Справа №463/11238/24
Провадження №1-кс/463/1188/26
про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
28 січня 2026 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140150000029 від 07.01.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Червоноград Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
встановила:
старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , за погодженням з заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що 06 січня 2021 року, близько 18 години 30 хвилин, помічник чергового СРПП № 2 ПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Audi» моделі «80» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , тобто будучи водієм такого, та рухаючись ним в напрямку до міста Львів по вулиці Львівській у місті Червоноград Львівської області, поблизу перехрестя вулиць Львівської та Промислової у цьому населеному пункті, діючи необережно, із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги п. п. 1.10 (в частині значення терміну «безпечна швидкість», «населений пункт», «небезпека для руху»), 2.3 (підпунктів «б» та «д»), 12.1., 12.2., 12.3., 12.4., підпункту «а» п. 31.4.1., п. 31.4. ПДР, які виразились в тому, що він, керуючи вищевказаним транспортним засобом, експлуатація якого заборонена у зв'язку із несправністю гальмівної системи, яка полягає у розриві (роз'єднанні) магістральної трубки приводу гальмівних механізмів контуру задніх коліс та заглушення отвору, що відповідає за подачу тиску гальмівної рідини на задній контур колісних гальмівних механізмів, не зупинившись на виконання вимог дорожніх знаків 2.2, 2.4, 7.8 Розділу 33 ПДР перед вищевказаним перехрестям та проїхавши таке, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, рухався зі швидкістю близько 98-102 км/год, яка є перевищенням максимально допустимої швидкості руху у населеному пункті - 50 км/год, у зв'язку з чим негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду пішохода ОСОБА_8 , яка в цей момент переходила вулицю Львівську у місті Червоноград Львівської області, рухаючись зліва на право по проїзній частині дороги по напрямку руху вищевказаного автомобіля, та здійснив зіткнення з цим пішоходом, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_8 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому правої стегнової кістки, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рани, саден, «масивної гематоми» в ділянці перелому стегна.
Після цього, ОСОБА_5 , близько 18 години 30 хвилин, продовжуючи керувати вищевказаним транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Audi» моделі «80» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , та рухатись ним в напрямку до міста Львів по вулиці Львівській у місті Червоноград Львівської області, достовірно знаючи та розуміючи те, що здійснив зіткнення з зазначеним вище пішоходом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, в порушення вимог підпунктів «а», «г» та «ґ» п. 2.10 ПДР, пунктів 4 та 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3) частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018, не зупиняючись та продовжуючи рухатись у вищевказаному напрямку, тобто залишивши місце вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди, завідомо залишив без допомоги ОСОБА_8 , яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як він, ОСОБА_5 , мав змогу надати їй допомогу та сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан.
В ході досудового розслідування неодноразово у порядку передбаченому главою 11 КПК України здійснювався виклик ОСОБА_5 на 24.09.2021, 27.09.2021, 28.09.2021, 29.09.2021, 30.09.2021 та 07.10.2021, однак останній не прибув для проведення слідчих дій та про причини неявки не повідомив.
Окрім цього, здійснювався виклик ОСОБА_5 через житлово-експлуатаційну організацію за місцем його проживання та реєстрації, однак останній за цим місцем відсутній, а відтак місцезнаходження його не відоме.
Відповідно до рапорту оперуповноваженого ЛУ ДВБ НП України від 22.09.2021 згідно з відомостями системи «Аркан ЦП» ОСОБА_5 29.07.2021, близько о 21:45 год., покинув межі території України через пункт пропуску «Ягодин» Львівської області.
30.09.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останім, вказаного кримінального правопорушення.
27.01.2026 року при затриманні ОСОБА_5 особисто вручено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 04.12.2024 року в порядку ч.6 ст.193 КПК України обрано підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю міста Червоноград Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, безстроково та без визначення розміру застави.
Роз'яснено, що згідно положень ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
28.01.2026 року до суду надійшли матеріали про затримання ОСОБА_5 , відтак слідчою суддею призначено до розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, навівши мотиви, зазначені у ньому, та зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, наявними є ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, необхідні для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним.
Захисник ОСОБА_4 проти такого заперечив, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашього арешту або особистого зобов'язання.
ОСОБА_5 у судовому засіданні з приводу запобіжного заходу підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, який вважає за необхідне застосувати обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного, його захисника вивчивши матеріали клопотання, дійшлі такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу».
Слідчою суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021140150000029 від 07.01.2021 про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Останнє розпочато за фактом того, що 06 січня 2021 року, близько 18 години 30 хвилин, помічник чергового СРПП № 2 ПП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Audi» моделі «80» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , тобто будучи водієм такого, та рухаючись ним в напрямку до міста Львів по вулиці Львівській у місті Червоноград Львівської області, поблизу перехрестя вулиць Львівської та Промислової у цьому населеному пункті, діючи необережно, із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги п. п. 1.10 (в частині значення терміну «безпечна швидкість», «населений пункт», «небезпека для руху»), 2.3 (підпунктів «б» та «д»), 12.1., 12.2., 12.3., 12.4., підпункту «а» п. 31.4.1., п. 31.4. ПДР, які виразились в тому, що він, керуючи вищевказаним транспортним засобом, експлуатація якого заборонена у зв'язку із несправністю гальмівної системи, яка полягає у розриві (роз'єднанні) магістральної трубки приводу гальмівних механізмів контуру задніх коліс та заглушення отвору, що відповідає за подачу тиску гальмівної рідини на задній контур колісних гальмівних механізмів, не зупинившись на виконання вимог дорожніх знаків 2.2, 2.4, 7.8 Розділу 33 ПДР перед вищевказаним перехрестям та проїхавши таке, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, рухався зі швидкістю близько 98-102 км/год, яка є перевищенням максимально допустимої швидкості руху у населеному пункті - 50 км/год, у зв'язку з чим негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду пішохода ОСОБА_8 , яка в цей момент переходила вулицю Львівську у місті Червоноград Львівської області, рухаючись зліва на право по проїзній частині дороги по напрямку руху вищевказаного автомобіля, та здійснив зіткнення з цим пішоходом, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_8 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому правої стегнової кістки, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рани, саден, «масивної гематоми» в ділянці перелому стегна.
Після цього, ОСОБА_5 , близько 18 години 30 хвилин, продовжуючи керувати вищевказаним транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Audi» моделі «80» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , та рухатись ним в напрямку до міста Львів по вулиці Львівській у місті Червоноград Львівської області, достовірно знаючи та розуміючи те, що здійснив зіткнення з зазначеним вище пішоходом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, в порушення вимог підпунктів «а», «г» та «ґ» п. 2.10 ПДР, пунктів 4 та 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3) частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018, не зупиняючись та продовжуючи рухатись у вищевказаному напрямку, тобто залишивши місце вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди, завідомо залишив без допомоги ОСОБА_8 , яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як він, ОСОБА_5 , мав змогу надати їй допомогу та сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як він мав змогу надати їй допомогу та сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Враховуючи вищевказане, 30.09.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру про вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень в порядку ст. ст. 135, 278 КПК України та доатково вручено особисто при його затриманні 27.01.2026 року.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя дійшла висновку, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_5 сукупність наявних на даний час доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, про що свідчать, зокрема: протоколом огляду місця події від 06.01.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 21.07.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.01.2021; протоколом проведення НСРД від 22.03.2021 № 218т/42-13/01-21; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.03.2021; протоколом проведення НСРД від 09.04.2021 № 277т/42-13/01-21; протоколами обшуків від 04.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 29.03.2021; висновком судово-медичної експертизи від 18.08.2021 № 999; висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 13.05.2021 № 1524/1525/1584; висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 24.05.2021 № 1523; висновком судово-транспортної експертизи від 25.05.2021 № 1517/1518; висновком судово-трасологічної експертизи від 23.04.2021 № 313/314; висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 17.05.2021 № 1851; висновком судової криміналістичної експертизи відеозапису від 05.08.2021 № 1876/1877; протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 від 03.09.2021; висновком судової комплексної експертизи відео-, звукозапису та інженерно-транспортної експертизи від 24.09.2021 № 1957/1958/4277; іншими матеріалами кримінального провадження № 12021140150000029 в їх сукупності.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід вважати те, що: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду; 3) може незаконно впливати на потерпілого, свідків.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 працездатний, непохилого віку, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає.
Тому слідча суддя доходить висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України, зважаючи у тому числі і на його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень (його переховування).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
А тому, слідча суддя не відхиляє доводів на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.
Однак слідча суддя, враховуючи доводи сторони захисту, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що не суперечить приписам ч.8 ст. 176 та ст. 182 КПК України.
З урахуванням наведеного вище, слідча суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідча суддя вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. з покладенням на підозрюваногоОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин слідча суддя дійшла висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк 60 (шістдесят) днів, із визначенням застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень 00 коп.
Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України,
постановила:
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду міста Львова від 04.12.2024 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити термін дії ухвали шістдесят днів - до 27 березня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 27 січня 2026 року 17 год. 25 хв.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 , обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваногоОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 березня 2026 року.
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено об 11 год 00 хв. 29.01.2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_11