465/11816/25
2-а/465/70/26
про залишення без руху
"28" січня 2026 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Дзеньдзюра С.М., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Бокало Тараса Михайловича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до суду із позовною заявою до Інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Бокало Тараса Михайловича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються серед іншого відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позову, стороною позивача, у порушення вимог ст.160 КАС України, не зазначено в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Як вбачається із положень ч.9 ст.44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас у даному випадку до позовної заяви долучено квитанцію № 5464111, відповідно до якої позовна заява та додані документи направлені позивачем лише відповідач -2 Департаменту патрульної поліції.
Відтак, позивачем не виконано вимоги ст. 161 КАС України, адже копія позовної заяви та доданих до неї матеріалів не скеровані позивачем відповідачу-1 Інспектору 1 взводу 3 роти 1 батальйону Бокало Тарасу Михайловичу
Окрім цього, частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Всупереч наведеному, позивачем таких документів не надано.
Позивачем судовий збір не сплачений з посиланням на ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», до позовної заяви додано копію посвідчення для ветеранів війни-учасників бойових дій серії НОМЕР_1 .
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верхового Суду від 18.03.2020 року (справа №543/775/17), чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення; разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що становить 605,60 грн.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року (справа №805/3982/17-а), аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" в сукупності з частиною другоюстатті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу; отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів; якщо вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Предметом спору у даній справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, тобто ця справа не пов'язана з порушенням гарантій соціального захисту позивача як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений ним на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З наведеного вище вбачається, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160,161 КАС України, а тому, позовна заява не може бути прийнята до провадження і залишається без руху до усунення вказаних недоліків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Бокало Тараса Михайловича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Надати позивачу строк - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Дзеньдзюра С.М.