Справа № 487/8083/25
Провадження № 2/487/556/26
(ЗАОЧНЕ)
29.01.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -
24.10.2025 представник позивача Андрущенко М.В., шляхом формування у системі «Електронний суд», звернулася до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовною заявою, відповідно до якої просива стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №7806690425 від 13.04.2025 у розмірі 36450 грн. та витрати по сплаті судового збору, у розмірі 2422,40 грн..
Відповідно до позову, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №7806690425, розмірі 36 450,00 грн., з яких 15000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 21450, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Також просив стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн..
В обґрунтування позову зазначив, що 13.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7806690425, в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з умовами вказаного договору, відповідач отримав 15000 грн., зі обов'язком сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені Кредитним договором. Зі своєї сторони, ТОВ «Іннова Фінанс» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. В свою чергу, відповідач не виконав умов вказаного Кредитного договору та відповідно до графіку сплати кредитних коштів, комісії і процентів платежів не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника становить 36 450,00 грн., з яких 15000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 21450, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Зазначенні обставини слугували підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою судді від 28.10.2026 року позовну заяву залишено без руху.
31.10.2025 року представником позивача в порядку ст.185 ЦПК України було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
До судового засідання представник позивача, не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 13.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7806690425.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти, комісію за користування ним.
Згідно п.2.3- 2.5 зазначеного договору, сума кредиту складає 15000,00грн., строк позики (строк дії договору) становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Відповідно до п. 2.6.1 вказаного Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 1,0 % в день від суми кредиту протягом 180 днів, 0,87 % в день від суми кредиту протягом наступних 180 днів.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника платіжної картки: НОМЕР_1 (п.3.1 договору).
Крім того 13.04.2025 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі.
Вказаний договір та паспорт споживчого кредиту було підписано відповідачем 13.04.2025 о 19:28 год. одноразовим ідентифікатором №4147 який був відправлений на зазначений ним у Кредитному договорі номер телефону - НОМЕР_2 .
Відповідно до анкети-заяви на кредит, відповідач просив надати йому кредит у розмірі 15000 грн..; дата отримання кредиту - 13.04.2025 року; з зазначенням фінансового номеру позичальника - 380951522773 та номеру банківського рахунку для перерахування кредитних коштів - НОМЕР_1
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №20191-1354-207881403 від 13.04.2025, ТОВ ФК «Контрактовий дім», перерахувало на рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 15000 грн., призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс».
Крім того, згідно інформації наданої АТ «Сенс банк» від 26.11.2025 року, встановлено що на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) та 13.04.2025, на його платіжну картку було зараховано платіж у сумі 15000 грн.
08.09.2025 року, ТОВ «Іннова фінанс» змінило найменування юридичної особи на ТОВ «Іннова-нова», що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивачем нараховано заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості за період з 13.04.2025 по 03.10.2025 року становить 36450 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 15000 грн., заборгованість за процентами - 21450 грн..
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та отримані кошти згідно умов договору не повернув, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за кредитним договором №7806690425 від 13.04.2025 року у розмірі 36450 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн., заборгованість за процентами - 21450 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Головуючий суддя: І.О. Притуляк