Справа № 473/6259/25
іменем України
"28" січня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
у листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 19709,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1506636802161, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 5200,00 грн, строк кредитування 120 днів. В свою чергу, відповідач зобов'язався повернути кредит до 05 липня 2025 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,99 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (базова процентна ставка), в розмірі 0,594 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (дисконтна процентна ставка, яка підлягає застосуванню з 1 по 20 день користування кредитними коштами).
У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця штраф у розмірі 260,00 грн на 2 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 10 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 15 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 20 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1820,00 грн на 25 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 2080,00 грн на 30 день такого невиконання та/або неналежного виконання.
Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 19709,56 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5138,22 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4171,34 грн, штраф у розмірі 10400,00 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача Логвінов В.А. не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1ст. 628 ЦК України,зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Віва Капітал» з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов'язків позичальника в кредитних правовідносинах.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Як убачається з матеріалів справи, 07 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1506636802161, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 5200,00 грн, строк кредитування 120 днів. В свою чергу, відповідач зобов'язався повернути кредит до 05 липня 2025 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,99 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (базова процентна ставка), в розмірі 0,594 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (дисконтна процентна ставка, яка підлягає застосуванню з 1 по 20 день користування кредитними коштами).
У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця штраф у розмірі 260,00 грн на 2 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 10 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 15 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1560,00 грн на 20 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 1820,00 грн на 25 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 2080,00 грн на 30 день такого невиконання та/або неналежного виконання.
З матеріалів справи також убачається, що ТОВ «ФК «Віва Капітал» виконало зобов'язання за договором про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1506636802161 від 07 березня 2025 року, а саме надало відповідачу кредит у розмірі 5200,00 грн.
Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість становить 19709,56 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5138,22 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4171,34 грн, штраф у розмірі 10400,00 грн.
Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексуУкраїни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За встановленого, нарахований штраф не підлягає стягненню.
В зв'язку з чим, заборгованість за кредитним договором становить 9309,56 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5138,22 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4171,34 грн.
Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених позовних вимог 47 %) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1138,53 грн судового збору.
Що стосується витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та АБ «Грушевий Ю.В., копію рахунку № 17/17-01 від 17 листопада 2025 року, копію акту виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року, копію платіжної інструкції № LR1023/28, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно наданих документів вартість наданих послуг становить 10600,00 грн (складання позовної заяви).
Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до положень ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1410,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», місцезнаходження: Черкаська область, Звенигородський район, місто Шпола, вулиця Таранця, будинок 20, ідентифікаційний код 40860735, заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1506636802161 від 07 березня 2025 року в розмірі 9309,56 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5138,22 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4171,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», місцезнаходження: Черкаська область, Звенигородський район, місто Шпола, вулиця Таранця, будинок 20, ідентифікаційний код 40860735, судові витрати в розмірі 2548,53 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Л.В. Лузан