Справа № 488/3619/24
Провадження № 1-кп/488/131/26 р.
28.01.2026 року
Корабельний районний суд міста Миколаєва
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -
Прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за які законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі. Прокурор вказав на ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу, а саме можливість переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілих і свідків. Запобігти вказаним ризикам шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу неможливо.
Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтовано тривалий час тримання під вартою.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора; просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ризики відсутні.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Для вирішення питання про запобіжний захід, мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін "обґрунтована підозра" (в даному випадку обвинувачення) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Враховуючи, що дослідження доказів триває, не допитані свідки, не досліджені письмові докази, суд виходить із того, що наразі не спростована обгрунтованість підозри, встановлена ухвалою слідчого судді, яка набрала законної сили.
Сторона захисту зауважила, що ризики відсутні, оскільки в судовому засіданні вже допитані всі потерпілі, однак колегія суддів не погоджуються з думкою сторони захисту, оскільки не допитаними залишаються свідки, можливість впливу на яких також встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; даних про зменшення зазначеного ризику не здобуто.
Обставини, які суд повинен враховувати при обранні запобіжного заходу, містяться у ст. 178 КПК України. Разом із тим закон чітко не розкриває критеріїв, за якими можна встановити наявність чи відсутність кожного конкретного ризику. Так само КПК не розкриває зміст того, що слід вважати «достатніми підставами», залишаючи це на суб'єктивну оцінку суду.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому.
Поняття "ризик" застосовується в контексті ймовірності вчинення певних дій, а не гарантованого їх вчинення.
Оцінивши в сукупності обставини даної конкретної справи, зокрема мотиви і характер дій інкримінованих обвинуваченому; класифікацію правопорушень, серйозність покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, колегія суддів вважає ризики переховування і впливу на свідків доведеними і реальними.
З тих саме мотивів суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 .
Відтак, під час розгляду клопотання прокурора встановлено, що надані матеріали свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, на час розгляду клопотання прокурора колегія суддів вважає необхідним врахувати, що тривалість тримання обвинуваченого під вартою має об'єктивні причини, що не може бути поза увагою суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року в справі «Харченко проти України» в пункті 79 суд зазначив наступне: «Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), [GC], № 26772/95, п. 153, ЄСПЛ 2000-IV).»
Аналогічні висновки містяться у рішенні ЄСПЛ від 15.03.2017 року в справі «Ігнатов проти України».
В даному випадку, з урахуванням доводів обвинуваченого про його надмірне тримання під вартою, колегія суддів вважає за можливе при продовженні строку тримання під вартою визначити обвинуваченому розмір застави за правилами, передбаченими ст. 182 КПК України.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, даною нормою врегульовано, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, визначаючи розмір застави, колегія суддів виходить з вимог ст.178, 182 КПК України та приходить до висновку про наявність підстав для одночасного визначення запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України. Колегія суддів вважає за доцільне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 4 000 000,00 грн. (чотири мільйони гривень 00 копійок), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.
Такий розмір застави не суперечить практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У зв'язку із застосуванням альтернативного запобіжного заходу суд визначає перелік обов'язків в разі внесення застави, термін їх дії та наслідки невиконання. Враховуючи застосування одночасно із основним й альтернативного запобіжного заходу суд задовольняє клопотання прокурора частково.
Керуючись статтями 177-178, 182-183, 194 КПК України, -
Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» до 27.03.2026 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 4 000 000,00 гривень (чотири мільйони гривень 00 копійок), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та/або засобів зв'язку;
- паспорт для виїзду за кордон залишити зберігати у відповідному державному органі.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту її внесення.
У разі порушення обвинуваченим вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків, внесену заставу буде звернуто в дохід держави та вирішено питання про застосування до обвинуваченого більш суворого запобіжного заходу.
Копію ухвали для виконання надіслати начальнику Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3