Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/5507/25
Провадження №: 3/332/28/26
29 січня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
28.09.2025 року о 15-50 годині, водій ОСОБА_1 , керував електротрайком д.н.з. без номера біля буд. 123 по вул. Гончара в м. Запоріжжі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, на що вказували: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі або за допомогою алкотестеру «Драгер» відмовився, велась відеофіксація, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.
У судовому засіданні, 29.01.2026 ОСОБА_1 вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення визнав частково, підтвердив, що він дійсно керував електросамокатом у стані алкогольного сп'яніння, при цьому зазначив, що зупинка його транспортного засобу працівниками поліції була незаконною.
Від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Рой В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування якого зазначено, що згідно технічного паспорту та характеристик даного електротрайку FADA OLDі, його потужність складає 600 Вт, що прирівнюється до велосипедів з електроприводом, керувати ним можна без посвідчення водія, а рух здійснювати за правилами, зазначеними в розділі 6 ПДР («велосипедисти»). Оскільки ОСОБА_1 керував не механічним транспортним засобом, то він не повинен був виконувати вимоги розділу 2 ПДР, якими передбачені права та обов'язки водіїв механічних транспортних засобів. Під час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, в першу чергу, було висунуто вимогу про те, що у водія повинен бути шолом, хоча заборони про рух на даному транспортному засобі без шолому немає, і відповідно, зупинка ОСОБА_1 та вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння працівниками поліції є незаконними. Крім того, адвокат Рой В.В. зауважила, що направлення на огляд на стан сп'яніння було складено вже після складання протоколу та залишення місця зупинки транспортного засобу, що свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином оформлене направлення на огляд не надавалось. Також адвокат Рой В.В. зазначає, що інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своєю поведінкою підбурювали ОСОБА_1 відмовитися від проходження медичного огляду, вказавши, що немає сенсу їхати до медичного закладу, оскільки результат буд той самий, тим самим спровокували його вчинити адміністративне правопорушення, а саме - відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У відповідності ч.2 п. 27 Постанови Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (в редакції від 19.12.2008) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
При розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електроскутера як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії ЕПР1 № 467541 від 28.09.2025 року, відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення, рапортом, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.09.2025, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, відеозаписами з бодікамер поліцейських та іншими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електротрайком «FADA OLDі» який має двигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей.
З огляду на вищевикладене, електротрайк, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
Суд відхиляє посилання сторони захисту про те, що поліцейськими не була зазначена причина зупинки транспортного засобу, оскільки із відеозапису слідує, що причиною зупинку стало те, що водій під час руху перебував без шолома.
Доводи адвоката Рой В.В., щодо дій працівників поліції спрямованих на підбурювання ОСОБА_1 відмовитися від проходження медичного огляду є недоведеними, оскільки з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що після того як ОСОБА_1 зізнався у тому, що сів за кермо після вживання алкогольних напоїв (на 04:50 хвилині відеозапису). На пропозицію поліцейського, пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер або у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що він і так визнає факт вживання ним алкогольного напою, на що поліцейський належним чином роз'яснив ОСОБА_1 про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння і не є рівноцінним та не вказує на те, що працівник поліції спонукав водія відмовитися від огляду. ОСОБА_1 , дізнавшись, що протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП буде складено у будь-якому випадку, свідомо прийняв рішення відмовитися від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Жодних інших зауважень чи пояснень у протоколі ОСОБА_1 не зазначив та до протоколу не надав. Крім того, матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, є достатньо підстав вважати, що своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП., а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
При накладенні адміністративного стягнення, суд керуючись ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 гривень на користь держави (Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./ 21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001) із позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Згідно ч.2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄРДПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: Ю.І.Ретинська