Справа № 487/4618/25
Провадження № 2/487/254/26
Іменем України
(заочне)
29.01.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Карташевої Т. А.,
за участю секретаря судового засідання Верби О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення, водопостачання та абонентської плати,-
У липні 2025 року Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просила стягнути в солідарному порядку з відповідачок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані з 01.08.2019 по 31.03.2024 послуги водопостачання, водовідведення та абонентської плати за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 32 740,22 грн, та судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Позов обґрунтований тим, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, у тому числі боржникам за адресою: АДРЕСА_1 . Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі розрахункового документа (розрахункової книжки). Свої зобов'язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Відповідачі не виконувала свої обов'язки, передбачені чинним законодавством щодо своєчасної та в повному обсязі сплати наданих послуг, у зв'язку з чим станом на 31.03.2024 утворилася заборгованість в сумі 32 740,22 грн.
Зменшивши позовні вимоги у заяві від 26.01.20206, позивач просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані з 01.08.2019 по 31.03.2024 послуги з водопостачання, водовідведення та абонентської плати за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 25 386,51 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі та призначений її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 29.01.2026 закрито провадження у справі в чатсині позовних вимог до ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю та ухвалення заочного рішення, в якій підтримує зменшені позовні вимоги.
Відповідачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася без повідомлення причин, відзив не подала.
Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК УКраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 13 ЦПК УКраїни визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з положень 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 64 ЖК України повнолітні члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, несуть солідарну майнову відповідальність за зобов'язаннями.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов'язки. Обов'язок сплатити вартість спожитих послуг випливає з самого факту користування послугою.
Судом встановлено, що Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, у тому числі боржникам за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачами, було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі розрахункового документа (розрахункової книжки).
Внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов'язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 31.03.2024 заборгованість за послуги з водопостачання, водовідведення та абонентської плати за адресою: АДРЕСА_1 становить 25 386,51 грн.
Відповідно до даних відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання від 09.07.2025 за № 4801.4-5255/4801.4-25 в період, коли утворилася заборгованість, за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.
Споживач, який фактично користується послугами з централізованого водопостачання та водовідведення або звертається до МКП «Миколаївводоканал» для отримання вказаних послуг, та вважається таким, що ознайомлений, погоджений та приєднаний до умов Договору. У зв'язку тим, що даний договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов'язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 є споживачем комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак відповідачка не сплачує вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк та в повному обсязі. Отже, у відповідачки виникло зобов'язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача - право вимагати від неї виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Будь-яких доказів з приводу того, що відповідачка відмовлялася від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися, або надавалися не в повному обсязі, чи зверталася до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та неспоживання послуг, або з претензіями щодо невиконання зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг, суду надано не було.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідачка повинна за них сплачувати в силу приписів ст.11 Цивільного кодексу України.
Станом на 31.03.2024 заборгованість відповідачки за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 25 386,51 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Нарахування за надані послуги у зазначений період відбувалось відповідно до затверджених норм згідно з благоустроем помешкання, на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 385 від 26.06.1998, № 592 від 14.07.2017, № 661 від 28.07.2021 за нормою 9,10/8,94 куб. м на одну людину на місяць, які діяли на зазначений у заборгованості період. Пільги та субсидії не надавались.
Відповідно до пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, відповідачкою не подавалось до позивача заяв та підтверджувальних документів з питання тимчасової відсутності, або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі, не надходило заяв щодо припинення користування послугами, скарг чи претензій для здійснення перерахунку вартості послуги за період її неподання, надання невідповідної якості.
Враховуючи, що відповідачка була споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, заборгованість за спожиті послуги в добровільному порядку не відшкодовано, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Доказів, які б спростовували вищевикладені висновки суду, відповідачкою суду не представлено.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 25 386,51 грн, яка складається з заборгованість з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 24 434,51 грн, а також боргу з абонентської плати в розмірі 952,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, код ЄДРПОУ 31448144.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Т. А. Карташева