Справа № 607/3878/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/37/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.2 ст.307, ч.2 ст.263 КК України
27 січня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року,-
Вказаним вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.263 КК України та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:
- за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахується з моменту звернення вироку до виконання.
На підставі ст.72 КК України, у строк відбуття покарання ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув'язнення та перебування його під вартою з 01.12.2023 з моменту взяття його під вартою в залі суду на підставі ухвали слідчого судді про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа №607/23740/23) до звільнення останнього 01.02.2024 з розрахунку - один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Питання щодо арешту майна, речових доказів, та процесуальних витрат за проведення судових експертиз - вирішено.
Згідно вироку, при невстановлених слідством обставинах місці та часі у обвинуваченого ОСОБА_7 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, при невстановлених слідством обставинах місці та часі обвинувачений ОСОБА_7 в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, незаконно придбав 6 (шість) поліетиленових пакетів на застібку із особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, які зберігав при собі у сумці з метою подальшого збуту.
13.10.2023 під час огляду місця події по вул. Л. Українки, 4 у м. Тернополі із сумки ОСОБА_7 вилучено добровільно надані ним 6 (шість) поліетиленових пакетів на застібку із особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабісом, загальною масою 7,725 грама.
Згідно ст. 2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року та Списку № 1, Таблиці № І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Окрім цього, при невстановлених слідством обставинах місці та часі у обвинуваченого ОСОБА_7 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, при невстановлених слідством обставинах місці та часі ОСОБА_7 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року,незаконно придбав 1 (один) поліетиленовий пакет на застібку із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено-4-ММС (4-метилметкатинон, мефедрон) та 4 (чотири) поліетиленових пакети на застібку із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), які почав зберігати по місцю свого проживання у АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту.
13.10.2023 під час огляду місця події у приміщенні квартири АДРЕСА_2 у обвинуваченого ОСОБА_7 виявлено та вилучено, добровільно надані ним 1 (один) поліетиленовий пакет на застібку із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон, мефедрон), загальною масою 0,1633 грама та 4 (чотири) поліетиленових пакети на застібку із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 2,0925 грама.
Згідно ст. 2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року та Списку №2, Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, 4-ММС (4-метилметкатинон, мефедрон), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Крім цього, при невстановлених слідством обставинах місці та часі у обвинуваченого ОСОБА_7 , виник злочинний умисел спрямований на носіння кастету без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_7 при невстановлених слідством обставинах місці та часі придбав кастет.
У подальшому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 13.10.2023, близько 15:39 год. обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу будинку №4 по вул. Л. Українки у м. Тернопіль, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженого Постановою КМ України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу, носив при собі холодну зброю - кастет та був виявлений працівниками поліції.
Після чого, 13.10.2023 в ході огляду місця події по вул. Л. Українки, 4 у м. Тернополі із сумки обвинуваченого ОСОБА_7 вилучено добровільно наданий ним кастет, виготовлений саморобним способом з використанням промислового устаткування, який є холодною зброєю ударно - дробильної дії.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення передбачені: ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин; ч.2 ст.263 КК України, тобто носіння кастету без передбаченого законом дозволу.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи та кримінально-правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року, в частині призначення покарання, змінити, та виключити з оскаржуваного вироку рішення про призначення за ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції призначивши ОСОБА_7 додаткове покарання у виді конфіскації майна, неправильно застосував кримінальний закон, так як застосування додаткового покарання за ч.2 ст.307 КК України, навіть з врахуванням того, що воно передбачене у санкції статті обвинувачення як обов'язкове додаткове покарання суперечить положенням Загальної частини КК України, зокрема нормам ст.59 КК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 не оспорюючи фактичні обставини справи та кримінально-правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст.263 КК України, просить вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року змінити, змінивши правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення з ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України на ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України та визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.263 Кримінального кодексу України і призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2ст.309 Кримінального кодексу України - позбавлення волі строком два роки, а за ч.2 ст.263 Кримінального кодексу України - позбавлення волі строком один рік.
Відповідно до ст.70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Також просить повторно дослідити такі докази як: протокол огляду відеозапису від 24 листопада 2023 року у кримінальному провадженні за №12023216040001235; відповідь КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 17 листопада 2023 року №5766 на запит СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №15261/24/6-23 від 13.11.2023; висновок судово-психіатричного експерта № 70 Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України».
Свої вимоги мотивує тим, що:
в оскаржуваному рішенні, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області не наводить належної, згідно статті 94 КПК України, оцінки доказів, на підставі яких суд обґрунтував наявність у ОСОБА_7 мети збуту вилучених у нього наркотичних засобів;
суд першої інстанції безпідставно визнав наявність у ОСОБА_7 мети збуту психотропних речовин, чим помилково кваліфікував його дії за ч.2 ст.307 КК України. За відсутності належних доказів мети збуту дії підсудного підлягають перекваліфікації на ч.2 ст.309 КК України - незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту;
вилучені психотропні та наркотичні речовини не становлять великого або особливо великого розміру, що, відповідно до постанови Пленуму ВС, є однією з ключових ознак умислу на збут;
пакети, у яких були виявлені наркотичні засоби, не свідчать про їх призначення для продажу, а є звичним способом зберігання для особистого вживання, що виключає висновок про мету збуту;
обвинувачений добровільно надав усі наявні у нього наркотичні та психотропні речовини органам досудового розслідування під час огляду, що несумісне з умислом на збут;
ОСОБА_7 має встановлену хімічну залежність від канабіноїдів, про що свідчать дані медичних закладів та висновок судово-психіатричного експерта. Це підтверджує, що він зберігав наркотики виключно для власного вживання;
з моменту затримання обвинувачений діяв послідовно: добровільно надав предмети злочину, визнав зберігання наркотиків для власних потреб та не демонстрував ознак наміру їх реалізувати;
вироком від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_7 уже визнавався винним у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (ч.1 ст.309 КК України), що свідчить про сталість його поведінки як споживача, а не збувача;
матеріали огляду мобільного телефону містять лише підтвердження купівлі психотропних речовин для особистого вживання. Водночас переписка, на яку посилається обвинувачення, не містить переконливих доказів збуту, а тому не може бути підставою для кваліфікації за ч.2 ст.307 КК України;
ОСОБА_7 розкаюється у вчиненому, визнає свою залежність і намагається змінити поведінку, а тому з огляду на положення ст.50 та ст.75 КК України, є можливим його виправлення без ізоляції від суспільства і застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням на один рік.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце апеляційного розгляду, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань до апеляційного суду не подав, а тому розгляд апеляційних скарг прокурора і захисника проведено без участі обвинуваченого відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,
доводи захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та не заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора про скасування додаткового покарання,
думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту,
перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції з'ясував наступне.
Відповідно до ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційних скарг видно, що учасники кримінального провадження, які їх подали, не оспорюють висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України і правову кваліфікацію його дій за вказаною статтею, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині не підлягають перевірці в ході апеляційного розгляду.
Щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_7 за ч.2 ст.307 КК України та призначення йому покарання за вказаною статтею в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікація його дій за ч.2 ст.307 КК України є правильними.
Так, висновок щодо доведеності вини обвинуваченого суд першої інстанції обґрунтував показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який показав, що є працівником поліції. 13 жовтня 2023 року після обіду він здійснював патрулювання з іншими працівниками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у ході якого виявили обвинуваченого ОСОБА_7 . При проведенні перевірки поверхневого огляду обвинуваченого було виявлено, що останній зберігає при собі кастет та речовину зеленого кольору рослинного походження. Внаслідок чого було здійснено повідомлення на лінію «102» та прибула слідчо - оперативна група, якою було вилучено наявні у ОСОБА_7 предмети та речі. У ході розмови ОСОБА_7 стверджував, що кастет іграшковий.
Крім показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , винуватість ОСОБА_7 доведена оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
заявою ОСОБА_13 начальнику Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області від 05.10.2023, згідно якої вона просить прийняти міри до її сусіда ОСОБА_7 , який проживає в АДРЕСА_3 та займається торгівлею наркотичних засобів. Електронним рапортом про реєстрацію в ЄО даної заяви № 30365 від 05.10.2023;
відомостями, що містяться у протоколі огляду місця події від 13.10.2023р. та його відеозаписі, згідно якого в присутності понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в м.Тернопіль вул. Лесі Українки, 4, де було виявлено ОСОБА_7 , у якого в ході поверхневої перевірки вилучено речовини, схожі на наркотичні, та мобільні телефони «Redmi» і «Samsung» Galax A10s, 6 зіп-пакетиків із зеленою речовиною рослинного походження, електронні ваги та предмет ззовні схожий на кастет;
відомостями, що містяться у висновку експерта № СЕ-19/120-23/11401-НЗПРАП від 31.10.2023р., згідно якого вилучена у ОСОБА_7 і надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину - 7, 725 грама;
відомостями, що містяться у протоколі огляду від 24.10.2023р. (з доданою до нього фототаблицею) мобільного телефону «Samsung» Galaxy A10s, в якому виявлено застосунок «Telegram» із профілем « ОСОБА_16 » до якого прикріплено мобільний номер НОМЕР_1 . В даному застосунку, серед іншого, виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_17 » із абонентським номером телефону НОМЕР_2 , через яку в період з 18.09.2023 по 11.10.2023 здійснюється оптова закупка наркотичних засобів та психотропних речовин. Оглядом встановлено, що гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 при оптовій покупці наркотичних засобів пересилав грошові кошти на банківські карти: 1. № НОМЕР_3 ; 2. № НОМЕР_4 ; 3. № НОМЕР_5 . Також в даному пристрої виявлено застосунок «WhatsApp» із профілем « ОСОБА_16 », до якого прикріплено мобільний номер НОМЕР_6 . У даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_18 » із абонентським номером НОМЕР_7 , через яку в період з 26.07.2023 по 29.09.2023 здійснює збут наркотичних засобів. Оглядом встановлено, що грошові кошти перераховувалися за оплату наркотичних засобів та психотропних речовин на банківську карту № НОМЕР_8 ;
відомостями, що містяться у протоколі огляду від 24.10.2023 мобільного телефону «Redmi» з сім-картою «Київстар» абонентський номер НОМЕР_9 . У даному пристрої також виявлено застосунок «Viber» із профілем « ОСОБА_16 », до якого прикріплено мобільний номер НОМЕР_6 . В даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_19 » із абонентським номером телефону НОМЕР_10 , через яку в період з 10.10.2023 по 13.10.2023 здійснює збут наркотичних засобів. У даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_20 » із абонентським номером НОМЕР_11 , з якої вбачається, що 11.10.2023 користувач « ОСОБА_20 » мав намір здійснити покупку наркотичних засобів чи психотропних речовин у ОСОБА_7 . Також в даному пристрої виявлено застосунок «WhatsApp» із профілем ОСОБА_16 », до якого прикріплено мобільний номер НОМЕР_6 . В даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_18 » із абонентським номером НОМЕР_7 , з якої вбачається, що в період з 26.07.2023 по 29.09.2023 здійснюється збут наркотичних засобів. Оглядом встановлено, що грошові кошти перераховувалися за оплату наркотичних засобів та психотропних речовин на банківську карту № НОМЕР_8 . Також у даному пристрої при огляді медіа файлів виявлено відеозапис «VID_20231007_011742.mp4», який було записано за допомогою цього пристрою 07.10.2023. При огляді даного медіа файлу, а саме відеозапису, було встановлено, що невідома особа жіночої статі, перебуваючи в приміщенні, візуально схожому на квартиру, в якій проживає ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , спілкується на побутові теми з власником даного мобільного пристрою, при цьому використовує саморобний апарат, який використовується для куріння особливо небезпечних психотропних речовин «PVP». Даний апарат складається з скляної лампи розжарювання, в якій міститься психотропна речовина та пластикової трубки для вдихання диму. Також в руках невідомої особи жіночої статі знаходиться запальничка для розпалювання психотропної речовини в лампі розжарювання. У ході перегляду запису невідома особа неодноразово розпалює дану лампу розжарювання та вдихає з неї дим;
відомостями, що містяться у протоколі огляду предметів від 16.10.2023р. з доданою до нього фототаблицею, під час якого проведено огляд електронних ваг сірого, червоного та чорного кольорів, які були вилучені у ОСОБА_7 ;
висновком експерта № СЕ-19/120-23/11569-КТ від 01.11.2023 комп'ютерно-технічної експертизи, згідно якого проведено дослідження виявленого та вилученого у ОСОБА_21 мобільного телефону торгової марки «Galaxy A10s» моделі «SM-A107F/DS», IMЕІ1 НОМЕР_12 , ІМЕІ2 НОМЕР_13 та виявлено вміст пам'яті телефону, записи, дзвінки та повідомлення, зокрема переписку у соціально орієнтованих мережах «Телеграм» та «Інстаграм», проведено копіювання інформації на оптичний диск, який долучено для матеріалів висновку експерта;
висновком експерта № СЕ-19/120-23/11573-КТ від 03.11.2023 комп'ютерно-технічної експертизи, згідно якого проведено дослідження виявленої та вилученої у ОСОБА_21 із мобільного телефону торгової марки «Redmi» моделі 220333QNY, ІМЕІ1 НОМЕР_14 , ІМЕІ2 НОМЕР_15 , SІM-карток, флеш-накопичувача формату «MicroSD» інформації та проведено збереження контактів, файлів та графічних файлів, переписок у соціальних мережах на оптичний диск, який долучено до матеріалів висновку експерта. Також проведено огляд програмного забезпечення телефону, облікових записів. Збережено абонентський номер картки НОМЕР_16 ;
відомостями, що містяться у протоколі огляду місця події від 13.10.2023р. з доданими відеозаписом і фототаблицею, згідно якого в присутності понятих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 за участі та за згодою власника - ОСОБА_7 із застосуванням відеокамери проведено огляд квартири за адресою АДРЕСА_1 , на 4 поверсі, у ході якого виявлено та вилучено зіп-пакет із кристалічною білою речовиною та частиною паперу із надписом «мет», 2 зіп-пакети із білою порошкоподібною речовиною, паперовий згорток та 2 зіп-пакети із білою кристалічною речовиною та електронні ваги;
висновком експерта № СЕ-19/120-23/11399-НЗПРАП від 27.10.2023р, згідно якого виявлена у кварирі ОСОБА_7 і надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору містить 4-ММС (4-метилметкатинон, мефедрон), який відноситься до особливо-небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою в перерахунку на діючу речовину 0,1633 грама;
висновком експерта № СЕ-19/120-23/11397-НЗПРАП від 07.11.2023р, згідно якого надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою в перерахунку на діючу речовину 1,2277 грама;
висновком експерта № СЕ-19/120-23/11402-НЗПРАП від 09.11.2023р, згідно якого надана на експертизу речовина білого кольору містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 0,8648 грама;
висновком експерта № СЕ-19/120-23/11400-ХЗ від 30.10.2023 судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3. «Дослідження холодної зброї», згідно якого: 1. наданий на дослідження предмет є холодною зброєю. 2. Він є кастетом, що виготовлений саморобним способом з використанням промислового устаткування, ударно-дробильної дії;
відомостями, що містяться у протоколі огляду (відеозапису) від 24.11.2023, згідно якого проведено огляд відеозапису із нагрудних камер поліцейських роти ТОР УПП Тернопільській області події, що мала місце 13 жовтня 2023 року, по вул. Українки, 4 у м. Тернопіль. Починаючи з 15:39:07 на відеозаписі виявлено ОСОБА_7 , який знаходиться по вул. Л. Українки, 4 у м. Тернопіль. В ході проведення поверхневої перевірки у ОСОБА_7 виявлено шість зіп-пакетів із невідомою речовиною рослинного походження, предмет візуально схожий на кастет, електронні ваги та пусті зіп-пакети;
інформацією на запит органу досудового розслідування №2130 від 27.11.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_7 дозволів на право придбання зброї СКОЗ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області не надавалось;
висновком, проведеної судово-психіатричної експертизи №70 від 06.02.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_7 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому злочину тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він міг давати звіт своїм діям та керувати ними.
Суд першої інстанції належним чином дослідив ці та інші докази по справі, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку. Зазначені докази узгоджуються між собою за хронологією подій і не викликають сумнівів у їх достовірності, а тому суд правильно обґрунтував ними свої висновки, з якими погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність вказаних у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також те, що в оскаржуваному рішенні, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області не наводить належної, згідно статті 94 КПК України, оцінки доказів, на підставі яких суд обґрунтував наявність у ОСОБА_7 мети збуту вилучених у нього наркотичних засобів, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази, кожний окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за обставин, встановлених судом, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
Посилання сторони захисту на відсутність доказів мети збуту психотропних речовин та необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України є безпідставними, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, мета збуту вилучених у ОСОБА_7 психотропних речовин підтверджується сукупністю об'єктивних даних, яким суд першої інстанції надав належну оцінку відповідно до вимог ст.94 КПК України, а саме:
протоколом огляду місця події від 13 жовтня 2023 року, згідно якого у ОСОБА_7 , в ході поверхневої перевірки виявлено та вилучено придбані ним ймовірно наркотичні речовини. Також вилучено мобільний телефон «Redmi» у чохлі чорного кольору та телефон «Samsung» Galax A10s y чохлі чорного кольору, 6 зіп-пакетиків із зеленою речовиною рослинного походження, електронні ваги;
протоколом огляду від 24 жовтня 2023 року вилученого в обвинуваченого мобільного телефону «Samsung» Galaxy A10s, згідно якого в даному пристрої виявлено застосунок «WhatsApp» із профілем « ОСОБА_16 », до якого прикріплено мобільний номер НОМЕР_6 . У даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_18 » із абонентським номером НОМЕР_7 , через яку в період з 26 липня 2023 року по 29 вересня 2023 року ОСОБА_7 здійснював збут наркотичних засобів. Оглядом встановлено, що грошові кошти перераховувалися за оплату наркотичних засобів та психотропних речовин на банківську карту № НОМЕР_8 ;
протоколом огляду від 24 жовтня 2023 року вилучених в обвинуваченого мобільних телефонів «Samsung» Galaxy A10s та «Redmi»,де виявлено застосунок «Viber» із профілем « ОСОБА_16 », до якого прикріплено мобільний номер НОМЕР_6 . В даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_19 » із абонентським номером телефону НОМЕР_10 , через яку в період з 10 жовтня 2023 року по 13 жовтня 2023 року здійснювався збут наркотичних засобів. Також у даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_20 » із абонентським номером НОМЕР_11 , з якої вбачається, що 11 жовтня 2023 року користувач « ОСОБА_20 » мав намір здійснити покупку наркотичних засобів чи психотропних речовин у ОСОБА_7 . Окрім того, в даному пристрої виявлено застосунок «WhatsApp» із профілем ОСОБА_16 », до якого прикріплено мобільний номер НОМЕР_6 . В даному застосунку виявлено бесіду із користувачем « ОСОБА_18 » із абонентським номером НОМЕР_7 , з якої вбачається, що в період з 26 липня 2023 року по 29 вересня 2023 року здійснюється збут наркотичних засобів. Оглядом встановлено, що грошові кошти перераховувалися за оплату наркотичних засобів та психотропних речовин на банківську карту № НОМЕР_8 ;
протоколом огляду (відеозапису) від 24 листопада 2023 року - згідно якого, проведено огляд компакт-диску DVD-R, на якому міститься відеозапис із нагрудних камер поліцейських події, що мала місце 13 жовтня 2023 року, по вул.Українки, 4 у м. Тернопіль, згідно якого, при проведенні поверхневої перевірки у ОСОБА_7 виявлено шість зіп-пакетів із невідомою речовиною рослинного походження, електронні ваги, пусті зіп-пакети.
У сукупності зазначені докази підтверджують обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_7 мети збуту психотропних речовин, що виключає підстави для перекваліфікації його дій на ч.2 ст.309 КК України.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи захисника про відсутність доказів мети збуту психотропних речовин є безпідставними. Наявні у справі докази, зокрема протоколи огляду місця події, даних мобільних телефонів обвинуваченого, відеозаписи в сукупності підтверджують наявність умислу на збут психотропних речовин.
Отже, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги захисника про перекваліфікацію дій обвинуваченого на ч.2 ст.309 КК України відсутні.
Не є достатнім для перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України твердження сторони захисту про те, що вилучені психотропні та наркотичні речовини не становлять великого або особливо великого розміру, що, відповідно до постанови Пленуму ВС, є однією з ключових ознак умислу на збут, з огляду на наступне.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів можуть свідчити різноманітні обставини, зокрема: наявність великої кількості наркотичних засобів; спосіб їх зберігання та фасування; наявність пакувальних матеріалів; електронні ваги; банківські операції; комунікації з потенційними покупцями.
Так, відповідно до висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного від 07 квітня 2021 року у справі №203/337/19, умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.
Встановлені в цьому провадженні щодо ОСОБА_7 обставини, зокрема наявність при ньому електронних ваг, розфасованих наркотичних і психотропних засобів та виявлена у його телефонах переписка щодо їх збуту в сукупності беззаперечно вказують на доведеність умислу на збут, навіть якщо кількість вилучених наркотичних засобів не є великою, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України.
Посилання сторони захисту на те, що пакети, у яких були виявлені наркотичні засоби є звичним способом зберігання для особистого вживання, так як обвинувачений має встановлену хімічну залежність від канабіноїдів, а також те, що обвинувачений добровільно надав усі наявні у нього наркотичні та психотропні речовини органам досудового розслідування під час огляду, що несумісне з умислом на збут є безпідставним, так як вбачається з матеріалів справи, окрім самих пакувальних матеріалів, та добровільної видачі наркотичних та психотропних речовин, у ОСОБА_7 були виявлені електронні ваги, порожні зіп-пакети, що використовувалися для фасування речовин; у його мобільних телефонах виявлено переписки з конкретними особами щодо продажу наркотичних засобів та психотропних речовин; встановлено факти оптових закупівель та перерахування коштів на банківські картки, що спростовує доводи сторони захисту.
Неналежними є доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про те, що виявлена у телефонах обвинуваченого переписка не містить переконливих доказів збуту, оскільки як видно зі змісту обвинувального акту та оскарженого вироку ОСОБА_7 не було інкриміновано і не визнано судом доведеним факт збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин.
Натомість, проаналізовані у вироку докази, в тому числі дані протоколу огляду від 24 жовтня 2023 року мобільних телефонів обвинуваченого, підтверджують умисне зберігання виявлених і вилучених у ОСОБА_7 наркотичних і психотропних речовин саме з метою їх збуту.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 розкаюється у вчиненому, визнає свою залежність і намагається змінити поведінку, а відтак може бути виправлений без ізоляції від суспільства, не заслуговують на увагу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, пов'язане з незаконним обігом психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Такі злочини мають стійкий характер і спрямовані на розповсюдження наркотичних засобів серед невизначеного кола осіб, а тому їх вчинення виключає можливість виправлення без ізоляції від суспільства.
Призначаючи основне покарання, суд першої інстанції діяв відповідно до вимог статей 50, 65 КК України та врахував ступінь та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який не судимий, відповідно до вимог ст.89 КК України, має постійне зареєстроване місце проживання, позитивні характеристики з місця проживання, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан здоров'я, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання.
Разом з тим, суд дійшов правильного висновку, що зазначені пом'якшуючі обставини не дають підстав для застосування ст.75 КК України, оскільки вчинене обвинуваченим є тяжким злочином у сфері незаконного обігу психотропних речовин, який становить підвищену суспільну небезпеку.
Призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років відповідає вимогам закону, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Разом з тим, перевіривши доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині застосування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного на праві власності майна, суд апеляційної інстанції вважає, що вони є обґрунтованими.
Так, відповідно до ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, який суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Так, статтями 51 та 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінальних правопорушень, є конфіскація майна.
Відповідно до положень ст.59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.
Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 5 чи 6 ст.12 КК України, якщо його вчинено із корисливих мотивів. Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.91 КПК України серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, серед інкримінованих ОСОБА_7 фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, та визнані доведеними судом першої інстанції не вказано про наявність у ОСОБА_7 корисливого мотиву щодо зберігання наркотичних засобів з метою збуту.
За таких обставин застосування додаткового покарання за ч.2 ст.307 КК, навіть з урахуванням того, що воно передбачене у санкції вказаної статті як обов'язкове додаткове, буде суперечити положенням ст.59 КК України. Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм КК України викладена в постановах ККС ВС від 07.12.2022р. (справа №180/620/20) та від 21.02.2024р. (справа №686/11385/21).
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність відповідно до п.4 ч.1 ст.409, ст.413 КПК України є підставою для зміни вироку.
Таким чином, колегія апеляційного суду погоджується з доводами прокурора, що при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_7 суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що є підставою для зміни вироку судом апеляційної інстанції з підстав та мотивів апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України змінити в частині призначення додаткового покарання.
Виключити з резолютивної частини вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року вказівку про призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації майна і вважати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вказаним вироком: за ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років; з визначенням відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточного покарання за сукупністю вказаних злочинів у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
В іншій частині вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Копію ухвали апеляційного суду надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді