Справа № 457/1386/20
провадження №2/457/3/26
судового засідання
28 січня 2026 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Ярова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко Анжела Дмитрівна, про визнання неправомірними та скасування права власності на 5% об'єкту незавершеного будівництва офісних приміщень,
за участю позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Крамара Ю.М.,-
У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання неправомірними та скасування права власності на 5% об'єкту незавершеного будівництва офісних приміщень.
Позивачка ОСОБА_1 заявила клопотання про визнання факту ухилення від участі у проведенні експертизи та застосування правових наслідків, передбачених ст. 109 ЦПК України. В обгрунтування зазначає, що відповідчка ОСОБА_2 не виконала ухвалу суду від 22 серпня 2022 року та не надала суду проектно-кошторисну документацію, внаслідок чого проведення експертизи стало неможливим. Таким чином відповідачка будучи належним чином повідомлена про обов'язок надати проектно-кошторисну документацію, умисно ухилилась від виконання ухвали суду, а тому просить визнати факт ухилення відповідача від участі у проведенні судової будівельно-технічної експертизи шляхом ненадання проектно-кошторисної документації, застосувати правові наслідки передбачені ст.109 ЦПК України, винести окрему ухвалу суду щодо порушення порушення відповідачем процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Крамар Ю.М. заперечував щодо задоволення клопотання позивачки.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає наступне.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Процесуальними джерелами доказів є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 08 грудня 2021 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання неправомірними та скасування права власності на 5% об'єкту незавершеного будівництва офісних приміщень призначено судову будівельно-технічну експертизу. Провадження в справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Трускавецького міського суду від 22 серпня 2022 року були витребовані в Управлінні містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради, у КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» та у ОСОБА_2 документацію щодо офісних приміщень по АДРЕСА_1 ..
Позивачка ОСОБА_1 не погоджуючись з діями відповідачки ОСОБА_2 щодо виконання ухвали суду від 22 серпня 2022 року, просить визнати факт ухилення відповідача від участі у проведенні експертизи та застосування правових наслідків, передбачених ст. 109 ЦПК України.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить установити та з якою метою і причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Крім цього, суд наголошує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення.
Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.
Згідно ч. 5 ст. 262 ЦПК України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов'язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі №761/32388/13-ц зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону.
Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Позивачем у заявленому клопотанні, на переконання суду, не наведено достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали. Судом не встановлено достатніх даних для висновку про наявність порушень законодавства.
А тому враховуючи вищенаведене в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19,76 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання факту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. І. Марчук