про відкладення розгляду справи
29 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/8185/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скраль Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (65009, м. Одеса, Аркадіївське плато, 5/3, оф.26) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Єрьоміну Вікторію Анатоліївну звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум; 3) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ), яка виразилась у не нарахуванні невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; 4) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
13 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
18 листопада 2025 року ухвалою суду залучено в якості відповідача НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ). Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) накази про зарахування до списків військової частини та виключення зі списків військової частини ОСОБА_1 .
04 грудня 2025 року відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять позов залишити без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду та справу розглядати за правилами загального позовного провадження за участю представника відповідача.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання відповідача 2 щодо залишення позову без розгляду, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, суд дійшов висновку про не поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX на спірні правовідносини, оскільки позивач просить визнати протиправними дії з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 року.
Щодо клопотання відповідача 2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною чотири, п'ять статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову є бездіяльність, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року, та не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п'ятою статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, предмет спору у даній справі свідчить про її незначну складність, отже суд вважає таке клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Разом з тим, судом встановлено, що 29 червня 2017 року наказом НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 472-ОС «По особовому складу» зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження служби з військової частини НОМЕР_2 , (а.с. 64).
27 жовтня 2017 року наказом НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 795-ОС «По особовому складу» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 з 30 жовтня 2017 року, який вибуває для подальшого проходження військової служби в розпорядження НОМЕР_5 прикордонного загону, (а.с. 66).
01 листопада 2017 року наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону № 287-ос «Про особовий склад» зараховано в списки особового складу та поставлено на всі види забезпечення з 01 листопада 2017 року ОСОБА_1 .
31 липня 2020 року наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону № 339-ОС «Про особовий склад» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 з 01 серпня 2020 року.
Таким чином, оскільки спірний період у даній справі з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, необхідним є витребування доказів щодо проходження служби у НОМЕР_5 прикордонному загоні з 01 січня 2016 року по 29 червня 2017 року.
У відповідності до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 частини 3 КАС України докази суду надають учасники справи.
Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд також роз'яснює, що згідно вимог статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього ( частина 2 статті 94 КАС України).
Відповідно до статті 80 частини 8 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до статті 80 частини 9 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи та витребувати від відповідача 1 докази проходження військової служби ОСОБА_1 у НОМЕР_5 прикордонному загоні з 01 січня 2016 року по 29 червня 2017 року.
Керуючись статтями 72, 73, 77, 80, 94, 248, 256, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. У задоволенні клопотання відповідача 2 по розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
3. Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) докази проходження військової служби ОСОБА_1 у НОМЕР_5 прикордонному загоні з 01 січня 2016 року по 29 червня 2017 року
4. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази витребувані судом, а також на неподання таких доказів без поважних причин, суд застосує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені КАС України.
5. Витребувані судом докази подати Закарпатському окружному адміністративному суду за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 30, 88000 - до 06 лютого 2026 року.
6. Відкласти розгляд справи на 09 лютого 2026 року.
7. Ухвалу направити учасникам справи.
8. З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися за веб-адресою: http://adm.zk.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади.
9. Справу буде розглянуто суддею Скраль Т.В. одноособово.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Скраль