29.01.2026
Справа № 482/2583/25
Номер провадження 1-кп/482/166/2026
Іменем України
29 січня 2026 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Нова Одеса кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
У провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12025152280000273 від 02.10.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
23.01.2026 року прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ним підтримано у судовому засіданні. Вказане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що строк тримання обвинуваченого під вартою спливає, судовий розгляд кримінального провадження до цього часу не може бути закінчений, а передбачені ст. 177 КПК України ризики, наявність яких була встановлена слідчим суддею та судом, не змінились, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання цим ризикам.
Захисник у судовому засіданні щодо задоволення даного клопотання заперечив у зв'язку з його необґрунтованістю, та просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений у судовому засіданні своєї вини у інкримінованому йому правопорушенні не визнав, вказав що він вчинив крадіжку а не грабіж, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у зв'язку з тим, що перебуваючи під вартою у нього руйнується сім'я, умови утримання в ізоляції не є належними, та він не має можливості в повній мірі захищати себе, вказав, що не збирається переховуватися від суду та впливати на свідків.
Представник потерпілого в підготовче судове засідання не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вислухавши позицію прокурора, обвинуваченого та захисника суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Підставою застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра, як визначено у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016 року № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, що можна перевірити у судовому розгляді, та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується, зокрема обвинувальним актом, направленим до суду.
03.10.2025 року, ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області по справі № 482/2185/25, відносно ОСОБА_4 , в задоволення клопотання слідчого у кримінальному провадженні, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02.12.2025 року та визначено розмір застави у сумі ??60560? ?(шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за умови внесення якої ОСОБА_4 слід негайно звільнити з-під варти.????
Ухвалою суду від 28.11.2025 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, та залишено попередній розмір застави, у випадку внесення якої обвинуваченого слід негайно звільнити з-під варти.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою,суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове засідання не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на дані про особу підозрюваного, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обставини злочину та його суспільну небезпечність.
При постановленні ухвали від 28.11.2025 року у даному кримінальному провадженні судом не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13.01.2026 року вказану ухвалу Новоодеського районного суду залишено без змін.
У клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурор вказував на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність на сьогоднішній день ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, та судом першої та апеляційної інстанції, при його продовженні, суду не надано.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому, усвідомивши можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін може переховуватись від слідства та суду, у тому числі на непідконтрольні території Україні, враховуючи, що на території України введено військовий стан через збройну агресію Російської Федерації, який досі діє.
Підозрюваний є особою офіційно не працевлаштованою, постійного та стабільного джерела прибутку не має, на обліку у ЦЗ не перебуває, у зв'язку із цим відсутні будь-які міцні, сталі соціальні зв'язки, які б утримували його за останнім місцем проживання.
Крім того, місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_4 є межі населеного пункту м. Нова Одеса, Миколаївського району, Миколаївської області, де також проживають свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а тому ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину, шляхом залякування, погроз та іншими способами може впливати на свідків, показання яких мають важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, так як, відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. У зв'язку з цим, покази свідків та потерпілого отримані в ході досудового розслідування не можуть бути використаними в суді як докази, які доводять вину обвинуваченого, тому ризик впливу існує.
Окрім того, судом в судовому засіданні було допитано лише свідка ОСОБА_10 , інші свідки безпосередньо ще не допитувались. При цьому в судовому засіданні, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу, обвинувачений вказав, що хоче щоб свідки надавали лише такі покази, які ними надавались на досудовому розслідуванні, що додатково підтверджує ризик можливого його впливу на них.
Також, ОСОБА_4 вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, так 28.06.2021 року до Новоодеського районного суду Миколаївської області було направлено обвинувальний акт стосовно нього за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст.185 КК України, кримінальне провадження було закрито 05 березня 2025 року на підставі пункту 4-1частини першої статті 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння та 22.09.2025 року складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 51 КУпАП (дрібна крадіжка).
Заперечення обвинуваченого та його захисника не спростовують ризиків, наявність яких була встановлена слідчим суддею при обранні запобіжного заходу. На думку суду такі ризики не змінилися, а більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання цим ризикам.
Слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При оцінці ризику, зазначеного у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо впливу на свідків по кримінальному провадженню, суд враховує, що кримінальне провадження триває, усі свідки судом в судовому засіданні ще не допитувались, у зв'язку з чим ризик незаконного впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показів від учасників процесу та дослідження їх судом.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Доведені прокурором ризики є суттєвими і їх неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою.
Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Оскільки на даний час судовий розгляд неможливо закінчити з причин незалежних від суду, враховуючи позиції сторін, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів до 01 квітня 2026 року включно. Розмір застави, визначеної ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03.10.2025 року по справі № 482/2185/25 залишити без змін.
Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України від 16.05.2013 р., яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
Суд вважає, що у даній конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 327, 376 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовільнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів до 01 квітня 2026 року включно.
У випадку внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03.10.2025 року по справі № 482/2185/25, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з-під варти та покласти на обвинуваченого обов'язки, передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку роботи.
В судовому засіданні оголосити перерву до 14 год. 00 хв. 19 лютого 2026 року.
Здійснити виклик свідків згідно реєстру.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та іншим учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1