27 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 683/2581/25
Провадження № 22-ц/820/164/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), П'єнти І.В., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на повнолітню дочку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 листопада 2025 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на повнолітню дочку.
ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 листопада 2024 року у справі №683/3031/24 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 вересня 2024 року та на період її навчання або до досягнення нею двадцяти трьох років. Відтоді матеріальний стан дочки ОСОБА_3 покращився, оскільки вона здійснює навчання у вищому військовому навчальному закладі та перебуває на повному державному забезпеченні, отримує грошове забезпечення та додаткову винагороду за рахунок державних коштів і не потребує аліментної допомоги у раніше визначених обсягах. Водночас позивач сплачує за судовим наказом аліменти на дітей від іншого шлюбу, є травмованим військовослужбовцем, хворіє на ряд хронічних захворювань і потребує лікування.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 листопада 2024 року у справі №683/3031/24 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 до ??? частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання до 1 червня 2027 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 листопада 2025 року в позові відмовлено.
Суд керувався тим, що загальний розмір стягуваних з позивача за судовими рішеннями аліментів становить ???24 частки або 45,83% від усіх видів його заробітку (доходу), тобто не перевищує визначений законом граничний розмір стягнення з доходів боржника. Водночас ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами погіршення свого матеріального стану та стану здоров'я, внаслідок чого підстави для зменшення розміру аліментів відсутні.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_3 його матеріальний стан і стан здоров'я погіршився, а матеріальний стан дочки поліпшився. Позивач за своїм майновим і сімейним станом не має змоги сплачувати ОСОБА_2 аліменти на повнолітню дочку у визначеному судом розмірі, внаслідок чого розмір цих аліментів підлягає зменшенню. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. При цьому суд порушив порядок прийняття відзиву відповідачки на позов і не забезпечив участь представниці позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не дотримався положень статей 19, 212, 274 ЦПК України.
У зв'язку з порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_3 .
З 31 липня 2023 року ОСОБА_3 навчається у вищому військовому навчальному закладі за контрактом на денній формі навчання (термін завершення навчання - червень 2027 року).
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 листопада 2024 року у справі №683/3031/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 вересня 2024 року та на період її навчання або до досягнення нею двадцяти трьох років.
Станом на 17 липня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за аліментами відсутня.
За період з вересня 2023 року по квітень 2025 року дохід ОСОБА_3 за місцем навчання склав 61 317 грн 21 коп. За травень-червень 2025 року ОСОБА_3 нараховано 22 685 грн грошового забезпечення військовослужбовця.
З 14 жовтня 2010 року ОСОБА_1 перебуває з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 .
За судовим наказом Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 січня 2023 року у справі №683/3551/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на дочку ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 6 грудня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття.
З 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 проживає в орендованому будинку по АДРЕСА_1 . Розмір орендної плати - 17 000 грн на місяць.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем. За період з 1 лютого 2025 року до 31 липня 2025 року сума грошового забезпечення ОСОБА_1 склала 341 630 грн 40 коп.
У 2024 року ОСОБА_1 переніс травму кінцівок та оперативне втручання.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
а) щодо порядку розгляду справи
Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина четверта).
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина шоста).
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
За змістом указаних процесуальних норм у порядку спрощеного позовного провадження судом розглядаються малозначні справи чи справи незначної складності та визначеної пріоритетності, за виключенням справ, які повинні бути розглянуті судом у порядку загального позовного провадження.
До справ, які підлягають обов'язковому розгляду за правилами загального позовного провадження віднесені, зокрема, справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2023 року в аналогічній справі №682/2454/22 зазначив, що частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України).
ОСОБА_1 заявив позов про зменшення розміру аліментів на повнолітню дочку.
Враховуючи предмет та підстави позову у цій справі, вона є справою що виникає із сімейних правовідносин, а отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, не зважаючи на те, що в силу пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України справи про зменшення розміру аліментів віднесені до малозначних справ, такі справи мають розглядатися судом за правилами загального позовного провадження.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Порушення судом норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).
б) щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції
Відповідно до частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Згідно зі статтею 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою (частина перша).
Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (частина друга).
Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала (частина третя).
За змістом указаних правових норм учасник справи та/або його представник мають право брати участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції.
При призначенні усного слухання справи суд зобов'язаний забезпечити право учасників справи брати участь в судових засіданнях, що є елементом гласності і відкритості судового процесу як однією із основних засад судочинства. Складовою забезпечення цього права є участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити лише за відсутності у суді відповідної технічної можливості, таке право учасника справи є безумовним, у тому числі з використанням власних технічних засобів (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 серпня 2023 року у справі №161/10117/21).
Із матеріалів справи слідує, що ухвалою від 5 вересня 2025 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для її розгляду по суті на 15 жовтня 2025 року.
24 вересня 2025 року (згідно з відтиском поштового штемпеля на конврті) представниця позивача ОСОБА_1 , адвокатка Белей О.Б., подала суду заяву про свою участь у призначеному судовому засіданні та усіх наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Суд ухвалою від 29 вересня 2025 року постановив здійснювати розгляд справи 13 жовтня 2025 року дистанційно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
15 жовтня 2025 року судове засідання не було проведено, розгляд справи відкладено на 5 листопада 2025 року. Водночас суд не вирішив питання про участь адвокатки Белей О.Б. у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
5 листопада 2025 року суд розглянув справу за відсутності адвокатки Белей О.Б., ухвалив рішення по суті спору та відмовив у задоволенні позову.
Отже суд першої інстанції не забезпечив стороні позивача можливість узяти участь у судовому засіданні в справі, що є порушенням права на доступ до правосуддя (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Обмеження права позивача на участь у судовому розгляді справи є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
в) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог
Статтею 198 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
За змістом статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
В силу статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Із положень статті 192 СК України слідує, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Чинне законодавство встановлює обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним.
Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є доведеність у судовому засіданні суттєвої зміни (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Така зміна обставин має настати після того, як суд визначив первісний розмір аліментів.
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №759/22898/20 зазначено, що значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги для зменшення розміру аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо.
Обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує позов, а саме щодо: навчання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у вищому військовому навчальному закладі державним коштом та отримання нею як військовослужбовцем грошового забезпечення; створення позивачем нової сім'ї, в якій у нього народилося двоє дітей; стягнення з позивача аліментів на дітей він нового шлюбу; перебування позивача на військовій службі, під час якої ним отримано травму кінцівок; наймання позивачем житла за місцем проходження військової служби, - існували на момент ухвалення Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області рішення від 4 листопада 2024 року у справі №683/3031/24 про стягнення з нього аліментів на повнолітню дочку (набрало законної сили 20 лютого 2025 року), а у справі відсутні достатні та об'єктивні докази про те, що відтоді матеріальне становище позивача погіршилося.
Водночас підвищення розміру грошового забезпечення ОСОБА_3 не свідчить про значне поліпшення її матеріального стану.
Отже суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що підстави для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів на повнолітню дочку відсутні.
Посилання ОСОБА_1 на доведеність своїх вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Всупереч вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного провадження, хоча судовий розгляд мав бути проведений у порядку загального позовного провадження. Також суд не забезпечив участь сторони позивача в режимі відеоконференції.
За таких обставин ухвалене ним рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Водночас суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів на повнолітню дочку.
Згідно з частиною четвертою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки має місце істотне порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 січня 2026 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
І.В. П'єнта
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Луговий О.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 50