Справа № 461/5663/17
Провадження № 1-кп/466/139/26
29 січня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Самбір Самбірського району Львівської області, громадянину України, розлученого, раніше судимого, востаннє 06.12.2016 Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки, ухвалою від 11.06.2019 Самбірського міськрайонного суду Львівської області звільнений від відбування призначеного покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за матеріалами об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140050002935 від 15.06.2017 та № 12019140090002935 від 30.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15-ч.2 ст.185 України, -
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України
29 січня 2026 року прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 днів у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», із визначенням розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 15 червня 2017 приблизно о 13 год. 00 хв. перебуваючи поблизу будинку №25 на площі Ринок у м. Львові маючи умисел на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, відкрито викрав зі сумки ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung Galsxy J» IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , вартістю 5149 грн. у чохлі вартістю 99 гривень, захисним склом вартістю 99 гривень, із сім картою оператора «Київстар» вартістю 25 гривень, сім-картою оператора «Lifecell» вартістю 25 гривень на рахунку було 30гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5427 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 30 серпня 2019 приблизно з 08:30 год. по 11:50 год. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно та з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, переконавшись що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, перебуваючи на сходовій клітці 4-го поверху в приміщенні під'їзду в будинку на АДРЕСА_2 , таємно викрав два велосипеди: марки «Topbike» синьо-жовтого кольору вартістю 5800 гривень та велосипед марки «ХВЗ» фіолетового кольору вартістю 3400 гривень, на загальну суму 9200 гривень, вийшовши з даного під'їзду будинку, однак свого злочинного умислу не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівниками поліції Шевченківського відділу поліції ГУНП у Львівській області, у зв'язку з чим викраденим не розпорядився.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.
06.06.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова встановлено факт неодноразової неявки без поважних причин обвинуваченого ОСОБА_4 у судові засідання, що слугувало оголошенням останнього у розшук та зупинення кримінального провадження.
Відтак, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам останнього переховуватися від правоохоронних органів та суду, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово без поважних причин не з'являвся в Шевченківський районний суд м. Львова для розгляду обвинувального акта по суті, відсутній за місцем реєстрації та проживання, що стало підставою для його оголошення в державний розшук.
Також, існують передбачені ст.177 КПК України підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від правоохоронних органів та суду, оскільки останній неодноразово не з'являвся в Шевченківський районний суд м. Львова для розгляду обвинувального акта по суті, що стало підставою для оголошення його у державний розшук; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор зазначає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченого ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновків, що: наявні докази вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років позбавленням волі; вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі;
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, чинити тиск на свідків, переховується від правоохоронних органів та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від чотирьох до шести років позбавлення, а тому в органу досудового розслідування є об'єктивні підстави вважати, що продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 такого виду, як тримання під вартою, забезпечить йому належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, що унеможливлює запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, зіславшись на викладені в ньому обставини.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора заперечив, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу з приводу поданого клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2025 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 грудня 2025 року включно із визначенням застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 90 840 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2025 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 лютого 2026 року включно із визначенням застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 90 840 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. (ч.1 ст. 183 КПК України).
З урахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від чотирьох до шести років позбавлення, з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризику переховування від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений не працює, не має офіційного джерела доходів, не має міцних соціальних зв'язків, його процесуальну поведінку, застосування неодноразових приводів в судове засіданні, був оголошений в розшук ухвалою суду від 06.06.2025 у цій справі, враховуючи недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаних ризиків, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Так, суд, перевіривши доводи прокурора, викладені у клопотанні, доводи сторони захисту, належно з'ясувавши всі обставини, які мають значення для вирішення цих питань, не встановив переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, в ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Однак, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Задовольняючи клопотання, суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з мотивів наведеного в клопотанні обґрунтування. Враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий стан особи, суд вважає за належне визначити розмір застави у 30 (тридцяти) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 90 840 грн.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Встановити, що строк дії даної ухвали закінчується 29 березня 2026 року включно.
Відповідно до положень ст. ст. 182, 183 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 90 840 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися із місця постійного проживання, без дозволу суду;
- прибувати до Шевченківського районного суду м. Львова за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи (при наявності), що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- не вчиняти інших кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі порушення покладених обов'язків заставу буде звернуто в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Суддя ОСОБА_1