490/8231/25
нп 1-кс/490/568/2026
29.01.2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8231/25
про продовження строків запобіжного заходу
29 січня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України-,
Слідчий, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №22025150000000174 від 01.07.2025, в межах строку досудового розслідування.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, з особистих мотивів та мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, володіючи спеціальними знаннями про форми та методи проведення диверсійної підривної діяльності, а також володіючи методами конспірації, у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 01.07.2025, використовуючи належні йому канали зв'язку, месенджери «Telegram», «Signal», «WhatsApp» та інші, в яких мав особисті акаунти, розпочав спілкування з невстановленим представником спеціальних служб рф на ім'я « ОСОБА_7 ».
Під час вказаного спілкування ОСОБА_6 були поставлені завдання щодо збору та передачі інформації про місця базування Сил оборони України в Південному регіоні, а саме на територіях Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, а також поставлено завдання щодо здійснення вербування осіб та схиляння їх до співпраці із спеціальними службами рф на шкоду національній безпеці України.
Так, 18.08.2025 в період часу з 20 год. 00 хв. до 23 год. 25 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Миколаєва (більш точне місце встановлюється), використовуючи належний йому мобільний термінал марки «Apple» моделі «iPhone 13 Mini» ІМЕІ НОМЕР_2 , з номером оператора НОМЕР_3 , до якого мав зареєстрований акаунт в месенджері «Signal» з нікнеймом користувача « ОСОБА_8 », спілкувався з невстановленим представником спеціальних служб рф на ім'я « ОСОБА_7 », в ході якого було обговорено суму та порядок здійснення розрахунку за виконану роботу.
В подальшому, ОСОБА_6 , будучи як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 обізнаним про накази командирів щодо розосередження військовослужбовців вказаної військової частини з місць постійної дислокації до інших попередньо визначених місць базування з метою збереження життя особового складу та, знаючи адреси таких місць постійного базування, протягом липня-серпня 2025 року (більш точні дата та час встановлюються), однак не пізніше 26.08.2025, перебуваючи на території м. Миколаєва (більш точне місце встановлюється), використовуючи засоби конспірації та належні йому канали зв'язку, за допомогою належного йому мобільного терміналу марки «Apple» моделі «iPhone 13 Mini» ІМЕІ НОМЕР_2 , з номером оператора НОМЕР_3 , до якого мав зареєстрований акаунт в месенджері «Signal» з нікнеймом користувача « ОСОБА_8 », з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, передав невстановленому представнику спеціальних служб рф на ім'я « ОСОБА_7 » інформацію про розміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 на території ПрАТ «Одеська кіностудія» за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, зазначена інформація не поширювалась у відкритому доступі ГШ ЗСУ, МО України, ГУР МО України чи СБ України або в офіційних джерелах країн-партнерів.
Крім того, протягом липня-серпня 2025 року (більш точні дата та час встановлюються), однак не пізніше 26.08.2025, ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Миколаєва (більш точне місце встановлюється), використовуючи засоби конспірації та належні йому канали зв'язку, за допомогою належного йому мобільного терміналу марки «Apple» моделі «iPhone 13 Mini» ІМЕІ НОМЕР_2 , з номером оператора НОМЕР_3 , до якого мав зареєстрований акаунт в месенджері «Signal» з нікнеймом користувача « ОСОБА_8 », з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, передав невстановленому представнику спеціальних служб рф на ім'я « ОСОБА_7 » інформацію про перебування військовослужбовців Збройних Сил України на території ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 .
При цьому, передаючи інформацію про розміщення військовослужбовців Збройних Сил України на території ПрАТ «Одеська кіностудія» за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 33 та на території ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та маючи досвід у здійсненні розвідувальної підривної діяльності, усвідомлював, що представник держави-агресора займається збиранням та накопиченням інформації, яка в подальшому може бути використана державою-агресором для нанесення по території визначених місць ракетно-артилерійських ударів, знищення та пошкодження об'єктів інфраструктури, загибелі людей, тощо
03.12.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
04.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
05.12.2025 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 31.01.2026 включно.
26.01.2026 постановою прокурора строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобтодо 04.03.2026.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави зважаючи на положення ч.4 ст.183 КПК України. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі. Обґрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України для обрання вказаного виду запобіжного заходу. На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник в судовому заперечував проти заявленого клопотання про продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 22025150000000174 від 01.07.2025 за ч. 2 ст. 111 КК України.
03.12.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
04.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
05.12.2025 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 31.01.2026 включно.
26.01.2026 постановою прокурора строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобтодо 04.03.2026.
Вирішуючи заявлене слідчим клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом про проведення негласної слідчої розшукової дії - проведення аудіо-, відео контролю за особою ОСОБА_6 № 64/109-10415 від 16.09.2025, в якому відображенні результати спілкування з особою, в ході якого ОСОБА_6 повідомляє про те, що передав співробітникам спецслужб рф інформацію про місця розташування військовослужбовців ЗСУ на території м. Одеса та м. Херсон; листом з Херсонського зонального відділу ВСП № 1823/3 від 03.09.2025, згідно якого підтверджено використання вказаним військовим підрозділом будівлі за адресою: АДРЕСА_4 ; листом № 1760/2771 від 29.08.2025, згідно якого підтверджено використання військовослужбовцями ЗСУ протягом квітня по кінець ІІ декади серпня 2025 року приміщення ПрАТ «Одеська кіностудія», за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 33; протоколом допиту ОСОБА_6 від 04.12.2025 в ході якого останній надав покази, що дійсно мав спілкування з представником спецслужб рф на ім'я « ОСОБА_7 », а також повідомив, що передавав вказаній особі відомості про місця дислокації військовослужбовців ЗСУ на території міст Одеса та Херсон. Крім того, ОСОБА_6 в ході допиту повідомив, що в другій половині листопада поточного року він направив вказаному представнику спецслужб рф фотозображення документів щодо діяльності в/ч НОМЕР_1 , а також повідомив що 2 рази отримував грошові кошти на банківську карту, вилучену у нього 03.12.2025 під час обшуку при затриманні; протоколом затримання ОСОБА_6 від 03.12.20256, в ході якого проведено особистий обшук затриманого та серед іншого виявлено мобільний термінал затриманого а також військовий квиток серія НОМЕР_4 від 15.10.2009 року, виданий на ім'я ОСОБА_6 в якому зазначено, що останній перебуває в СЗЧ; Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 ; Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 (на документі фото ОСОБА_6 ); банківська карта АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , вищевказані речі затриманим використовувались під час вчинення протиправної діяльності проти основ національної безпеки; протоколом огляду місця події від 03.12.2025 на прибудинковій території Миколаївського апеляційного суду (м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 2) в ході якого вилучено предмет схожий на пістолет «Глок 19» у зарядженому стані (патрон в допатроннику), споряджений предметами схожими на набої у кількості 15 шт., який підозрюваний ОСОБА_6 викинув під час втечі від співробітників СБУ; протоколом огляду мобільного терміналу «Samsung Galaxy Note 10 Plus» від 30.12.2025, в ході проведення якого серед іншого виявлено скріншоти листування між ОСОБА_6 та представником спеціальних служб рф; протоколом огляду мобільного терміналу «iPhone 13 mini», під час проведення якого серед іншого виявлено скріншот листування між ОСОБА_6 та представником спеціальних служб рф, а також виявлено скріншоти відеозапису та сам відеозапис, створені 24.11.2025; протокол огляду ноутбука «Lenovo Yoga 7», під час проведення якого виявлено фотознімки автомобілів, фотозображення екранів службових планшетів НП України, з відображенням відомостей про осіб; протоколом огляду вилучено у ОСОБА_6 майна від 08.12.2025, в ході проведення огляду якго отримано відомості, про те, що останній наразі виведений у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 в зв'язку із учиненням СЗЧ та іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ОСОБА_6 ризиків, передбачених ч.1,4,5 ст.177 КПК України: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він вчинив злочин, який належить до особливо тяжкого та відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі та у випадку доведення виниу вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваному загрожує реальне позбавлення волі.Також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не проведено в повному обсязі всіх необхідних і можливих слідчих дій та не встановлено повне коло осіб, з якими ОСОБА_6 міг діяти, та може здійснювати дії, направлені на знищення відомостей доказового характеру про вчинення ним кримінального правопорушення. Також може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, через свої стійкі зв'язки з представниками рф, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії проти України та ведення бойових дій, може продовжувати умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації державі-агресора, шляхом надання інформації про Збройні Сили України.
Вказані ризики не зникли, не зменшилися з часом та доведені прокурором в суді.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке за своєю правовою природою та об'єктом спрямування спрямовані проти основ національної безпеки України, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за який передбачено покарання на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, що тим самим підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють. Крім того, суд вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та вони доведені прокурором, підозрюваний є працездатною особою,тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин клопотання та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, а також враховуючи стадію кримінального провадження, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків, які з часом не зменшилися.
Щодо можливості застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим положеннями ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З урахуванням обставин справи та враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить починаючи з 29 січня 2026 року до 03 березня 2026 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1