Справа № 459/192/26 Провадження № 3/459/83/2026
29 січня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 КУпАП
21.11.2025 близько 22 год.53 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Сім-23» по вул. Шевченка, 16А в м. Шептицькому здійснив дрібну крадіжку товару, а саме: слабоалкогольний напій «Рево», бургер з куркою «XLarge», та котлету по - київськи з картопляним пюре, загальною вартістю 364 грн 00 коп., чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Окрім цього, 21.11.2025 близько 12год. 34 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Сім-23» по вул. Сокальська, 6 в м. Шептицькому здійснив дрібну крадіжку товарно-матеріальних цінностей, загальною вартістю 69 грн 00 коп., чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Також, 27.12.2025 близько 22 год. 23 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Сім-23» по вул. Шептицького, 1 в м. Шептицькому здійснив дрібну крадіжку товарно-матеріальних цінностей, загальною вартістю 106 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, підтвердив факти, викладені в протоколі, просив суворо не карати та адміністративні протоколи об'єднати у одну справу.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП з наступних підстав.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У ході з'ясування чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 у постанові від 7 жовтня 2024 року
За правилами пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відтак, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Сума неоподатковуваного мінімуму в рамках норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року, яка становить 1514 гривень. Отже, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість викраденого майна не перевищує 757 гривень - ч. 1 ст. 51 КУпАП, від 758 до 3028 - ч. 2 ст. 51 КУпАП
З матеріалів справи установлено, що окрім визнання вини, винуватість порушника підтверджується зібраними по справі матеріалами, а саме:
-протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №991441 від 20.01.2026, ВАД №991434 від 20.01.2026, ВАД №991435 від 20.01.2026, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП;
-заявою інспектора служби безпеки «Сім-23» ОСОБА_2 про притягнення невідомої особи до відповідальності за крадіжку від 21.11.2025;
-заявою інспектора служби безпеки «Сім-23» ОСОБА_2 про притягнення невідомої особи до відповідальності за крадіжку від 21.11.2025;
-заявою інспектора служби безпеки «Сім-23» ОСОБА_2 про притягнення невідомої особи до відповідальності за крадіжку від 27.12.2025;
-довідками про вартість викраденого товару;
-фото таблицями з місця події.
Отже, здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими з точки зору можливості їх використання в процесі доказування. Такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, становлять предмет доказування та зібрані у встановленому КУпАП порядку.
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вказані вище матеріали складені щодо однієї особи та знаходяться у провадженні одного судді, уповноваженого на їх розгляд.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру судової справи №459/192/26 (провадження по справі № 3/459/83/2026).
Враховуючи обставини вчиненого, особу порушника, якому на момент вчинення правопорушення не виповнилося 18 років, вважаю за необхідне застосувати до останнього передбачений ст. 24-1 КУпАП захід впливу у виді попередження.
Підстави для стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору, передбаченого п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Керуючись ст. ст. 24, 36, ч. 1 ст. 51, 283, 284 КУпАП,
Справи про адміністративні правопорушення №459/192/26, №459/193/26, №459/194/26, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП об'єднати в одне єдине провадження та присвоїти справі реєстраційний № 459/192/26, провадження по справі № 3/459/83/2026.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП та застосувати до нього у відповідності до ст. 24-1 КУпАП захід впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. В. Мельникович