аналогічний правовий висновок було сформовано Верховним Судом за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20, а саме, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду цієї справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №2118).
Законом №2118 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, пп. 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено:
- у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на прийняття Закону України №2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».
В подальшому, у зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-IX (Закон №2260) підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Також Законом №2260 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції «…У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Окрім того, Законом №2260 було внесено зміни й до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Також зазначеним Законом №2260-IX п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пп. 69.1-1, відповідно до якого платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в Єдиному реєстрі податкових накладних після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу також є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі №120/6331/23, від 28.08.2025 у справі №320/40276/23, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.
Судом встановлено, що податкові накладні та розрахунки коригування, за нереєстрацію яких позивача було притягнуто до відповідальності, стосуються періоду з січня 2018 року по липень 2022 року. Отже, частина спірних податкових накладних повинна була бути зареєстрована ще до введення карантину та запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. Тому посилання позивача на положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо таких податкових накладних є безпідставними. Що стосується інших податкових накладних, які були сформовані під час дії карантину, суд враховує те, що дія мораторію завершилася 26 травня 2022 року. Разом з тим, КП «ВУВКГ міста Ужгорода» навіть станом на день розгляду цієї справи в суді спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєструвало. Будь-яких вагомих підстав неможливості вчинення встановленого нормами ст. 201 ПК України обов'язку позивач не наводить.
На думку суду, законодавець обізнаний зі специфікою діяльності водопровідно-каналізаційних господарства, на які посилається позивач в обґрунтування відсутності можливості своєчасно реєструвати податкові накладні, однак жодних виключень в норми ПК України щодо них не передбачив. Тому суд не вважає за можливе врахувати такі обставини при вирішенні питання правомірності накладення на позивача штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив те, що КП «ВУВКГ міста Ужгорода» навіть не намагався зареєструвати спірні податкові накладні.
Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин.
Серед іншого, слід звернути увагу, що на момент вчинення діяння платник податків діяв свідомо та керувався нормами права, чинними у відповідному темпоральному проміжку. Особа була зобов'язана здійснити реєстрацію податкових накладних у встановлені законодавством строки, усвідомлювала протиправний характер свого діяння та його наслідків, відповідно до змісту правових норм, що діяли на момент вчинення правопорушення. При цьому, як було встановлено вище, норми щодо зупинення дії мораторію викладені чітко та не викликають можливості іншого тлумачення, а тому у відповідному часовому проміжку особа мала можливість для дотримання правил та норм податкового законодавства, у зв'язку з чим її діяння є винним.
При цьому суд відхиляє посилання КП «ВУВКГ міста Ужгорода» на відсутність коштів на електронному рахунку та можливості його поповнення, оскільки вважає, що вказана обставина не виключає вину платника у здійсненні податкового правопорушення.
Відповідно до п. 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16.10.2014 (далі - Порядок №569), ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Поряд з цим, пунктом 12 Порядку №569 визначено, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.
За правилами п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
Отже, нормами діючого законодавства визначено послідовний алгоритм дій платника податків, які він має вчинити з метою виконання встановленого ПК України обов'язку зареєструвати податкові накладні в установлені строки.
На законодавчому рівні питання дотримання контрагентами позивача як платника податків вимог податкового законодавства, взаємовідносин позивача з третіми особами або вчинення ними певних дій не впливає на виконання позивачем такого обов'язку.
Таким чином, оскільки реєстрація податкової накладної з урахуванням граничних строків - це обов'язок платника, то для належного його виконання платник має відповідально планувати свою господарську діяльність.
Вказане відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постановах від 29.09.2022 у справі №440/5579/18, від 19 червня 2024 року у справі №821/1012/18.
Отже, забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов'язком позивача, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від його дій / бездіяльності. При цьому доказів, що на поточних рахунках КП «ВУВКГ міста Ужгорода» були відсутні кошти для поповнення електронного рахунку, позивачем не надано.
З огляду на вищезазначене податкове повідомлення-рішення №000179/07-16-07-04/03344326 від 09.01.2025 є правомірним та скасуванню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (місцезнаходження: вул. Митна, буд.1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ - 03344326) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. А. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 44106694) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2026 року.
СуддяР.О. Ващилін